Вікіпедія

Дунаєвський Ісак Осипович

композитор радянських часів

Іса́к (Ку́ни) О́сипович Дунає́вський (Іцхак-Бер бен Бецалель-Йосеф Дунаєвський[4]) (нар. 18 (30) січня 1900(19000130), Лохвиця, Полтавська губернія, Російська імперія (нині Полтавська область, Україна) — 25 липня 1955, Москва, РРФСР, СРСР) — радянський композитор українського єврейського походження. Народний артист РРФСР (1955).

Дунаєвський Ісак Осипович
рос. Исаак Дунаевский
Основна інформація
Дата народження18 (30) січня 1900
Місце народженняЛохвиця, Полтавська губернія, Російська імперія
Дата смерті25 липня 1955(1955-07-25)[1][2][3] (55 років)
Місце смертіМосква, СРСР
Причина смертіінфаркт міокарда
ПохованняНоводівичий цвинтар[3]
ГромадянствоРосійська імперія і СРСР
Національністьєврей
Професіїкомпозитор, диригент, кінокомпозитор, музичний педагог
ОсвітаХарківське музичне училище імені Бориса Лятошинського і Харківський національний університет мистецтв імені Івана Котляревського
Жанрипісня і оперета
Magnum opusгімн Москвиd
ЧленствоСпілка композиторів СРСР
Нагороди
орден Трудового Червоного Прапора орден Червоної Зірки орден «Знак Пошани» медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «У пам'ять 800-річчя Москви»
народний артист РРФСР заслужений діяч мистецтв РРФСР Сталінська премія
ДітиДунаєвський Максим Ісаакович
Брати, сестриЗиновій Осипович Дунаєвський і Semyon Dunayevskyd
Q: Цитати у Вікіцитатах
CMNS: Файли у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Дунаєвський.

Біографія

ред.

Син заможного службовця-єврея Цалі Дунаєвського. У 1918 році після закінчення гімназії, одночасно з навчанням у консерваторії, вступив до Харківського університету на юридичний факультет, бо вважав, що музикант повинен бути всебічно освіченою людиною. В університеті він навчався близько двох років і, лише після його реорганізації у 1920, остаточно вирішив пов'язати своє життя з музикою. Закінчив Харківську консерваторію (1919) за класом скрипки І. Ю. Ахрона; композицією займався в С. С. Богатирьова. Працював композитором і диригентом у харківських драматичних театрах. З 1924 жив у Москві, де керував музичною частиною Театру сатири.


Дунаєвський — один із творців радянської оперети, автор 12 творів у цьому жанрі. Серед його робіт — «Наречені» (рос. «Женихи») (пост. 1927), «Золота долина» (пост. 1937), що запам'ятала образи радянської молоді, і ін. Не відкидаючи традицій неовіденської оперети (Імре Кальман, Франц Легар), Дунаєвський прокладав нові шляхи, тісно зв'язавши оперету з радянською масовою піснею й народною творчістю. Композитор увів у свої твори великі ансамблі, розгорнуті фінали, оркестрові епізоди. В опереті «Вільний вітер» (рос. «Вольный ветер») (пост. 1947) Дунаєвський уперше в цьому жанрі відобразив тему боротьби за мир. Серед найкращих оперет Дунаєвського також «Син клоуна» (пост. 1950), «Біла акація» (пост. 1955).

Найяскравіше виявився талант Дунаєвського у музиці до фільмів: «Веселі хлоп'ята» (1934), «Три товариші» (1935), «Воротар» (1936), «Цирк» (1936; Сталінська премія, 1941), «Діти капітана Гранта» (1936), «Волга-Волга» (1938; Сталінська премія, 1941), «Світлий шлях» (1940), «Весна» (1947), «Кубанські козаки» (1950; Сталінська премія, 1951). Композитор став одним із творців радянської музичної кінокомедії, зробивши музику одним з головних компонентів драматургії фільму.

 
Дунаєвський за фортепіано

Найважливіший етап в історії радянської пісенної творчості — пісні Дунаєвського. Вони сповнені оптимізму й віри в життя. Його «Пісня про Батьківщину» (з фільму «Цирк»; текст В. І. Лебедєв-Кумачу) стала позивними Центрального радіо.

Стиль Дунаєвського склався на основі міської пісенної й інструментальної побутової музики, а також тісно пов'язаний з оперетою й джазом. Композитор створив новий тип масової пісні. Це пісні-марші: («Марш весёлых ребят», «Песня о Каховке», «Спортивный марш», «Песня о весёлом ветре», «Марш энтузиастов»), характерною рисою яких є динаміка пружних ритмів, загальний мажорний колорит. Стилістично близькі до них пісні «Дороги-дороги», «Дорожная песня». Ліричні пісні Дунаєвського в ряді випадків споріднені з жанром лірико-побутового романсу (пісні з фільмів «Воротар», «Шукачі щастя», «Волга-Волга» й ін.). Пісня «Летите, голуби» у ліричній формі виразила прагнення людей перепинити шлях загарбницьким війнам. Дунаєвському належать пісні-вальси («Вечер вальса», «Школьный вальс», «Молчание», «Не забывай»), пісня «„Эх, хорошо в стране советской жить!“». Він також автор балетів і музики до драматичних спектаклів.

Творчість Дунаєвського вплинула на багатьох радянських композиторів. Дунаєвський — депутат Верховної Ради РРФСР 1-го скликання. Нагороджений 2 орденами, а також медалями. Помер 25 липня 1955 року в 11-й годині ранку від спазму серця.

Список творів

ред.

Пам'ять

ред.
  • Вулиця ім. Дунаевського (Дніпро)
  • Дитяча школа мистецтв № 5 ім. І. О. Дунаевського (Україна, Харків)
  • Дитяча музична школа ім. І. О. Дунаєвського (Україна, Лохвиця)

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. ↑ Proleksis enciklopedija, Opća i nacionalna enciklopedija — 2009.
  2. ↑ The Fine Art Archive — 2003.
  3. ↑ а б Find a Grave — 1996.
  4. ↑ Минчёнок Д. А. Дунаевский: Красный Моцарт / Послесловие Е. И. Дунаевского. — М.: Молодая гвардия, 2006. — С. 7. — 374 с. — (Жизнь замечательных людей: Сер. биогр.; Вып. 1023). — 5000 экз.

Джерела та література

ред.

Посилання

ред.
 
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Дунаєвський Ісак Осипович
 
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Дунаєвський Ісак Осипович
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Дунаєвський_Ісак_Осипович&oldid=43080348