Хотмижський повіт — адміністративно-територіальна одиниця Російської імперії. Входив до складу Бєлгородської провінції Бєлгородської губернії (1727—1779), Харківського намісництва (1780—1796) і Курської губернії (1802—1838) Повітовим центром було місто Хотмижськ (нині село у Борисовському районі Бєлгородської області).

Хотмижський повіт
Герб повітового центру
Губернія Харківське намісництво (1780—1797)
Курська губернія (1802—1838)
Центр Хотмижськ (Борисовський район)
Створений 17801797
18021838
Найбільші міста Хотмижськ, Грайворон, Борисовка

Історія ред.

 
Мапа Хотмизького повіту Харківського намісництва у 1787 році.

Хотмижський повіт був створений у 1727 році у складі Бєлгородської провінції новоствореної в рамках адміністративної контр-реформи Катерини І Бєлгородської губернії. Повітовим містом стала одна з фортець Бєлгородської черти — місто Хотмижськ.

У 1779 році Бєлгородська губернія була ліквідована, а її частини, де переважало українське населення, у тому числі і Хотмижській повіт, увійшли до Харківщини.

1780 року було створено Хотмижський повіт у Харківському намісництві з колишнього Хотмижського повіту Бєлгородської губернії та кількох населених пунктів Краснопільського повіту Миропільського комісарства Сумської провінції Слобідсько-Української губернії.

У 1797 році Хотмижський повіт був переданий до Курської губернії, але він був ліквідований, а його територія увійшла до Бєлгородського повіту Курської губернії.

У 1802 році Хотмизький повіт був відновлений у складі Курської губернії.

Але Хотмижськ поступово втрачав своє адміністративне і економічне значення, він поступався за чисельністю населення казенній слободі Грайворон, яка перебувала на перетині стовпових доріг, що надавало їй більшої привабливості у ярмарковій торгівлі. Тому у 1838 році центр повіту був перенесений до міста Грайворон, який був утворений з однойменної казенної слободи. Хотмижський повіт був перейменований у Грайворонський, а місто Хотмижськ перетворено на позаштатне місто у складі Грайворонського повіту Курскої губернії.

Джерела ред.

  • Топографічні описи Харківського намісництва кінця XVIII ст. — К., 1991.

Посилання ред.