Ліберія — західноафриканська країна, що знаходиться на крайньому заході континенту . Загальна площа країни 111 369 км² (104-те місце у світі), з яких на суходіл припадає 96 320 км², а на поверхню внутрішніх вод — 15 049 км²[1]. Площа країни майже у 3 рази більша за площу території Київської області України.

Географія Ліберії
Географічне положення Ліберії
Географічне положення Ліберії
Географічне положення
КонтинентАфрика
РегіонЗахідна Азія
Координати6°30′ пн. ш. 9°30′ зх. д. / 6.500° пн. ш. 9.500° зх. д. / 6.500; -9.500
Територія
Площа111 369 км² (104-те)
 • суходіл99 %
 • води1 %
Морське узбережжя579 км
Державний кордон1667 км
Рельєф
Типнизовинно-гористий
Найвища точкагора Вутеве (1380 м)
Найнижча точкаАтлантичний океан (0 м)
Клімат
Типсубекваторіальний
Внутрішні води
Найдовша річка[[_]] ( км)
Найбільше озеро[[_]] ( км²)
Інше
Природні ресурсизалізні руди, деревина, алмази, золото, гідроенергія
Стихійні лихапилові бурі, суховії
Екологічні проблемизнеліснення, ерозія ґрунтів, забруднення вод

Назва

ред.

Офіційна назва — Республіка Ліберія, Ліберія (англ. Republic Liberia, Liberia)[2]. Назва країни походить від лат. liber — вільний. Країна була названа так 1822 року на означення нової батьківщини, що була викуплена для утворення колонії звільнених і репатрійованих на африканський континент афро-американських рабів. 1847 року колонія отримала незалежність під тією самою назвою.

Історія дослідження території

ред.

Географічне положення

ред.
 
Карта Ліберії від ООН (англ.)

Ліберія — західноафриканська країна, що межує з трьома іншими країнами: на півночі — з Гвінеєю (спільний кордон — 590 км), на сході — з Кот-д'Івуаром (778 км), на заході — з Сьєрра-Леоне (299 км). Загальна довжина державного кордону — 1667 км[1]. Ліберія на заході омивається водами Атлантичного океану[3]. Загальна довжина морського узбережжя 579 км.

Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод країни встановлено в 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя[4][1].

Крайні пункти

ред.

Час

ред.
Докладніше: Час у Ліберії

Час у Ліберії: UTC0 (-2 години різниці часу з Києвом)[5].

Геологія

ред.
Докладніше: Геологія Ліберії

Корисні копалини

ред.

Надра Ліберії багаті на ряд корисних копалин: залізну руду, алмази, золото[6].

Сейсмічність

ред.

Вулканізм

ред.
Див. також: Вулкани Ліберії

Рельєф

ред.
Докладніше: Рельєф Ліберії

Середні висоти — 243 м; найнижча точка — рівень вод Атлантичного океану (0 м); найвища точка — гора Вутеве (1380 м). Приморська низовинна рівнина слабко розчленована, місцями заболочена. У глибину країни рівнина підвищується до 400—600 м і переходить в Леоно-Ліберійську височину. Численні повноводні але короткі річки (Мано, Лоффа, Сент-Пол тощо). На півночі Ліберії лежить Гвінейська височина, де проходить вододіл між річками сточища Нігера та річками, що течуть в Атлантичний океан. Височина найбільш піднята на півночі, гора Вутеве (1380 м) і північному сході, гора Німба (1752 м), на стику кордону з Гвінеєю і Кот-д'Івуаром). У цьому районі зосереджені багаті поклади залізняку.

Над прибережною низовиною підносяться скелясті останці, включаючи мис Маунт (поблизу міста Робертспорт), що підіймається на 326 м над поверхнею озера Фішермен, яке відоме також під назвою Пісо і являє собою велику лагуну, і мис Месурадо висотою 91 м, на якому знаходиться місто Монровія. На півночі прибережної низовини, за 65 км на північ від Монровії, знаходяться останцеві горби Бомі-Гілс, де є багаті поклади залізняку. Прибережна низовина поступово переходить в густо населену горбисту рівнину висотою 120—370 м. Ця рівнина обмежена крутими уступами плато, що займає значну частину країни. Місцями поверхня плато ускладнена грядами висотою 760 м.

Узбережжя

ред.

Ліберія простягається на 500 км вздовж берега Атлантичного океану. Берегова лінія рівна, але місцями порушена естуаріями річок Мано, Лоффа, Сент-Пол, Сент-Джон, Сесс і Каваллі, які течуть паралельно одна інший по прибережній низовині. Сильний прибій і припливи сприяли формуванню піщаних берегових барів і кіс, орієнтованих з північного заходу на південний схід і які нерідко перегороджують доступ до гирл річок.

Острови

ред.
Докладніше: Острови Ліберії

Клімат

ред.
Докладніше: Клімат Ліберії

Територія Ліберії лежить у субекваторіальному кліматичному поясі, південь у екваторіальному[7]. Влітку переважають екваторіальні повітряні маси, взимку — тропічні[8]. Влітку вітри дмуть від, а взимку до екватора. Сезонні амплітуди температури повітря незначні, зимовий період не набагато прохолодніший за літній; на півдні річні амплітуди непомітні[8]. Зволоження достатнє, часті дощі, зливи з грозами[8].

Ліберія є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою[9].

Внутрішні води

ред.

Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 232 км³[1]. Станом на 2012 рік в країні налічувалось 30 км² зрошуваних земель[1].

Річки

ред.
Докладніше: Річки Ліберії

Річки країни належать басейну Атлантичного океану.

Озера

ред.
Докладніше: Озера Ліберії

Болота

ред.
Докладніше: Болота Ліберії

Ґрунтові води

ред.

Ґрунти

ред.
Докладніше: Ґрунти Ліберії

Рослинність

ред.
Докладніше: Флора Ліберії

Ліси займають 18 % території (пальми гвеї, цінні тропічні породи дерев); на сході — савана з акацією і баобабом, в яких налічується до 235 видів дерев, у тому числі і 105 ендемічних. Густий вологий тропічний ліс зберігся лише на деяких ділянках узбережжя.

Земельні ресурси Ліберії (оцінка 2011 року):

  • придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 28,1 %,
    • орні землі — 5,2 %,
    • багаторічні насадження — 2,1 %,
    • землі, що постійно використовуються під пасовища — 20,8 %;
  • землі, зайняті лісами і чагарниками — 44,6 %;
  • інше — 27,3 %[1].
Див. також: Ліси Ліберії

Тваринний світ

ред.
Докладніше: Фауна Ліберії

Зоогеографічно територія країни належить до Західноафриканської підобласті Ефіопської області[8].

Охорона природи

ред.

Ліберія є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища[1]:

Урядом країни підписані, але не ратифіковані міжнародні угоди щодо: Конвенції про заборону військового впливу на природне середовище (ENMOD),

Стихійні лиха та екологічні проблеми

ред.
Докладніше: Екологія Ліберії

На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: можливі пилові бурі, що їх приносить харматан з Сахари з грудня по березень[1].

Серед екологічних проблем варто відзначити:

Фізико-географічне районування

ред.

У фізико-географічному відношенні територію Ліберії можна розділити на _ райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом: .

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. а б в г д е ж и к Liberia, Geography. Factbook.
  2. Котляков В. М., 2006.
  3. Атлас світу, 2005.
  4. Part II : [англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
  5. Time zone converter : [англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 28 December. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.
  6. Ліберія // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — С. 3. — ISBN 966-7804-78-X.
  7. Атлас. Географія материків і океанів, 2014.
  8. а б в г ФГАМ, 1964.
  9. Members : [англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.
  10. Ramsar Sites Information Service : [англ.] : [арх. 8 березня 2019 року] // rsis.ramsar.org. — Convention on Wetlands. — Дата звернення: 8 березня 2019 року.

Література

ред.

Українською

ред.

Англійською

ред.

Російською

ред.

Посилання

ред.