Даналіт (рос. даналіт; англ. danalite; нім. Danalith m) — мінерал групи ізометричних каркасних берилосилікатів.

Даналіт
Danalite-202028.jpg
Загальні відомості
Статус IMA чинний (успадкований, G)[d][1]
Абревіатура Dan[2]
Хімічна формула Be₃Fe²⁺₄(SiO₄)₃S[3]
Nickel-Strunz 10 9.FB.10[4]
Dana 8 76.2.4.2
Ідентифікація
Сингонія кубічна сингонія[5]
Просторова група кристалографічна група 218d
Інші характеристики
Названо на честь Джеймс Двайт Дана[6]
Типова місцевість Рокпорт[6]
CMNS: Даналіт у Вікісховищі

Історія та етимологіяРедагувати

Вперше Даналіт був виявлений у граніті біля Рокпорт в штаті Массачусетс, США і описаний у 1866 році американським хіміком Джосайя П. Куком (молодшим), який назвав мінерал на честь американського мінералога Джеймса Дана (1813–1895).

Типовий зразок мінералу знаходиться в Гарвардському університеті в Кембриджі, штат Массачусетс (каталог-N.R 85384) та Національному музеї природної історії у Вашингтоні, D.C. у США (каталог № 124353), а також у Музеї природної історії в Лондоні, Англія (каталог № 1976,422).

Загальний описРедагувати

Хімічна формула: (Fe, Mn, Zn)4 [BeSiO4]3S. Містить до 13,4 % ВеО і 51,4 % FeO. Домішки Mn, Zn, Al до 4,2 %.

Крайній Fe2+-утримуючий член ізоморфного ряду гельвін — даналіт — ґентгельвін.

Сингонія кубічна.

Твердість 5,5-6. Густина 3,3-3,4. Колір сірий, жовтуватий, червоно-коричневий. Блиск скляний.

Трапляється в ґрейзенах із гельвіном, гематитом, кварцом, флюоритом, ґранатом; в магнетит-флюоритових скарнах із геденберґітом, ґранатом, везувіаном, гельвіном; гідротермальних жилах — із піритом, піротином, сфалеритом, кварцом, родонітом.

Входить до складу берилієвих руд.

Знайдений в штаті Нью-Гемпшир, Нью-Мексико (США), префектурі Хіросіма (Японія), Редруті (Корнуолл, Велика Британія), а також у Швеції, Росії, Казахстані, Західній Австралії.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
  • Лазаренко Є. К., Винар О. М. Даналіт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
  • Даналіт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
  • Handbook of Mineralogy Danalite [Архівовано 25 січня 2022 у Wayback Machine.]
  • Dana, E.S. (1892) Dana's system of mineralogy, (6th edition), 435.
  • Deer, W.A., R.A. Howie, and J. Zussman (1963) Rock-forming minerals, v. 4, framework silicates, 303-309.
  • Glass, J.J., R.H. Jahns, and R.E. Stevens (1944) Helvite and danalite from New Mexico and the helvite group. Amer. Mineral., 29, 163-191.
  • Thompson, R.M. (1957) Danalite from British Columbia. Can. Mineral., 6, 68-71.
  • Dunn, P.J. (1976) Genthelvite and the helvine group. Mineral. Mag., 40, 627-636.
  • Hassan, I. and H.D. Grundy (1985) The crystal structures of helvite group minerals: Amer. Mineral., 70, 186-192.

ПосиланняРедагувати