Відкрити головне меню

Ганчова (пол. Hańczowa, інші назви Анчова, Ганичова[2]) — лемківське село в Польщі, в гміні Устя-Горлицьке Горлицького повіту Малопольського воєводства, над річкою Ропа. Населення — 527 осіб (2011[1]).

Село
Ганчова
пол. Hańczowa
Hańczowa 02.jpg
Церква Покрови Пресвятої Богородиці

Координати 49°28′21″ пн. ш. 21°09′38″ сх. д. / 49.47250000002777170° пн. ш. 21.16055555558378032° сх. д. / 49.47250000002777170; 21.16055555558378032Координати: 49°28′21″ пн. ш. 21°09′38″ сх. д. / 49.47250000002777170° пн. ш. 21.16055555558378032° сх. д. / 49.47250000002777170; 21.16055555558378032

Країна Польща
Воєводство Малопольське воєводство
Повіт Горлицький повіт
Гміна Устя-Горлицьке
Перша згадка 1480
Площа 2039 га км²
Населення 527 осіб (2011[1])
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+48) 18
Поштовий індекс 38-316
Автомобільний код KGR
SIMC 0468051
GeoNames 771142
Ганчова. Карта розташування: Польща
Ганчова
Ганчова
Ганчова (Польща)
Ганчова. Карта розташування: Малопольське воєводство
Ганчова
Ганчова
Ганчова (Малопольське воєводство)

Зміст

Статистичні даніРедагувати

Загальна площа села складає 2039 га (лісів — 1223 га, сільськогосподарських угідь — 744 га. Кількість мешканців села — 561 особа. Підприємців — 34, селянських і фермерських господарств —121.

ІсторіяРедагувати

Село засноване в XV столітті. Перша письмова згадка датується 1480 роком як осідок польських лицарів Гладишів гербу Гриф. Вже в 1629 році в селі була церква. Пала дочірню церкву в селі Ріпки. Метричні книги провадились від 1784 р[3].

У 1530 і 1536 роках у податкових зборах згадується, що в селі був солтис. Село належало Адаму Бренському. У 1680 році власником села був Ян Зборовський.

У 1872 р. жителі села викупили місцевий маєток від поміщика Адама Рогавського.

У 1881 році в селі проживало 904 мешканці — лемки.

Під час першої світової війни частково зруйноване.

До 1945 року було переважно лемківське населення: з 870 жителів села — 820 українців, 15 поляків, 15 латинників і 20 євреїв[4]. В селі була москвофільська читальня імені Качковського.

У 1944—1945 роках більшість українського населення виселене в УРСР, зокрема в населені пункти Тернопільської області: м. Монастириська, села Жнибороди Бучацького, Криниця Монастириського, Великий Ходачків Козівського районів, а решта в 1947 р. депортована на понімецькі землі[5].

У 1975—1998 роках село належало до Новосондецького воєводства.

СучасністьРедагувати

У селі є пам'ятний знак на честь 850-річниці хрещення Русі, римо-католицька церква (1983) і каплиця в пам'ять подорожі до Ганчови в 1953 році о. Кароля Войтили.

Діє 6-класова початкова школа і сільськогосподарський гімназіальний вишкіл.

У селі діяло фермерське господарство — Zakład Rolny Nawojowa. У 1993 році було Gospodarstwo Rolne Zasobu Własności Rolnej Skarbu Państwa Nawojowa.

ДемографіяРедагувати

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][6]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 286 54 201 31
Жінки 241 53 136 52
Разом 527 107 337 83

Пам'яткиРедагувати

Відомі людиРедагувати

У селі народилися:[7]

ЛітератураРедагувати

ПриміткиРедагувати

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ганчова

  1. а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018. 
  2. Ганчова. Архів оригіналу за 2 березень 2014. Процитовано 1 липень 2014. 
  3. Шематизм греко-католицького духовенства апостольської Адміністрації Лемківщини, с. 17-18
  4. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 24.
  5. Акція «ВІСЛА»: Список виселених у ході операції сіл і містечок
  6. Згідно методології GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018. 
  7. Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004–2010. — ISBN 966-528-197-6.

ДжерелаРедагувати