Тинченко Ярослав Юрійович

Тинченко Ярослав Юрійович
Ярослав Тинченко на церемонії нагородження переможців конкурсу статей «Військова справа у Вікіпедії» (28 лютого 2015 року)
Ярослав Тинченко на церемонії нагородження переможців конкурсу статей «Військова справа у Вікіпедії» (28 лютого 2015 року)
Народився 5 листопада 1976(1976-11-05) (43 роки)
Київ
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Діяльність публіцист, співробітник музею, історик, журналіст, літературознавець
Alma mater Львівський державний університет
Сфера інтересів історія
Заклад Національний військово-історичний музей України
Посада заступник директора НВІМУ з наукової роботи
Вчене звання кандидат історичних наук
Науковий ступінь кандидат історичних наук

Ярослав Юрійович Тинченко (5 листопада 1976(19761105), м. Київ) — український історик і журналіст, кандидат історичних наук, автор багатьох праць з української військової історії, зокрема періоду Визвольних змагань початку 20 ст.

ЖиттєписРедагувати

Закінчив заочне відділення історичного факультету Львівського державного університету. Спеціалізації — військова історія України 1917—1920 років, історія громадянської війни, уніформологія[1].

На початку своєї журналістської роботи працював історичним оглядачем у газеті «Киевские ведомости», пізніше як публіцист співпрацював переважно з часописом Український тиждень. Автор понад 300 друкованих праць у періодичних виданнях.

З квітня 2014 року на посаді заступника директора Національного військово-історичного музею України з наукової роботи[2].

ВизнанняРедагувати

Лавреат конкурсу на найкращу публікацію в пресі про український правозахисний рух (Благодійний фонд пам'яті Олекси Тихого, 2001 рік).

2 лютого 2015 року в київському театрі-майстерні «Сузір'я» пройшла Церемонія нагородження переможців XVI Всеукраїнського рейтингу «Книжка року 2014». У номінації «Минувщина» в підномінації «Популярні видання/історична белетристика» лауреатами стали «Війська Ясновельможного Пана Гетьмана. Армія української держави, травень-грудень 1918 року»; «Під зіркою Давида. Єврейські національні формування в Україні в 1917—1920 роках» Ярослава Тинченка[3].

ПраціРедагувати

КнигиРедагувати

СтаттіРедагувати

  • Сердюки гетмана Cкоропадского. Украина. 1918 г. : [рос.] // Цейхгауз. — 2002. — № 18. — С. 40—46. — ISSN 0868-801X.
  • Полковой альбом киевских гусар : [рос.] // Цейхгауз. — 2002. — № 19. — С. 33—36. — ISSN 0868-801X.
  • Полковой альбом киевских гусар (2) : [рос.] // Цейхгауз. — 2002. — № 20. — С. 28—30. — ISSN 0868-801X.
  • «Душа скорбит, уста должны молчать...» : Памятные кольца Михайловского и Константиновского артиллерийских училищ в Советской России : [рос.] // Цейхгауз. — 2002. — № 21. — С. 32—36. — ISSN 0868-801X.
  • Альбом графа Ф. А. Келлера периода Великой войны 1914—1917 : [рос.] // Старый Цейхгауз. — 2008. — № 28. — С. 29—32.
  • Под звездой Давида : Еврейские сионистские формирования в Одессе в 1917—1919 гг. : [рос.] // Старый Цейхгауз. — 2008. — № 28. — С. 33—38.
  • Альбом графа Ф. А. Келлера. 1914—1917 : [рос.] // Старый Цейхгауз. — 2008. — № 29. — С. 44—32.
  • Военно-морское ведомство Украины. 1917—1924 : [рос.] // Старый Цейхгауз. — 2008. — № 29. — С. 58—66.
  • 1-я Запорожская авиационная эскадрилья армии УНР : [рос.] // Старый Цейхгауз. — 2009. — № 30. — С. 46—53.
  • Галицкая авиация. 1918—1920 : [рос.] // Старый Цейхгауз. — 2009. — № 31. — С. 44—49.
  • Тинченко Я. Червонное казачество. 1917—1925 : Организация и униформа : [рос.] / Тинченко Я., Степанов А. // Старый Цейхгауз. — 2010. — № 35. — С. 48—54.
  • Галицкая армия. Ноябрь 1918 — апрель 1920 : [рос.] // Старый Цейхгауз. — 2010. — № 36. — С. 32—49.
  • Вооруженные формирования Белорусской народной республики на территории Литвы. 1919—1923 : [рос.] // Старый Цейхгауз. — 2010. — № 38. — С. 46—51.
  • Красно-гусарский (Заволжский кавалерийский) полк : [рос.] // Старый Цейхгауз. — 2011. — № 39. — С. 60—62.
  • Знамёна и юбилейные ленты Брянского и Орловского пехотных полков : [рос.] // Старый Цейхгауз. — 2011. — № 40—41. — С. 52—65.
  • Награды правительства Украинской народной республики в эмиграции : [рос.] // Старый Цейхгауз. — 2012. — № 50. — С. 80—84.

ПриміткиРедагувати

  1. «Киевский календарь» (рос.)
  2. Наказ директора Національного військово-історичного музею України № 44 від 15.04.2014
  3. Оголошено переможців Всеукраїнського рейтингу "Книжка року 2014 Архівовано 23 лютий 2015 у Wayback Machine. // «Паралелі», 4 лютого 2015.

ПосиланняРедагувати