Відкрити головне меню

Область Війська Донського (також Донщина[1][2][3]) — адміністративно-територіальна одиниця в Російській імперії у 1870 (1786) — 1920 роках, первинно заселена донськими козаками і управлялася за особливим положенням.

Область Війська Донського
Don Host Oblast coat of arms (Benke).png

Герб
Донского Войска Область 1900.svg
Центр Черкаськ, з 1806Новочеркаськ
Утворено 1786
ліквідовано 1920
Площа 152 700 (1897)
Населення 2 564 238 осіб (1897)
Густота 16.8 осіб / км²
Попередники Азовська губернія, Земля війська Донського
Наступники Flag of Don Cossacks.svg Всевелике Військо Дінське

ІсторіяРедагувати

З 1786 була утворена Земля війська Донського. Межі землі були установлені 1786 року, що були підтверджені 1792 року Жалованною грамотою.

21 травня 1870 Земля війська була перейменована на Область війська Донського.

Центр — Черкаськ, з 1806 — Новочеркаськ.

Після Жовтневого перевороту донські козаки під головуванням Петра Краснова взяли участь в поході на Петроград.

Після припинення походу 1918 року Всевелике Військо Донське оголосило про свою автономію аж до відновлення легітимної російської влади. Верховна влада передавалася виборному отаману, законодавчо-дорадчі функції залишалися за Кругом. Прапором Всевеликого Війська Донського став триколор з горизонтальними смужками: синьою, жовтою і червоною, що символізували єдність трьох народів Дону: козаків, калмиків й росіян.

23 березня 1918 року тут була проголошена Донська Радянська Республіка, що проіснувала до 8 травня 1918 року.

8 травня 1918 року до області ввійшли німецькі війська. За сприяння німецьких союзників на частині території області була встановлена влада Української Держави. Таганрізький округ приєднано до Катеринославської губернії.

8 січня 1920 захоплена Червоною армією.

20 березня 1920 року Область війська Донського ліквідована й тут створена Донська область РРФСР.

ГеографіяРедагувати

Знаходилася в південно-східній частині Європейської Росії, між 46°7 і 51°18 півн ш. і 37½° і 45° сх. д., межувала: з півночі — з Воронезькою і Саратовською губерніями, зі сходу — з Саратовською і Астраханською, з півдня — з Ставропольскою губернією, Кубанською областю і Азовським морем, із заходу — з Катеринославською, Харківською і Воронезькою губерніями. Примикаючи південно-західним кутом до Азовського моря, майже вся область лежить в сточищі річки Дон. Площа — 152700 км² (143128 кв. верст).

НаселенняРедагувати

У 1897 році в області було близько 2,5 млн жителів, з них 320 тис. — у містах.

ПоділРедагувати

Поділ на 7 козацьких округів й особливе адміністративне утворення Калмицькі кочів’я запроваджено 1802 року ще за існування Землі війська Донського. До 1802 року Земля була поділена на 11 розшукових начальств.

1806 року з Калмицького кочів'я утворено Калмицький округ.

Військові:

У 1888 році після приєднанням мівденно-східних земель Катеринославської губернії до Області війська Донського утворилися цивільні округи:

 
Українці Області війська Донського згідно з переписом 1897-го року.

Сучасний станРедагувати

Територія Області Війська Донського нині поділена між Росією, куди ввійшла велика її частина, і Україною. Майже вся територія сучасної Ростовської області Росії припадає на землю Області Війська Донського, за винятком півдня Єгорлицького району, що входив до Кубанської області, території на південь від лінії Середній Єгорлик — Манич, що входила до Ставропільської губернії. Велика частина правобережної частини сучасної Волгоградської області Росії також входила в Область Війська Донського. Також до ОВД відносилася територія сучасного Краснодарського краю на північ від лінії Єя — Куго-Єя. Територія колишньої Області Війська Донського займала, крім того, південний схід Донецької, а також південь і північний схід Луганської областей сучасної України.

ПриміткиРедагувати

Див. такожРедагувати

Джерела та літератураРедагувати

ПосиланняРедагувати