Іванківський район (Волинська округа)

адміністративно-територіальна одиниця Волинської округи УРСР

Іва́нківський райо́н (до 1925 року — Левківський район) — адміністративно-територіальна одиниця УСРР, що існувала з 1923 по 1930 роки в складі Житомирської (Волинської) округи. Районний центр — село Іванків.

Іванківський район
Основні дані
Країна: УСРР
Округа/Область: Волинська (Житомирська) округа
Утворений: 7 березня 1923 року
Ліквідований: 3 вересня 1930 року
Населення: 45 628 (1926)
Населені пункти та ради
Районний центр: с. Іванків
Кількість сільських рад: 25 (1929)
Районна влада

Історія та адміністративний устрій

ред.

Район утворено 7 березня 1923 року як Левківський (з центром у селі Левків) у складі Житомирської округи (згодом — Волинська округа) Волинської губернії УСРР з Барашівської, Вацківської, Вересівської, Городищенської, Кам'янської, Кмитівської, Левківської, Лукської, Млинищенської, Пісківської, Піщанської, Псищенської, Соколово-Гірської, Станишівської, Студеницької, Троковицької, Чесько-Крошенської сільських рад Левківської та Черняхівської волостей колишнього Житомирського повіту[1].

Площа території району становила 453,6 квадратних верст. Загальна кількість сільських рад — 17, населених пунктів — 33, з них 9 — до 100 дворів, 22 — від 101 до 500 дворів, 2 — понад 500 дворів. За типом населених пунктів: містечко — 1, сіл — 26, хуторів — 2, колоній — 4[2].

3 листопада 1923 року в складі району відновлено Російсько-Крошенську сільську раду з центром у селі Російська Крошня. 12 січня 1924 року було передано: Барашівську сільську раду — до складу Троянівського району; Кам'янську, Некрашівську, Піщанську, Троковицьку сільські ради — до складу Черняхівського району.

20 червня 1925 року до складу району включено Антопіль-Боярську, Волосівську, Іванківську, Івницьку, Ліщинську, Ново-Котелянську, Руднє-Грабівську, Старо-Котелянську, Тулинську, Туровецьку сільські ради Андрушівського району, Закусилівську, Коднянську, Пряжівську, Янковецьку сільські ради Коднянського району, утворено Розкопано-Могильську сільську раду з центром у селі Розкопана Могила.

Відповідно до постанов ВУЦВК від 23 вересня 1925 року та Волинського ОВК від 28 вересня 1925 року, проведено реорганізацію району: районний центр перенесено до села Іванків, район перейменовано на Іванківський, до складу Коростишівського району передано Студеницьку та Кмитівську сільські ради, до складу Черняхівського — Вересівську, Городищенську, Русько-Крошенську, Соколово-Гірську, Чесько-Крошенську сільські ради, до складу Троянівського району — Псищенську сільську раду[1].

Станом на 1 жовтня 1925 року площа території району становила 641,5 кв. верст, район поділявся на 23 сільські ради[3].

8 січня 1929 року в складі району було утворено Коднянську та Котелянську селищні, Калинівську сільську, з центром у селі Калинівка, ради. В складі району існували Коднянська та Котелянська селищні ради (в містечкових частинах поселень) поряд з Коднянською, Ново-Котелянською та Старо-Котелянською сільськими радами[4].

3 вересня 1930 року, відповідно до постанови ВУЦВК, район ліквідовано, територію району розділено між суміжними адміністративно-територіальними утвореннями: Андрушівським (Котелянська селищна та Антопільська, Волосівська, Іванківська, Івницька, Ново-Котелянська, Старо-Котелянська, Старосільська сільські ради), Коростишівським (Руднє-Грабівська, Смолівська та Туровецька сільські ради), Троянівським (Коднянська селищна та Закусилівська, Коднянська, Ліщинська, Лукська, Млинищенська, Розкопано-Могильська, Янковецька сільські ради) районами та Житомирською міською радою (Вацківська, Калинівська, Левківська, Пісківська, Пряжівська та Станишівська сільські ради)[1].

Населення

ред.

У 1923 році кількість населення становила 32 681 особу, щільність — 72 особи на кв. версту[2], у 1925 році — 48 296 осіб[3].

Відповідно до результатів перепису населення 1926 року, кількість мешканців району становила 45 268, з них за національністю (у відсотках до загальної кількости): українці — 89,4, поляки — 4,9, євреї — 4,7, росіяни — 0,4, німці — 0,2, білоруси — 0,1[5].

Економіка

ред.

В часи, так званої, нової економічної політики територію району було віднесено до I району заможності Волинської округи. Ґрунти цього району заможності визначались як чорноземні та темні суглинки[6].

Примітки

ред.
  1. а б в Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795—2006 (PDF). http://www.archive.zt.gov.ua/. с. 38. Архів оригіналу (PDF) за 12 липня 2017. Процитовано 15 серпня 2020.
  2. а б Материалы по административно-территориальному делению Волынской губернии 1923 года (PDF). Інститут історії України НАН України (російська) . Житомир: Волинський губернський відділ управління. 1923. с. 61, 67, 149-150. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2021. Процитовано 25 червня 2022.
  3. а б Адміністраційно-територіяльний поділ У.С.Р.Р. при 3-х ступеневій системі врядування (за даними на 1 жовтня 1925 року) (PDF). Інститут історії України НАН України. Харків: Друкарня ВУЦВКу «Червоний Друк». 1925. с. 37. Процитовано 25 червня 2022.
  4. Про Андрушівський район. http://andrrada.zt.gov.ua/. Архів оригіналу за 20 вересня 2020. Процитовано 15 серпня 2020.
  5. Національний склад районів УСРР за переписом 1926 року. https://datatowel.in.ua/. Архів оригіналу за 12 листопада 2020. Процитовано 11 листопада 2020.
  6. Заможні селяни Радянської Волині в період Нової економічної політики (1921-1927 рр.) (PDF). http://eprints.zu.edu.ua/. Архів оригіналу (PDF) за 13 липня 2019. Процитовано 15 серпня 2020.