Градениці
Градени́ці — село Біляївської міської громади у Одеському районі Одеської області України. Населення становило 4668 осіб у 2001 році. Відстань до райцентру становить понад 28 км і проходить автошляхом Т 1625.
| село Градениці | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
| Країна |  Україна
| ||||
| Область | Одеська область | ||||
| Район |  Одеський район
| ||||
| Рада | Біляївська міська громада | ||||
| Код КАТОТТГ | UA51100030020090464 | ||||
| Облікова картка | Градениці | ||||
| Основні дані | |||||
| Засноване | 1790 | ||||
| Населення | 4318[1] | ||||
| Площа | 10,06 км² | ||||
| Густота населення | 464 осіб/км² | ||||
| Поштовий індекс | 67640 | ||||
| Телефонний код | +380 4852 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 46°35′55″ пн. ш. 29°59′52″ сх. д. / 46.59861° пн. ш. 29.99778° сх. д. | ||||
| Середня висота над рівнем моря |
12 м | ||||
| Водойми | Кучурганське водосховище | ||||
| Відстань до обласного центру |
74,9 км | ||||
| Відстань до районного центру |
28,8 км | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | 67600, Одеська область, Одеський район, Біляївка, просп. Незалежності, 9 | ||||
| Староста | Пахомов Ігор Іванович | ||||
| Карта | |||||
  Градениці | |||||
 Градениці | |||||
| Мапа | |||||
| |||||
|
| |||||
Неподалік від села розташований пункт пропуску через молдавсько-український кордон Градинці — Незавертайлівка.
Історія
ред.
Населений пункт заснований приблизно 1790 року чорноморськими козаками. Після виведення чорноморців на Кубань, Градениці заселили українці, а також у менший кількості — молдовани. У 1823 році побудовано кам'яну Різдвяно-Богородницьку церкву[2].
Станом на 1886 у селі, центрі Граденіцької волості Одеського повіту Херсонської губернії, мешкало 3548 осіб, налічувалося 609 дворових господарств, функціонувала православна церква, 1 школа, 3 крамниці, відбувалися базари через 2 тижні по вівторках[3].
На початку 1930 року в Граденицях розпочалися антирадянські протести, що охопили й сусідні села Яськи та Троїцьке. Селяни протестували проти колективізації. 26 лютого 1930 року мешканці Градениць розігнали місцеву владу та розібрали з колгоспів своє майно. В селі щодня проходили мітинги. Селяни вимагали розпуску колгоспів, повернення виселених «куркулів»-односельців та відкриття кордону з Румунією. 3 березня Градениці, Троїцьке та Яськи були оточені підрозділами ДПУ та міліції. Операцією командував особисто голова ДПУ УСРР Всеволод Балицький. В результаті операції було заарештовано 150 селян. 5 березня було вирішено виселити з конфіскацією майна ще 40 сімей «куркулів».[4]
Під час Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 527 жителів села[5].
Політика
ред.Парламентські вибори, 2019
ред.На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонували окремі виборчі дільниці № 510239 і 510240, розташовані у приміщеннях шкіл.
- Результати
- зареєстровано 3454 виборці, явка 41,81%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 41,32%, за «Опозиційну платформу — За життя» — 40,97%, за «Опозиційний блок» — 4,22%.[6] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Сергій Червачов (самовисування) — 28,06%, за Сергія Колебошина (Слуга народу) — 27,29%, за Василя Гуляєва (самовисування) — 20,11%[7].
Населення
ред.Згідно з переписом 1989 року населення села становило 4883 особи, з яких 2238 чоловіків та 2645 жінок.[8]
За переписом населення 2001 року в селі мешкало 4668 осіб.[9]
Мова
ред.Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[10]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 87,38 % |
| російська | 10,52 % |
| румунська | 1,69 % |
| білоруська | 0,15 % |
| болгарська | 0,09 % |
| гагаузька | 0,02 % |
Пам'ятки
ред.- Братська могила[d] 21 радянського воїна, загиблого при звільненні села 7 квітня 1944 року;
Відомі люди
ред.- Фалько Володимир Іванович (1954) — український політик, член Партії регіонів; колишній народний депутат України.
- Шатохін Сергій Миколайович (1976–2019) — командир відділення державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області, прапорщик служби цивільного захисту, Герой України.
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ https://bilyaivka.od.gov.ua/wp-content/uploads/3_Pro_zvit_po_Programi_sots.-ekonom._rozvytku_za_1_pivrichchya_2024.pdf
- ↑ Историко-хронологическое описаніе церквей епархіи Херсонской и Таврической. — Одесса: Городская типографія, 1848. — С. 26.
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- ↑ 1930. У. С. Р. Р. Повстання: Науково-популярні нариси. — К.: Смолоскип, 2016. — сс. 61-68.
- ↑ Градениці. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 140, Одеська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
- ↑ Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 140, Одеська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 26 вересня 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 26 вересня 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 26 вересня 2019.
|
Це незавершена стаття з географії Одеської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |