День народної єдності

День народної єдності (День народного єднання) — офіційне, національне свято Російської Федерації. Святкується щорічно 4 листопада з 2005 року. До Жовтневого перевороту 1917 року відмічався під назвою дня Казанської ікони Божої Матері. В Росії цей день — останнє свято та вихідний день перед Новим роком.

День народної єдності
День народної єдності Марка "400 років відновлення єдності Російської держави".
Офіційна назва	рос. День народного единства
Інші назви	День Казанської ікони Божої матері
Ким святкується	Звільнення Росії від польсько-шведської окупації і закінчення Смутного часу
Засновано	27 грудня 2004 22 жовтня (1 листопада) 1649
Дата	4 листопада
Святкування	парад, богослужіння, міський ярмарок
Традиції	молитва на честь Богоматері Казанської
Пов'язаний з	вигнанням польсько-литовських інтервентів за межі Московського Кремля другим народним ополченням восени 1612 року
День народної єдності у Вікісховищі

В останні роки свято супроводжують марші націоналістичних і неонацистських організацій під назвою «Російський марш».

Крім Росії, відзначається як свято і неробочий день на окупованих нею територіях: Крим, «ДНР», «ЛНР», Південна Осетія.

Історія

День Казанської ікони Божої Матері

1 листопада (22 жовтня за ст. ст.) 1612-го бійці народного ополчення під проводом Кузьми Мініна і Дмитра Пожарського штурмом взяли Китай-город, гарнізон Речі Посполитої відступив у Кремль. Князь Пожарський вступив у Китай-город з Казанською іконою Божої Матері та присягнувся побудувати храм на згадку про цю перемогу. 5 листопада (26 жовтня за ст. ст.) командування гарнізону інтервентів підписало капітуляцію, випустивши тоді ж із кремля московських бояр і решту знатних осіб. Наступного дня (27 жовтня) гарнізон здався. Наприкінці лютого 1613-го Земський собор обрав новим царем Михайла Федоровича, першого московського царя з династії Романових.

У 1649-му наказом царя Олексія Михайловича день Казанської ікони Божої Матері, 22 жовтня (за ст. ст.), було оголошено державним святом, яке святкувалося впродовж трьох століть аж до 1917-го року.

Згідно з православним церковним календарем у цей день відзначається «Святкування Казанської ікони Божої Матері (на пам'ять позбавлення Москви та Росії від польських інтервентів у 1612-му)», випадає на 22 жовтня за юліанським календарем. Через збільшення за минулі століття різниці між юліанським і григоріанським календарем цей день змістився на 4 листопада. Саме цю дату — 22 жовтня за юліанським календарем, або 4 листопада за григоріанським календарем — обрано як день державного свята.

Відновлення свята

Безпосередньою причиною введення нового свята стало заплановане урядом скасування святкування 7 листопада, яке у свідомості людей пов'язане з річницею Жовтневої революції 1917 року.

Ідею зробити святковим день 4 листопада як День народної єдності висловила Міжрелігійна рада Росії у вересні 2004-го. Її підтримав думський Комітет з праці та соціальної політики, й ідея, таким чином, набула статусу думської ініціативи.

29 вересня 2004-го Патріарх Московський і всієї Русі Алексій публічно підтримав ініціативу Думи встановити святкування 4 листопада.

	Цей день нагадує нам, як у 1612 році росіяни різних вір і національностей подолали поділ, перемогли грізного ворога та привели країну до стабільного громадянського миру.
— Патріарх Алексій

4 жовтня цю ж ініціативу публічно підтримав перший заступник керівника фракції «Єдина Росія» Валерій Богомолов. В інтерв'ю РІА «Новості» він заявив, що «в 1612 році Росія позбулася польських загарбників, закінчилися „часи смути“».

28 жовтня 2004-го в Саратові на Театральній площі з ініціативи Громадської палати області та Молодіжного парламенту області пройшов багатотисячний мітинг молоді та представників громадських організацій на підтримку курсу реформ, що проводяться Президентом РФ Путіним. У виступах прозвучала підтримка ініціативи встановити святкування 4 листопада як Дня національної єдності, що було внесено до Звернення учасників мітингу до Президента РФ.

	Ми вважаємо, що день трагічного розділення Росії — 7 листопада — не став днем "примирення й порозуміння" <…> [вважаємо, що подальші події] призвели до загибелі мільйонів наших співгромадян, тоді як звільнення Москви від іноземних загарбників у 1612 році об'єднало народ і припинило братовбивче кровопролиття.
— Міжрелігійна рада Росії

На засіданні Думи законопроєкт було прийнято в першому читанні. Проти виступили комуністи. 27 грудня 2004-го проєкт було прийнято в третьому читанні, він став законом. 327 депутатів проголосували «за», 104 (всі комуністи) — проти, двоє утрималися.

Дискусія навколо свята

Перемога народного ополчення над поляками. Горельєф з пам'ятника Мініну та Пожарському

Після введення поправки до Трудового кодексу Росії та появи нового свята в суспільстві розпалилася бурхлива дискусія. В пояснювальній записці до проєкту закону відзначалося:

4-го листопада 1612 р. воїни народного ополчення на чолі з Кузьмою Мініним і Дмитром Пожарським штурмом взяли Китай-город, звільнивши Москву від польських інтервентів і продемонструвавши взірець героїзму та одностайності всього народу незалежно від походження, віросповідання та становища в суспільстві.

Деякі політологи та політичні діячі також висловлювалися про свято. Їх думки з цього приводу розходяться. Звучали слова й про те, що нове свято не приживеться в Росії, й про те, що День народної єдності має хороші перспективи в майбутньому.

Ставлення до свята

Реакція преси та ЗМІ на введення нового свята була неоднозначною. Введення свята трактувалося як вочевидь невдала спроба замінити популярне 7 листопада. Проте одночасно з цим свято характеризували і як «таке, що згуртувало народи»..

Напередодні першого святкування в 46 регіонах країни було проведено соціологічне опитування. 33 % респондентів вважали, що 4 листопада в Росії відзначають «День злагоди і примирення», 8 % збиралися святкувати «День народної єдності», а 5 % — «День визволення від польсько-литовських інтервентів». Те ж опитування показало, що більшість росіян (63 %) негативно поставилися до скасування 7 листопада.

Ліворадикальні політичні течії критикували «День народної єдності» як свято, яке намагається примирити бідних і багатих, пригнічених і пригнічувачів. Союз Революційних Соціалістів випустив листівку проти цього свята, в якій проголосили лозунг «Ні єдності з буржуями».