Гондурас — північноамериканська країна, що знаходиться на півдні континенту . Загальна площа країни 112 090 км² (103-тє місце у світі), з яких на суходіл припадає 111 890 км², а на поверхню внутрішніх вод — 200 км²[1]. Площа країни у 3,5 рази більша за площу Одеської області України.

Географія Гондурасу
Географічне положення Гондурасу
Географічне положення Гондурасу
Географічне положення
КонтинентПівнічна Америка
РегіонЦентральна Америка
Координати15°00′ пн. ш. 86°30′ зх. д. / 15.000° пн. ш. 86.500° зх. д. / 15.000; -86.500
Територія
Площа112 090 км² (103-тє)
 • суходіл99,8 %
 • води0,2 %
Морське узбережжя823 км км
Державний кордон1575 км
Рельєф
Типгористий
Найвища точкагора Сьєрро-Лас-Мінас (2870 м)
Найнижча точкаКарибське море (0 м)
Клімат
Типтропічний
Внутрішні води
Найдовша річкаПатука (523 км)
Найбільше озероЙохоа ( км²)
Інше
Природні ресурсидеревина, золото, срібло, руди кольорових металів, залізні руди, кам'яне вугілля, риба, гідроенергія
Стихійні лихаземлетруси, тропічні циклони, повіді
Екологічні проблемиурбанізація, знеліснення, деградація земель

Назва

ред.

Офіційна назва — Республіка Гондурас, Гондурас (ісп. Republica de Honduras, Honduras)[2]. Назва країни походить від іспанської назви мису на північному узбережжі — Ондурас (ісп. Hondura), що означає глибини[3]. Назву дав 1502 року Христофор Колумб під час четвертої експедиції до Вест-Індії[3]. Пізніше ця назва в формі Гондурас була поширена на усе узбережжя, а 1821 року, після проголошення незалежної держави, й на всю країну[3].

Історія дослідження території

ред.

Географічне положення

ред.

Гондурас — північноамериканська країна, що межує з трьома іншими країнами: на заході — з Гватемалою (спільний кордон — 244 км), на південному заході — з Сальвадором (391 км), на сході — з Нікарагуа (940 км). Загальна довжина державного кордону — 1575 км[1]. Гондурас на півночі омивається водами Карибського моря Атлантичного океану; на півдні водами затоки Фонсека Тихого океану[4]. Загальна довжина морського узбережжя 823 км, з них на узбережжя Карибського моря припадає 669 км, на узбережжя затоки Фонсека — 163 км[1].

Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод країни встановлено в 12 морських миль (22,2 км)[5]. Прилегла зона, що примикає до територіальних вод, в якій держава може здійснювати контроль необхідний для запобігання порушень митних, фіскальних, імміграційних або санітарних законів простягається на 24 морські милі (44,4 км) від узбережжя (стаття 33)[5]. Виключна економічна зона встановлена на відстань 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя. Континентальний шельф — природні межі, або до 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя[6][1].

Крайні пункти

ред.

Час

ред.
Докладніше: Час у Гондурасі

Час у Гондурасі: UTC-6 (-8 годин різниці часу з Києвом)[7].

Геологія

ред.

Корисні копалини

ред.

Надра Гондурасу багаті на ряд корисних копалин: золото, срібло, мідь, свинець, цинк, залізну руду, сурма, кам'яне вугілля[8].

Сейсмічність

ред.

Вулканізм

ред.

Рельєф

ред.
Докладніше: Рельєф Гондурасу

Середні висоти — 684 м; найнижча точка — рівень вод Карибського моря (0 м); найвища точка — гора Сьєрро-Лас-Мінас (2870 м). У рельєфі Гондурасу переважають гори (висотою до 2800 м). Високі гірські масиви з крутими схилами підіймаються від самого кордону з Сальвадором, досягаючи в західній частині країни відміток понад 2700 м. Глибока тектонічна долина розтинає гірську область з півночі на південь, від гирла річки Улуа до затоки Фонсека. Її довжина від карибського узбережжя до затоки становить 280 км, а найвища точка її днища, що маркує внутрішньо-долинний вододіл басейнів двох океанів, досягає 940 м над р.м.

У гірській області зустрічаються міжгірні западини; їх днища з пологим хвилястим рельєфом лежать на 600—1500 м вище за р.м.

На півдні країни поширені покривала вулканічних лав і попелів; на півночі і сході їх потужність зменшується.

В області, що прилягає до карибського узбережжя, переважають широтні хребти в крутими схилами і гострими гребенями. Один з таких хребтів, Сьєрра-де-Мерендон, відділяє розташовану на території Гватемали долину річки Мотагуа від низовини, по якій протікає річка Улуа; ця низовина шириною бл. 40 км тягнеться майже на 100 км від берега Карибського моря.

На іншій частині узбережжя вузькі долини річок затиснуті між хребтами висотою від 450 до 1500 м над рівнем моря. Найбільша низовина — заболочений Москітовий берег з величезною лагуною Каратаска знаходиться на північному сході країни і продовжується далі на південь на території Нікарагуа.

Узбережжя

ред.

Острови

ред.
Докладніше: Острови Гондурасу

Клімат

ред.
Докладніше: Клімат Гондурасу

Територія Гондурасу лежить у тропічному кліматичному поясі[9]. Увесь рік панують тропічні повітряні маси[10]. Сезонний хід температури повітря чітко відстежується[10]. Переважають східні пасатні вітри, достатнє зволоження (на підвітряних схилах відчувається значний дефіцит вологи)[10]. У теплий сезон з морів та океанів часто надходять тропічні циклони[10].

Гондурас є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою[11].

Внутрішні води

ред.

Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 95,93 км³[1]. Станом на 2012 рік в країні налічувалось 900 км² зрошуваних земель[1].

Річки

ред.
Докладніше: Річки Гондурасу

Річки країни належать басейну Атлантичного океану. Найбільші річки: Улуа, Агуан, Патука, Коко.

Озера

ред.
Докладніше: Озера Гондурасу

Болота

ред.
Докладніше: Болота Гондурасу

Ґрунтові води

ред.

Ґрунти

ред.
Докладніше: Ґрунти Гондурасу

Рослинність

ред.
Докладніше: Флора Гондурасу

Земельні ресурси Гондурасу (оцінка 2011 року):

  • придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 28,8 %,
    • орні землі — 9,1 %,
    • багаторічні насадження — 4 %,
    • землі, що постійно використовуються під пасовища — 15,7 %;
  • землі, зайняті лісами і чагарниками — 45,3 %;
  • інше — 25,9 %[1].
Див. також: Ліси Гондурасу

Тваринний світ

ред.
Докладніше: Фауна Гондурасу

Зоогеографічно територія країни належить до Центральноамериканської провінції Гвіано-Бразильської підобласті Неотропічної області[10].

Охорона природи

ред.

Гондурас є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища[1]:

Стихійні лиха та екологічні проблеми

ред.

На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: часті, але не сильні землетруси; руйнівні урагани і повіді на узбережжі Карибського моря[1].

Серед екологічних проблем варто відзначити:

  • швидкі темпи урбанізації;
  • знеліснення, як результат лісозаготівель та розширення сільськогосподарських земель;
  • швидку деградацію земель і ерозію ґрунтів через неконтрольоване введення в сільськогосподарську експлуатацію непридатних для цього земель;
  • забруднення важкими металами гірничими підприємствами головних водойм країни.

Фізико-географічне районування

ред.

У фізико-географічному відношенні територію Гондурасу можна розділити на _ райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом: .

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. а б в г д е ж и к Honduras, Geography. Factbook.
  2. Котляков В. М., 2006.
  3. а б в Поспелов Е. М., 2005.
  4. Атлас світу, 2005.
  5. а б Part II : [англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
  6. Part VI : [англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
  7. Time zone converter : [англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 5 October. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.
  8. Гондурас // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — С. 3. — ISBN 966-7804-78-X.
  9. Атлас. Географія материків і океанів, 2014.
  10. а б в г д ФГАМ, 1964.
  11. Members : [англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.
  12. Ramsar Sites Information Service : [англ.] : [арх. 8 березня 2019 року] // rsis.ramsar.org. — Convention on Wetlands. — Дата звернення: 8 березня 2019 року.

Література

ред.

Українською

ред.

Англійською

ред.

Російською

ред.

Посилання

ред.