Вікіпедія

Двірець (Шепетівський район)

село в Ізяславському районі Хмельницької області
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Двірець.

Двіре́ць — село в Україні, у Ізяславській міській громаді Шепетівського району Хмельницької області. Населення становить 580 осіб.

село Двірець
Вид на Двірецький млин
Вид на Двірецький млин
Вид на Двірецький млин
Країна Україна Україна
Область Хмельницька область
Район Шепетівський район
Тер. громада Ізяславська міська громада
Код КАТОТТГ UA68060090090085036
Облікова картка село Двірець 
Основні дані
Засноване 1500
Населення 580 осіб (2001)
Площа 2,519 км²
Густота населення 230,25 осіб/км²
Поштовий індекс 30341
Телефонний код +380 03852
Географічні дані
Географічні координати 50°03′11″ пн. ш. 26°34′34″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря 		241 м
Водойми р. Горинь
Відстань до
обласного центру 		Хмельницький — 118 км
Найближча залізнична станція Двірецький
Місцева влада
Адреса ради 30300, Хмельницька обл., Шепетівський р-н, м. Ізяслав, вул. Незалежності, 43
Карта
Двірець. Карта розташування: Україна
Двірець
Двірець
Двірець. Карта розташування: Хмельницька область
Двірець
Двірець
Мапа
Мапа

CMNS: Двірець у Вікісховищі

Географія

ред.

Розташоване в західній частині громади, на правому березі річки Горинь, за 32 км (автошляхом місцевого значення) на захід — південний захід від центру громади, та за 118 км (автошляхами Н03, Н25 та Н02) на північ від обласного центру.

Сусідні населені пункти:[1][2]

  Залужжя Поліське,
Шельвів 		Білижинці
Завадинці 		 
Корниця Пн Покощівка
Зх    Двірець    Сх
Пд
Синютки Соснівка Білогородка

На південний захід від села розташована комплексна пам'ятка природи Урочище «Жолоби».

Історія

ред.
 
Двірець, млини, 1958 рік

Вперше згадується у документі під 1501 роком, як власність князя Івана Юрійовича Заславського.

У селі було розпочато написання Пересопницького євангелія[3][4][5][6].

У третій чверті XVI століття у селі діяв чоловічий монастир Успення Пресвятої Богородиці[7].

1887 року село належало до «Білогородського ключа» славутських маєтків[8] князів Санґушків. Тоді у селі працювали фабрика лікерів та одеколону, бровар і водяний млин.

У 1906 році село Білогородської волості Ізяславського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 18 верст, від волості 7. Дворів 286, мешканців 1890[9].

За переписом 1911 року в селі нараховувалося 2187 жителів, діяли 2-класна школа, дерев'яна церква з 1774 року, горілчана крамниця, млин (150 тисяч пудів річного помолу), кооператив. 1916 року збудовано нову шкільну будівлю.

Під час німецько-радянської війни в Двірці діяло підпілля ОУН. 26 лютого 1944 року німецькі війська підпалили село.[10]

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 727-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області», увійшло до складу Ізяславської міської громади.[11]

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Ізяславського району, село увійшло до складу Шепетівського району.[12]

Населення

ред.
Зміна чисельності населення
села Двірець:[13][14][10][15]
Роки 1906 2001 2010 2011 2012 2013
Населення, осіб 1890 ▼580 ▼494 ▼485 ▼470 ▼456

Пам'ятники

ред.

Станом на 2006 рік у центрі села біля будинку культури стояло погруддя Леніну.[5] На обліку також перебував бюст Чапаєва[16].

Відомі люди

ред.

Народилися

ред.
  • генерал-майор І. Д. Горпинюк, деякий час жив тут.
  • російський письменник Овчарук Степан Ананійович.[10] У романі «Полин» Степан Овчарук змальовує життя малої батьківщини в 1960-70 роки[17].

Зображення

ред.
  •  
    Маримон у селі Двірці
  •  
    Сільська школа

Примітки

ред.
  1. ↑ Двірець (топографічна карта). Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 20 травня 2015.
  2. ↑ Аркуш карти M-35-66 Славута. Масштаб: 1 : 100 000. Стан місцевості на 1984 р. Видання 1987 р. (рос.)
  3. ↑ Гнатенко Л. А. Пересопницьке Євангеліє [Архівовано 30 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 138. — ISBN 978-966-00-1142-7.
  4. ↑ І. П. Чепіга. Пересопницьке Євангеліє [Архівовано 18 січня 2015 у Wayback Machine.] // Українська мова : енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови; редкол.: В. М. Русанівський (співголова), О. О. Тараненко (співголова), М. П. Зяблюк та ін. — 2-ге вид., випр. і доп. — К. : Вид-во «Укр. енцикл.» ім. М. П. Бажана, 2004. — 824 с. : іл. — ISBN 966-7492-19-2.
  5. ↑ а б Петро Кралюк. Там, де писалося Пересопницьке Євангеліє. Архів оригіналу за 1 квітня 2014. Процитовано 9 вересня 2013.
  6. ↑ Двірцеві люди — про Пересопницьке Євангеліє [Архівовано 7 серпня 2011 у Wayback Machine.]. «Україна молода»
  7. ↑ Романовська А., Федотов В. Знаки часу. Звідки «хвилі» в Пересопницькому Євангелії? // Наукові записки. Випуск ІХ. Ч. 1.— Рівне, 2011.— С. 162—168.
  8. ↑ Dworzec (16)… S. 237.
  9. ↑ Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 2 січня 2020.
  10. ↑ а б в Паспорт територіальної громади Двірецької сільської ради (doc). Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 29 грудня 2011.
  11. ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 15 липня 2022.
  12. ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  13. ↑ Списокъ населенныхъ местъ Волынской губерніи. — Неофиціальное. — Житоміръ : Волынский губ. стат. комитет, 1906. — С. 71. Архівовано з джерела 19 грудня 2014
  14. ↑ Чисельність населення населених пунктів Хмельницької області за даними перепису 2001 року. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 9 вересня 2013.
  15. ↑ Паспорт Двірецької територіальної громади. Архів оригіналу за 11 вересня 2016. Процитовано 22 грудня 2016.
  16. ↑ Наталія Майнгардт-Гоголь. Охорона і облік культурної спадщини у Хмельницькій області: Заславщина. Архів оригіналу за 27 квітня 2014. Процитовано 19 листопада 2010.
  17. ↑ Степан Овчарук. Полынь. — СПб. : Павел, 2009. — 628 с. — ISBN 978-5-903097-74-6. (рос.)

Література

ред.

Посилання

ред.


  Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Двірець_(Шепетівський_район)&oldid=39654272