Відкрити головне меню

Доценко Олександр Сергійович

Олекса́ндр Сергі́йович Доце́нко (25 серпня 1897[1], Полтавська губернія — 1941, Краків, Польща) — військовий діяч, історик визвольних змагань, публіцист, підполковник Армії УНР. У 1919—1922 роках — осавул, ад'ютант головного отамана Симона Петлюри.

Доценко Олександр Сергійович
Олександр Доценко.jpg
Олександр Доценко
Народження 25 серпня 1897(1897-08-25)
с. Семеренки, нині (Миргородського району Полтавської області), Полтавська губернія Flag of Russia.svg Російська імперія
Смерть 7 червня 1941(1941-06-07) (43 роки)
Краків, Генерал-губернаторство, Третій Рейх Третій Рейх
Поховання Краків
Громадянство Flag of the Ukrainian State.svg УНР
Приналежність Coat of Arms of UNR.svg Армія УНР
Звання Imperial Russian Army JunPor 1917 h.png Підпоручик

10 УНР 30-03-1920 Підполковник.svg Підполковник
О. Доценко (крайній ліворуч). Директорія 1919 р.

БіографіяРедагувати

Народився на Полтавщині. Навесні 1915-го р. закінчив Сорочинську семінарію, згодом — Віленське військове училище, яке в 1915 р. евакуйоване до Полтави. У складі 107-го піхотного Троїцького полку брав участь у Першій світовій війні. Останнє звання у російській армії — підпоручник.

З 15 грудня 1918 р. — старшина для доручень при Головному Отамані С. Петлюрі. У 1919—1922 рр. — особистий ад'ютант Головного Отамана С. Петлюри.

1923—1924 рр. у Львові видав два томи збірника документів «Літопис української революції», а згодом у Варшаві також книгу «Зимовий похід 6.12.1919— 6.05.1920» (1935). Помер у Кракові, похований на Раковицькому цвинтарі.

ПриміткиРедагувати

  1. Українські історики XX століття: Біобібліографічний довідник /Серія «Українські історики». — Київ: Інститут історії України НАН України, 2004. — Випуск 2, частина 2. — 382 с. Стор.149-150

Джерела та літератураРедагувати

ПосиланняРедагувати