Вікіпедія

Грайворон

місто в Росії

Гра́йворон (рос. Грайворон) — місто в Росії, адміністративний центр Грайворонського району Бєлгородської області. Історично відноситься до Харківщини[1] та Північної Слобожанщини. Розташоване біля кордону з Україною, за 15 км від залізничної станції Хотмижськ та за 78 км від обласного центру.

місто Грайворон
Грайворон
Герб Грайворону Прапор
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Бєлгородська область
Муніципальний район Грайворонський район
Код ЗКАТУ: 14232501
Код ЗКТМО: 14632101001
Основні дані
Час заснування 1678 (346 років)
Статус міста 1838
Населення 6 091 особа (2008)
Площа 10 км²
Густота населення 609,1 осіб/км²
Поштовий індекс 309372
Телефонний код +7 47261
Географічні координати: 50°29′00″ пн. ш. 35°40′00″ сх. д. / 50.48333333336077544117870275° пн. ш. 35.6666666666947733688175504° сх. д. / 50.48333333336077544117870275; 35.6666666666947733688175504Координати: 50°29′00″ пн. ш. 35°40′00″ сх. д. / 50.48333333336077544117870275° пн. ш. 35.6666666666947733688175504° сх. д. / 50.48333333336077544117870275; 35.6666666666947733688175504
Часовий пояс +3 (влітку +4)
Водойма річка Ворскла
Найближча залізнична станція Хотмижськ
Відстань
До залізничної станції: 15 км
До центру регіону (км):
 - фізична:
 - залізницею:
 - автошляхами:
65

Вебсторінка graivoron.ru/sitemap/
Мапа
Грайворон (Росія)
Грайворон
Грайворон
Грайворон (Бєлгородська область)
Грайворон
Грайворон

Мапа

CMNS: Грайворон у Вікісховищі

Населення міста становить 6091 особу (2008; 6 196 в 2002, 6,0 тис. в 1989, 5,9 тис. в 1970, 5,1 тис. в 1959, 4,6 тис. в 1939, 8,9 тис. в 1926).

Географія ред.

Місто розташоване на берегах Ворскли (притока Дніпра) та Грайворонки (ліва притока Ворскли), за 7 км від кордону з Україною. На 2002 рік у місті було 1877 приватних господарств та 17 багатоповерхівок.

Походження назви ред.

На гербі міста Грайворона можна побачити чорно-сірого птаха на жовтому тлі. Місцеві перекази твердять, що назва слободи, яка була заснована слобідськими козаками, походить з української мови. Кажуть, що ця назва пов'язана чи то з воронячим граєм (тобто «криком»), чи то з воронячою зграєю. Але можливо, що назва міста, так само як і назва українського Гайворона в Кіровоградській області, походить від зовсім іншого птаха, а саме грака, а не крука чи ґави.

Історія ред.

 
Грайворон на українській частині Діалектологічної мапи руської (та російської) мови, яка складена в Імператорській Академії наук у 1914 році.

Грайворон як слобода Охтирського слобідського козацького полку був заснований 5 серпня 1678 року українськими козаками (черкасами) — переселенцями з Правобережної України — біля устя річки Грайворонка, де вона з'єднується з річкою Ворсклою.

Грайворон був сотенним містом Грайворонської сотні Охтирського слобідського козацького полку.

У 1765 році, після ліквідації урядом Російської імперії полкового устрою в Слобідській Україні, Охтирський полк був реорганізований в Охтирський гусарський полк російської армії, а його територія ввійшла до складу Слобідсько-Української губернії. Грайворон став казенною слободою.

У 1779 році в складі Хотмижського повіту був приєднаний до Слобідсько-Української губернії.

23 березня 1838 року Грайворон отримав статус міста та став повітовим містом новоутвореного Грайворонського повіту Курської губернії. До міста переводяться повітові ограни влади з Хотмижську, який раніше був центром скасованого Хотмижського повіту[2][3].

 
Дитячий ревматологічний санаторій (Будинок купця Дмитрієнка)

За часів Української Народної Республіки: за законом від 2-4 березня 1918 року про адміністративно-територіальний поділ України — Грайворонський повіт землі Слобожанщина.

16 лютого 1943 року місто звільнене від німців силами Воронезького фронту РСЧА під час Харківської наступальної операції 2.02 — 3.03 1943 року[4].

13 березня 1943 року Грайворон знову зайняли німецькі війська.

7 серпня 1943 року місто остаточно звільнене від німецьких військ силами Воронезького фронту РСЧА під час Харківської наступальної операції 3.08 — 23.08 1943 року[4].

6 січня 1954 року Грайворонський район Курської області ввійшов до складу новоутвореної Бєлгородської області.

У 1964 році, під час реорганізації Бєлгородської області, Грайворонський район скасовано, а місто увійшло в Борисівський район області.

З 1989 року Грайворон знову стає районним центром відновленого Грайворонського району.

22 травня 2023 року в місті почалася паніка, жителі почали виїжджати, оскільки сусідні села Гора-Поділ та Козинка зайняли підрозділи Легіону «Свобода Росії» та Російського добровольчого корпусу[5].

Населення ред.

За переписом 1897 року, у місті проживало 6 340 осіб (3 061 чоловік і 3 279 жінок)[6]. Розподіл населення за мовою згідно з переписом 1897 року[6]:

Мова Осіб Відсоток
російська 3 490 55,05 %
українська 2 743 43,26 %
єврейська 69 1,09 %
циганська 13 0,21 %
польська 9 0,14 %
інші 12 0,25 %
Разом 6 340 100 %

Герби міста ред.

Крім офіційно затвердженого, існує ще й неофіційний символ Грайворона. На ньому, поруч із чорним птахом, знаходиться силует дивовижного будинку у готичному стилі. Це — примітна місцева пам'ятка, дім купця Дмитрієнка, тепер дитячий ревматологічний санаторій.

  •  
    Герб Грайворона, затвержений у 1841 році
  •  
    Герб радянських часів
  •  
    Проект герба 1995 р.

Герб 1841 року ред.

25 жовтня 1841 року був затверджений герб Грайворона[7]. Це був щит, поділений навпіл по горизонталі. У верхній частині був розташований герб губернського міста Курськ. В нижній частині щиту на золотому полі зображено ворона, який летів вправо. Крила його розташовані діагонально.

Економіка ред.

В місті працюють заводи: електромеханічний, цегельний, паркетний, сироробний; харчовий комбінат.

Відомі люди ред.

Галерея ред.

  •  
    Каплиця святого Йоасафа Бєлгородского
  •  
    Храм святого Миколая
  •  
    Дитяча бібліотека
  •  
    Духовно-просвітницький центр в ім’я Святителя Йоасафа Бєлгородського
  •  
    Центр міста. Вулиця Леніна
  •  
    Загальноосвітня школа. Колишня чоловіча гімназія (побудована 1910 року)
  •  
    Озеро Ведмедівка
  •  
    Озеро Моховате
  •  
    Петровська круча

Література ред.

Примітки ред.

  1. ↑ Належав до Хотмижського повіту Харківського намісництва
  2. ↑ Хотмижськ став позаштатним містом Грайворонського повіту
  3. ↑ Міські поселення в Російської імперії. Т.ІІІ. Складене за наказом міністерства внутрішніх справ — СПб.:друкарня К.Вульфа,1863 — С.23-25 — 680с. з додатками
  4. ↑ а б Довідник «Визволення міст: Довідник звільнення міст під час Великої Вітчизняної війни 1941—1945». М. Л. Дударенко, Ю. Г. Перечнев, В. Т. Єлисеїв та інші. М.: Військове видавництво МО СРСР, 1985.-588с.
  5. ↑ Бої йдуть у трьох населених пунктах: у Бєлгородській області часткова евакуація, — росЗМІ. focus.ua. 22 травня 2023. Процитовано 22 травня 2023.
  6. ↑ а б Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г.Распределение населения по родному языку и уездам 50 губерний Европейской России. http://www.demoscope.ru. Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 4 серпня 2020. Процитовано 9 жовтня 2020. (рос.)
  7. ↑ Міські поселення в Російської імперії. Т.ІІІ. Складене за наказом міністерства внутрішніх справ — СПб.:друкарня К.Вульфа,1863 — С.24 — 680с. з додатками

Посилання ред.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Грайворон


  Це незавершена стаття з географії Бєлгородської області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Грайворон&oldid=42241364