Глауконіт

Глауконі́т (рос. глауконит; англ. glauconite, celadongreen; нім. Glaukonit m) — мінерал, класу силікатів групи гідрослюд, до складу якого входять кремній, алюміній, калій, залізо та ін., належить до групи слюд.

Глауконіт
дрібнозернистий масивний агрегат глауконіту
Загальні відомості
Хімічна формула	(K, Ca, Na)<1(Al, Fe3+, Fe2+, Mn)2[(OH)2 Al0,35Si3,65O10]
Клас мінералу	шаруваті силікати
Dana 8	71.2.2a.5
Генезис	осадовий
Ідентифікація
Колір	темно-оливковий, синьо-зелений, чорно-зелений, травянисто-зелений, жовто-зелений
Сингонія	Моноклінна сингонія
Спайність	добра по {010}
Злам	зернистий
Твердість	2-3
Блиск	матовий
Колір риси	темно-зелена
Густина	2,2-2,9
Глауконіт у Вікісховищі

Стара українська назва: зеленка.

Загальний опис

Хімічна формула: (K, Ca, Na)<1(Al, Fe³⁺, Fe²⁺, Mn)₂[(OH)₂ |A_l0,35Si₃,65O₁₀].

Містить: SiO₂ — 44-56 %; Al₂O₃ — 3-22 %; Fe₂O₃ — 0-27 %; FeO — 0-8 %; MgO — 0-10 %; K₂O до 10 %, H₂O — 4-10 %. Відомі також домішки Li і В.

Сингонія моноклінна. Густина 2,2-2,9. Твердість 2-3. Колір зелений, блиск матовий. Високомагнезіальні відміни називають селадонітом, високоглиноземисті — сколітом.

Характерний для всіх геол. систем починаючи з докембрію. Глауконіт поширений у пісках, пісковиках, глинах, мергелях та вапняках усіх геологічних систем, забарвлюючи ці породи в зеленуватий колір.

Є одним з основних мінералів, що використовуються для визначення віку осадових гірських порід (K-Ar-методом). Ґлауконіт застосовується для виготовлення мінеральних масел та фарб, відбілювачів, як сорбент, для виробництва декоративного бетону і цементу, в скляній промисловості. Вживається як добриво.

В Україні є на Поділлі, на Волині та ін.

Різновиди

Розрізняють:

• глауконіт 1М (найпоширеніша політипна модифікація глауконіту з одним пакетом в елементарній комірці);
• глауконіт 2М1 (політипна модифікація глауконіту з двома пакетами в елементарній комірці, які повернуті один відносно одного на 1200);
• глауконіт 3Т (політипна модифікація глауконіту з трьома пакетами в елементарній комірці);
• глауконіт магніїстий (селадоніт);
• глауконіт марганцевистий (відміна глауконіту, яка містить 1-1,5 % MnO).

Див. також

• Список мінералів

Література

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004—2013.
• Словник-довідник з фізичної географії / укл. Єна О. В., Супричов О. В. — Київ, 2002. — с. 238
• Лазаренко Є. К., Винар О. М. Глауконіт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
• Глауконіти Поділля – сорбенти радіонуклідів / Ю. Б. Козуб, О. І. Матковський, А. Ю. Сеньковський, Ю. І. Федоришин // Вісник Львів. ун-ту. Сер. геол. – 1998. – Вип. 13. – С. 139–142.
• Глауконіт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В.С., Суярко В.Г., Іщенко Л.В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.

Посилання

• Glauconite
• Glauconite