Вікіпедія

Гегевальд (округа)

населений пункт

Гегевальд, або Геґевальд (за харківським правописом), округа Геґевальд (нім. Kreisgebiet Hegewald) — адміністративно-територіальна одиниця Генеральної округи Житомир Райхскомісаріату Україна протягом німецької окупації Української РСР у часи Німецько-радянської війни. Назва округи у перекладі з німецької означає «заповідний ліс».

Kreisgebiet Hegewald
Округа Геґевальд
Положення Гегевальду на карті Райхскомісаріату Україна
Положення Гегевальду на карті Райхскомісаріату Україна
Положення Гегевальду на карті Райхскомісаріату Україна
Держава Німецька імперія
Райхскомісаріат Україна
Генеральна округа Житомир
Уряд
 - Ґебітскомісар Отто Юнгкунц
Otto Jungkunz
(12 грудня 1942 — 12 січня 1944)
Площа
 - Повна 500 [1] км²
Населення (1943)
 - Усього приблизно 9000 осіб
Джерело: territorial.de

Історія

ред.

Округу утворено 12 грудня 1942 року на території нинішньої Житомирської області з частини раніше створених окупаційною німецькою владою Бердичівського і Житомирського ґебітів.[2] Станом на 1 вересня 1943 р., округа охоплювала територію «спеціальної області Геґевальд» (нім. Sondergebiet Hegewald). Існувала до захоплення цієї місцевості радянськими військами 12 січня 1944 року[2]. Округою керував ґебітскомісар — оберфюрер СС комендант Отто Юнгкунц. Офіційним місцем перебування ґебітскомісара було поселення Геґевальд, де знаходилася ставка Гіммлера.

Значення

ред.

Гегевальд являв собою спеціальну область німецького розселення доби націонал-соціалізму, яка планомірно створювалася за наказом Генріха Гіммлера у місцевості навколо його однойменної штаб-квартири (у лісовому масиві біля нинішнього військового аеродрому Озерне приблизно за 2 км на південь від Житомира) наприкінці 1942 року[3].

Гарнізон складався приблизно з 1000 есесівців. Округа заселялася головним чином волинськими німцями з охоплених партизанським рухом районів (Базар, Малин, Овруч і Ємільчине). Поселення було особистим показовим проектом Генріха Гіммлера. У березні 1943 року у спеціальній області Геґевальд були розселені останні фольксдойчі з Києва. Тим самим чисельність населення цієї області колонізації досягла максимального значення 10 178 осіб[4] Спеціальна область складалася з 27 населених пунктів уздовж автодороги Житомир—Бердичів, які було ретельно перейменовано на німецьку мову:[5]

Інші зміни в назвах:

  • Військовий аеродром Геґевальд (нині військовий аеродром Озерне)
  • Струмок Геґебах (нині річка Гуйва)

Щоб звільнити місце для поселення, з області Геґевальд було депортовано близько 15 000 українців. Геґевальд був тільки одним з двох опорних пунктів колонізації, влаштованих в околицях Житомира. Для захисту від дедалі частіших нападів партизанів спеціальний регіональний уповноважений у справах переселення Головного управління СС з питань раси і поселення Тео Геншель (нім. Theo Henschel) на початку 1943 року розпорядився заснувати іншу колонію-поселення під назвою Försterstadt «місто лісничих» (нині Черняхів, що на північ від Житомира). Там було поселено близько 9000 фольксдойчів.

4 лютого 1944 року місцевість навколо Житомира захопила Червона Армія. Тільки незадовго перед цим відбулася евакуація фольксдойчів до приймального пункту у Вартеланді. Опорний пункт колонізації Геґевальд поряд з округою Замостя вважається одним із місць, де було втілено в життя елементи Генерального плану «Ост»[6].

Межі

ред.

1 квітня 1943 року відбулося остаточне встановлення адміністративних меж округи. Західна межа з півночі на південь пролягала понад річкою Гнилоп'ять. Території колгоспів сіл Шумськ (нині територія Шумського городища), Головенка, Шолесняки (?), Довгілівка (?) і Старосілля входили в межі цієї округи повністю. Їхні західні межі одночасно утворювали межу Гегевальду. Північну межу утворювала середня течія Тетерева від гирла річки Гнилоп'яті до залізничного мосту гілки Житомир—Фастів. Східна межа з півночі на південь проходила землями колгоспів сіл Тулин, Ліщин, Вершина, Розкопана Могила і Ляхівці. Південна межа зі сходу на захід збігалася з південними межами колгоспів сіл Ляхівці, Солотва, Ружки, Татаринівка (?) і Троянів.

Залишок колишнього Троянівського району (нім. Rayon Trojanow), що на захід від території округи Гегевальд, було включено до складу Житомирського сільського району (нім. Rayon Shitomir-Land) Житомирського ґебіту, а розміщена на схід від меж Гегевальду частина Троянівського району ввійшла до Андрушівського району Бердичівського ґебіту.

Цвинтар

ред.

У Геґевальді існував німецький цвинтар, на якому був похований, зокрема, обергрупенфюрер Теодор Ейке. Під час відступу його могилу перенести не вдалося, і її сучасне знаходження невідоме.

Примітки

ред.
  1. ↑ Україна в стратегічних планах Німеччини
  2. ↑ а б Territoriale Veränderungen in Deutschland und deutsch verwalteten Gebieten 1874—1945. [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.](нім.)
  3. ↑ Wendy Lower: NAZI-Empire building and the Holocaust in the Ukraine. University of North Carolina Press, Chapel Hill 2005, S. 162—164.
  4. ↑ Wendy Lower: NAZI-Empire building and the Holocaust in the Ukraine. University of North Carolina Press, Chapel Hill 2005, S. 177.
  5. ↑ Bundesarchiv Koblenz R/69/215.
  6. ↑ Wendy Lower: NAZI-Empire building and the Holocaust in the Ukraine. University of North Carolina Press, Chapel Hill 2005, S. 162—179.

Посилання

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гегевальд_(округа)&oldid=43925108