Майстренко Іван Васильович

Майстре́нко Іва́н Васи́льович (16 (28) серпня 1899(18990828), містечко Опішня, нині селище Зіньківського району Полтавської області — 18 листопада 1984, Мюнхен) — український громадсько-політичний діяч, публіцист, науковець, ректор УТГІ.

Майстренко Іван Васильович
Народився16 (28) серпня 1899(1899-08-28)
Опішня
Помер18 листопада 1984(1984-11-18) (85 років)
Мюнхен
Країна Російська імперія
 СРСР
 Німеччина
Діяльністьжурналіст, політик, революціонер, публіцист
Галузьполітика[1] і історія[1]
Знання мовнімецька і українська[1]
ПартіяКПРС

Життєпис

ред.

Майстренко був учасником революції 1917—1921 років і членом почергово трьох український компартій — УКП («боротьбистів»), КП(б)У, УКП («укапістів») і знову КП(б)У.

1936 року репресований радянським режимом. 1942 року — директор капели бандуристів імені Тараса Шевченка в окупованому німцями Києві, згодом разом з капелою був відправлений до Німеччини. Там після завершення війни став одним із засновників Української Революційно-демократичної Партії (УРДП), але був усунутий з її керівництва через свої лівосоціалістичні погляди (він не ототожнював соціалізм (комунізм) із сталінізмом (більшовизмом) виступаючи за «демократичний соціалізм»).

З 1949 року ліва УРДП почала видавати у Мюнхені свою щомісячну газету, що дала назву всій групі, — «Вперед». Майстренко став редактором видання. Ще до того, як почати працювати над «Вперед», вийшла друком його книга «Більшовицький бонапартизм» (1948). В ній він піддав аналізі СРСР і прийшов до висновку, що у СРСР побудований не соціалізм, а нове класове експлуататорське суспільство — «державний капіталізм». Тільки правлячим класом при цьому є не буржуазія (як при «нормальному» капіталізмі), а партійно-господарська бюрократія. На цю тему він (під псевдонімами А. Бабенко, Ів. М-ко та іншими) писав статті й у «Вперед». Соціялістична перебудова в Україні та СРСР, на думку Майстренка, мала б розпочатися з повалення більшовицької диктатури, що вона придушила народну революцію у 1917—1921 роках і введення ринкових відносин в обмеженому вигляді.

Після «Вперед» (газета закрилась 1960 року) Майстренко видав кілька книжок з історії революційного руху та економіки України. Пізніше працював в Українському технічно-господарському інститут (м. Регенсбург, Федеративна Республіка Німеччина).

Мав сина Левка, який певний час був вояком Української повстанської армії, а в еміграції — членом УРДП[2].

Твори

ред.

Книги

ред.
  • Більшовицький бонапартизм (Bolshevist Bonapartism). — Женева, 1948.
  • Боротьбизм. Глава в історії українського комунізму (Borotbism: A Chapter in the History of Ukrainian Communism). — Нью-Йорк, 1954.
  • Кризові процеси в совєтській економіці. — 1955.
  • Аграрна політика більшовиків за п'ятдесят років революції. — Мюнхен, 1967.
  • Національна політика КПРС в її історичному розвитку (Национальная политика КПСС в её историческом развитии). — Мюнхен, 1978.
  • Історія Комуністичної партії України. — Мюнхен, 1979.
  • Історія мого покоління. Спогади учасника революційних подій в Україні. — Едмонтон, 1985.

Статті

ред.

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. а б в Czech National Authority Database
  2. Кріс Форд На смерть Левка Майстренка [Архівовано 12 березня 2016 у Wayback Machine.] // Спільне. — 08.07.2010.

Джерела

ред.

Література

ред.