Вертокиївка
Вертоки́ївка (також — Вертикиївка) — село в Україні, у Новогуйвинській селищній територіальній громаді Житомирського району Житомирської області. Кількість населення становить 756 осіб (2001). У 1977—2020 роках — адміністративний центр однойменної сільської ради.
| село Вертокиївка | |
|---|---|
 Свято-Миколаївська церква, вид через р. Коденка
| |
| Країна |  Україна
|
| Область | Житомирська область |
| Район | Житомирський район |
| Громада | Новогуйвинська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA18040350040073577 |
| Основні дані | |
| Населення | 756 (2001) |
| Площа | 1,45 км² |
| Густота населення | 521,38 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 12450 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°07′10″ пн. ш. 28°42′11″ сх. д. / 50.11944° пн. ш. 28.70306° сх. д.Координати: 50°07′10″ пн. ш. 28°42′11″ сх. д. / 50.11944° пн. ш. 28.70306° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
222 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | вул. Дружби Народів, 5, смт Новогуйвинське, Житомирський р-н, Житомирська обл., 12441 |
| Карта | |
  Вертокиївка | |
 Вертокиївка | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Населення ред.
Наприкінці 19 століття кількість населення становила 528 осіб, дворів — 78[1].
Відповідно до результатів перепису населення Російської імперії 1897 року, загальна кількість мешканців села становила 534 особи, з них: православних — 529, чоловіків — 268, жінок — 266[2].
У 1906 році у поселенні налічувалося 478 мешканців, дворів — 93[3], у 1923 році — 130 дворів та 752 мешканці[4].
Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення, станом на 12 січня 1989 року, становила 887 осіб. Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців села становила 756 осіб[5].
Історія ред.
Згадується у люстрації Київського воєводства 1754 року, власність Яцківських, мало 20 дворів, сплачувало 3 злотих і 4 гроші до замку та 12 злотих і 16 грошів до скарбу[6].
Наприкінці 19 століття — село Житомирського повіту Волинської губернії, за 18 верст від Житомира[1].
У 1906 році — сільце Коднянської волості (5-го стану) Житомирського повіту Волинської губернії. Відстань до губернського та повітового центру, м. Житомир, становила 19 верст, від волосного центру, містечка Кодня — 4 версти. Найближче поштово-телеграфне відділення розміщувалося на станції Рея[3].
У 1923 році включене до складу новоствореної Янковецької (згодом — Іванківська) сільської ради, яка, 7 березня 1923 року, увійшла до складу новоутвореного Солотвинського (згодом — Коднянський) району Житомирської (згодом — Волинська) округи[7]. Розміщувалося за 8 верст від районного центру, с. Солотвин, та 1 версту — від центру сільської ради, с. Янківці[4]. 27 червня 1926 року, в складі сільської ради, передане до Левківського (згодом — Іванківський) району Волинської округи, 15 вересня 1930 року — Троянівського району Української СРР[7].
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СРСР 1932—1933[8].
У радянські часи в селі розміщувалася центральна садиба хмелерадгоспу «Вертокиївка»[9].
28 листопада 1957 року, внаслідок ліквідації Троянівського району, село включене до складу Житомирського району, 30 грудня 1962 року — до складу Коростишівського району, 4 січня 1965 року — відновленого Житомирського району Житомирської області. 26 листопада 1977 року, відповідно до рішення Житомирського облвиконкому № 499 «Про перенесення центрів та перейменування деяких сільрад районів області», до села перенесено адміністративний центр Іванківської сільської ради з перейменуванням її на Вертокиївську[7].
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 711-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області», територію та населені пункти Вертокиївської сільської ради включено до складу Новогуйвинської селищної територіальної громади Житомирського району Житомирської області[10].
Економіка ред.
У селі вирощують пряний, ароматичний та лікарський сорти хмелю. Підприємство «Хміль України» донині зберігає статус одного з лідерів хмелярства області. Тут вирощують хміль на площі понад 100 га.[11]
Відомі люди ред.
- Комісарчук Анатолій Амбросійович (1944—1996) — співак, диригент, Заслужений працівник культури України.
Примітки ред.
- ↑ а б Wertykijówka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1902. — Т. XV, cz. 2. — S. 684. (пол.)
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий, по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. (російська) . Санкт-Петербург: типография «Общественная польза»: паровая типо-литография Н.Л. Ныркина, 1905. с. 18. Процитовано 24 серпня 2023.
- ↑ а б Список населенных мест Волынской губернии (PDF). Інститут історії України НАН України (російська) . Житомир:Волинська губернська типографія, 1906. с. 5. Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 24 серпня 2023.
- ↑ а б Материалы по административно-территориальному делению Волынской губернии 1923 года (PDF). Інститут історії України НАН України (російська) . Житомир: Волинський губернський відділ управління. 1923. с. 160. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2021. Процитовано 24 серпня 2023.
- ↑ Населення Житомирської області. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021 року. Процитовано 24 серпня 2023.
- ↑ Жеменецький К. Тариф подимного податку Київського воєводства 1754 року (PDF). Біла Церква: Олександр Пшонківський, 2015. с. 156. Процитовано 24 серпня 2023.
- ↑ а б в Упоряд. Р.А. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки. Інститут історії України НАН України (українська) . Житомир: «Волинь», 2007. с. 224, 592. Архів оригіналу за 8 жовтня 2021. Процитовано 24 серпня 2023.
- ↑ Масштаби Голодомору в Житомирському районі. Сайт Житомирської РДА
- ↑ Чорнобривцева О. С. (голова редколегії тому). Іванківці, Житомирський район, Житомирська область // Історія міст і сіл Української РСР. Житомирська область. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1973. — 727 с. — 15 000 прим.
- ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області. https://zakon.rada.gov.ua/. Архів оригіналу за 9 січня 2021. Процитовано 14 серпня 2022.
- ↑ На Житомирщині працює завод із гранулювання хмелю. Всього в Європі таких п'ять