Відкрити головне меню

Гаккебуш Любов Михайлівна

українська акторка

Гаккебуш Любов Михайлівна (14 (26) вересня 1888(18880926), Немирів — 28 травня 1947, Київ) — українська драматична актриса, професор, перекладач, педагог, народна артистка УРСР1943 року), дворянка. Дружина Василя Василька.[1] Мати режисера Валерія Гаккебуша, сестра вченого-психіатра Валентина Гаккебуша. Перша виконавиця ролі леді Макбет на українській сцені.[2]

Любов Михайлівна Гаккебуш
Гаккебуш Любов.jpg
Народилася 14 (26) вересня 1888(1888-09-26)
Немирів
Померла 28 травня 1947(1947-05-28) (58 років)
Київ
Поховання Державний історико-меморіальний Лук'янівський заповідник
Громадянство СРСР СРСР
Діяльність акторка
Заклад Державний музично-драматичний інститут імені М. В. Лисенка
Чоловік Василь Василько (Миляїв)
Діти Валерій Гаккебуш
Нагороди та премії
Народний артист УРСР

Любов Михайлівна Гаккебуш у Вікісховищі?

Зміст

БіографіяРедагувати

Народилась 14 (26 вересня) 1888 року в Немирові. В 18961905 роках навчалась в Інституті шляхетних дівчат в Києві. В 1914 році закінчила історико-філософський факультет Московських вищих жіночих курсів. 18 жовтня 1917 року дебютувала на сцені Державного національного театру в Києві у ролі Панночки («Осінь», О. Олеся).

Працювала у театрі Леся Курбаса «Березіль», Донецькому українському музично-драматичному театрі, театрах Вінниці, Одеси, Києва. З 1919 року вела педагогічну роботу у різних театральних студіях, у Харківському музично-драматичному інституті.

Член КПРС з 1943 року. Після 1944 року оселилася в Києві. У 19441947 роках викладала в Київському інституті театрального мистецтва імені Карпенка-Карого. Зосередилася на перекладацькій діяльності. Зробила 32 переклади п'єс з російської та французької мов, зокрема автор перекладів українською мовою Мольєра, Горького («Міщани»), Треньова, Афіногенова, Ромашова.

 
Могила Л. М. Гаккебуш

Померла 28 травня 1947 року. Похована в Києві на Лук'янівському кладовищі (ділянка № 20, ряд № 1; автори надгробку — скульптор Іван Кавалерідзе, архітектор Р. П. Бикова; встановлений в 1971 році)[3].

ТворчістьРедагувати

За 30 років сценічної дільності зіграла у виставах:

Цікавий фактРедагувати

По закінченні війни, коли влада не раз пригадувала Іванові Кавалеридзе перебування під німецькою окупацією, а київська кіностудія виселила його зі службової квартири. Майстра прихистила Любов Гаккебуш у своєму помешканні на Великій Житомирській, 17.[4]

Пам'ятьРедагувати

 
меморіальна дошка

В Києві на будинку № 17 по вулиці Великій Житомирській, де жила актриса в 19381947 роках в 1970 році встановлено меморіальну дошку (граніт, барельєф: скульптор І. П. Кавалерідзе, архітектор Р. П. Бикова).

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати