Геррет Корземанн
Геррет Корземан (нім. Gerret Korsemann; 1895–1958) — німецький військовик, СС-групенфюрер, генерал-лейтенант поліції, керівник СС і поліції в Рівному.
| Геррет Корземанн | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| нім. Gerret Korsemann | |||||
 | |||||
| Народився |
8 червня 1895[1] Небель, Шлезвіг-Гольштейн, Королівство Пруссія, Німецька імперія | ||||
| Помер |
16 липня 1958[1] (63 роки) Мюнхен, Баварія, ФРН | ||||
| Країна |
.svg){kind=small} Німецька імперія Німеччина | ||||
| Діяльність | поліціянт | ||||
| Учасник | Перша світова війна | ||||
| Членство | СА | ||||
| Військове звання | групенфюрер | ||||
| Партія | Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини | ||||
| Нагороди |
| ||||
Біографія ред.
Геррет Корземан народився 8 червня 1895 року. Брав участь в Першій світовій війні, в 1914 році був нагороджений Залізним хрестом 2-го і 1-го класу, а в 1918 році — чорним нагрудним знаком «За поранення». Після закінчення війни служив у добровольчому корпусі «Гродно». У 1921—1923 роках мешкав у Прибалтиці. У 1922 році одружився з данкою. У них народилося двоє дітей[2]. У 1926 році вступив до Націонал-соціалістичної робітничої партії Німеччини (НСРПН) і штурмові загони (СА)[3]. Згодом служив в поліції. У 1937 році став капітаном охоронної поліції в Міністерстві внутрішніх справ в Берліні. У 1938 році його підвищено до звання майора, а в 1939 році — до підполковника. У січні 1939 року став членом СС і отримав звання оберфюрер.
У 1940 році очолив поліцію порядку в Любліні. У серпні 1941 року став бригадефюрер СС і генерал-майором поліції, а з 1 вересня того ж року став відповідальним за територію Кавказу. З 1 серпня 1941 до 1 січня 1942 року обіймав посаду керівника СС і поліції у Рівному. Один з організаторів масових розстрілів 17 000 євреїв у Рівному. У 1942 році був відповідальний за знищення приблизно 12 000 євреїв у Харкові [4]. Також вважається причетним до розстрілів 33 000 київських євреїв в Бабиному Яру [5]. У липні 1942 року був підвищений до группенфюрера СС і генерал-лейтенанта поліції. В середині 1942 року був призначений керівником СС і поліції Райхскомісаріату Кавказ. Після відступу військ вермахту з Кавказу був заступником вищого керівника СС і поліції в Могильові. Влітку 1943 року був звинувачений в боягузтві при відступі з Кавказу. Корземан звернувся до фельдмаршала Евальда фон Клейста з проханням про відставку. Гіммлер розжалував Корземана і відправив на фронт. До кінця війни у званні гауптштурмфюрера СС командував третьою ротою 3-ї дивізії СС «Мертва голова» .
Після закінчення війни був заарештований і екстрадований в Польщу. У 1947 році польський суд засудив його до 18 місяців в'язниці. У 1949 році був звільнений і в подальшому жив у ФРН.
Примітки ред.
- ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #1034922157 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Ruth Bettina Birn, 1986.
- ↑ Thomas Sandkühler, 1996.
- ↑ Dieter Pohl, 2008.
- ↑ Dieter Pohl, 2009.
Література ред.
- Ruth Bettina Birn: Die Höheren SS- und Polizeiführer. Himmlers Vertreter im Reich und in den besetzten Gebieten. Droste, Düsseldorf 1986, ISBN 3-7700-0710-7 (Zugleich: Stuttgart, Universität, Dissertation, 1985).
- Thomas Sandkühler: Endlösung in Galizien. Der Judenmord in Ostpolen und die Rettungsinitiativen von Berthold Beitz 1941—1944. Dietz Nachfolger, Bonn 1996, ISBN 3-8012-5022-9.
Посилання ред.
- Geschichte von Schweidnitz 1934 bis 1939 von Horst Adler als PDF-Datei, kurze Biographie von Korsemann in einer Fußnote, S. 21, 23, 25. [Архівовано 18 січня 2017 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про особу Німеччини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |