Ліщин
Лі́щин — село в Україні, у Житомирському районі Житомирської області. Населення становить 1265 осіб.
село Ліщин | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Житомирська область |
Район | Житомирський район |
Тер. громада | Станишівська сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA18040490110033687 |
Основні дані | |
Засноване | 1566 |
Населення | 1265 |
Площа | 0,121 км² |
Густота населення | 10454,55 осіб/км² |
Поштовий індекс | 12436 |
Телефонний код | +380 412 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°9′15″ пн. ш. 28°50′40″ сх. д. / 50.15417° пн. ш. 28.84444° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
220 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 12436, Житомирська обл., Житомирський р-н, с. Ліщин, вул. Л. Українки, 3 |
Карта | |
Мапа | |
|
Історія
ред.Під назвою села Лещина згадується у скарзі воєводи Берестейського Гаврила Горностая від 1 серпня 1587 р. на воєводича Берестейського Фрідриха Тишкевича, який розорював його маєтності в цьому селі. В скарзі Остафея Стрибеля від 21 квітня 1618 р. воно означається як містечко.
У 1730 р. в селі було побудовано церкву Різдва Богородиці. У 1853 р. її було відремонтовано коштом поміщика Людвіка Миколайовича Поляновського.
У садибі Поляновського 1825 року збирались декабристи Чернігівського полку.
У 1805 р. коштом стольника перемишльського Юзефа Поляновського було збудовано парафіяльний костел Св. Трійці до якого належала каплиця в Іванкові.
На кінець XIX ст. в селі була синагога та розташовувалася єврейська міщанська канцелярія. До римо-католицької парафії належало 808 вірних з самого ЛІщина та навколишніх сіл.
В селі працювало 2 водяних млина, молитвений дім для юдеїв, 12 магазинів, 16 ремісників та фабрика смоли[1].
У 1902 році містечко налічувало 1654 мешканця, крім церкви та костьолу мало вже синагогу.[2]
У 1906 році містечко Котелянської волості Житомирського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 18 верст, від волості 12 верст. Дворів 240, мешканців 1685[3].
Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 229 жителів села[4]. Тоді ж до сільської ради приписані землі повністю знищеного комуністами с. Тулин.
Було центром Ліщинської сільської ради.
Населення
ред.Мова
ред.Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[5]:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 1237 | 97.79% |
російська | 25 | 1.97% |
білоруська | 3 | 0.24% |
Усього | 1265 | 100% |
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, Tom V - wynik wyszukiwania - DIR. dir.icm.edu.pl. Архів оригіналу за 9 травня 2021. Процитовано 31 травня 2021.
- ↑ Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, Tom XV cz.2 - wynik wyszukiwania - DIR. dir.icm.edu.pl. Архів оригіналу за 22 жовтня 2021. Процитовано 31 травня 2021.
- ↑ Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 23 травня 2019.
- ↑ Ліщин. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
Література
ред.- Теодорович Н. И. Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии. — Почаев,1888. — Т. І.
- Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795—2006 Житомир, 2007.
- Список населених місць Волинскої губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. —- 219 с.
Посилання
ред.- Погода в селі Ліщин [Архівовано 15 серпня 2017 у Wayback Machine.]
- Масштаби Голодомору в Житомирському районі. Сайт Житомирської РДА
- Leszczyn // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1884. — Т. V. — S. 173. (пол.)
- Leszczyn, gmina Leszczyn // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1902. — Т. XV, cz. 2. — S. 222. (пол.)
Це незавершена стаття про Житомирську область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |