Дніпровський Іван Данилович
| Іван Данилович Дніпровський | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Ім'я при народженні | Іван Дмитрович Шевченко | |||
| Псевдонім | Дніпровський, Кобзаренко | |||
| Народився | 25 лютого (9 березня) 1895 Каланчак, Дніпровський повіт, Таврійська губернія, Російська імперія | |||
| Помер | 1 грудня 1934 (39 років) Ялта, Кримська АРСР, Російська СФРР, СРСР ·туберкульоз | |||
| Країна |  СРСР  Російська імперія | |||
| Національність | українець | |||
| Діяльність | прозаїк, поет, драматург, перекладач | |||
| Сфера роботи | творче та професійне письмоd[1] і перекладацтво[d][1] | |||
| Alma mater | Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка | |||
| Мова творів | українська | |||
| Жанр | п'єса, оповідання, повість | |||
|
| ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
 Роботи у Вікіджерелах | ||||
Іва́н Дани́лович Дніпро́вський (нар. 25 лютого (9 березня) 1895, село Каланчак, тепер смт Херсонської області — 1 грудня 1934, Ялта, поховано в Харкові) — український письменник, перекладач. Справжнє прізвище — Шевченко. Ще один псевдонім — Кобзаренко.
Життєпис
ред.Народився в бідній селянській сім'ї[2]. У рідному селі закінчив початкову школу. Навчався в гімназії в Олешках. Від 1912 року працював службовцем. У 1914—1918 роках перебував на фронті.
1919 року вступив на історико-філологічний факультет Кам'янець-Подільського державного українського університету. Після реорганізації навчального закладу закінчив 1923 року Кам'янець-Подільський інститут народної освіти. Тоді ж одружився з кам'янчанкою Марією Пилинською, восени 1923 року виїхав до Харкова. Працював в Управлінні у справах друку, редактором Державного видавництва України, секретарем журналу «Червоний шлях»[3].
Твори
ред.Писав вірші, п'єси, оповідання, повісті. Був членом Спілки пролетарських письменників «Гарт»[2], літературної організації ВАПЛІТЕ.
Друкуватися почав 1916, вміщуючи у фронтовій газеті «Армейский вестник» свої «Окопные песни». Від 1921 писав українською мовою.
Окремими виданнями побачили світ:
- Збірки поезій «Донбас» (1922), «Добридень, Ленін», «Плуг» (1924)[4],
- П'єси «Любов і дим» (1925), «Яблуневий полон» (1926, 1928, 1964), «Шахта „Марія“» (1931).
- Оповідання та повісті «Заради неї»[5] (1927), «Долина угрів»[6] (1927), «Анатема», «Андрій Хомут», «Березень», «Яхта „Софія“» (1930), «Балет у главковерха», «Фаланга» (1931), «Ацельдама», «Дніпро закований» (1932).
- Твори в трьох томах (Харків — Полтава, 1931—1933).
Переклав «Листи Леніна до Максима Горького» (1925), повість «Війна» Миколи Тихонова, роман «Мої університети» Максима Горького (1933, разом із Марією Пилинською) та інші твори російської літератури.
Примітки
ред.- ↑ а б Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ а б Автобіографії, 2015, с. 174.
- ↑ Члени Національної спілки письменників України: Хмельницька область (PDF). http://ounb.km.ua/vidanya/2019/2020_02_01_1.pdf. 2019. Процитовано 5 березня 2024.
- ↑ Дніпровський, Іван. «Плуг». Архів оригіналу за 9 серпня 2020.
- ↑ Дніпровський, Іван (1926). Заради Неї. ostromir.xyz. Процитовано 21 вересня 2023.
- ↑ Дніпровський, Іван (1927). Долина Угрів. ostromir.xyz. Процитовано 21 вересня 2023.
Література
ред.- Дніпровський Іван Данилович // Мистецтво України : Біографічний довідник. / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1997. — С. 209 . — ISBN 5-88500-071-9.
- Заява // Голод на Поділлі: Книга свідчень. — Кам'янець-Подільський, 1993. — С. 20.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1979. — Т. 3 : Гердан — Електрографія. — 551, [1] с., [26] арк. іл. : іл., портр., карти + 1 арк с. — С. 395.
- Крижанівський С. А., Мацько В. П. Дніпровський Іван Данилович // Українська літературна енциклопедія : В 5 т. / редкол.: І. О. Дзеверін (відповід. ред.) та ін. — К. : Голов. ред. УРЕ ім. М. П. Бажана, 1990. — Т. 2 : Д—К. — С. 75-76.
- Мацько Віталій. Літературне Поділля. — Хмельницький, 1991. — С. 24.
- Наєнко Михайло. «Велика кров з малої рани»: Іван Дніпровський про Миколу Хвильового // Літературна Україна. — 1989. — 31 серпня. — С. 7.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.. Словникова частина. — Перевидання в Україні. — Т. 2. — Львів, 1993. — С. 539.
- Письменники Радянської України : біобібліографічний довідник / упоряд.: Олег Килимник, Олександр Петровський. — К. : Радянський письменник, 1970. — 540 с. — С. 124—125.
- Письменники Хмельниччини: Бібліографічний покажчик. — Хмельницький, 1989. — С. 64.
- Самі про себе. Автобіографії українських митців 1920-х років/ Упоряд. Раїса Мовчан. — Київ : Кліо, 2015. — 640 с. — ISBN 978-617-7023-36-3.
- Смолич Ю. К. Драматичне письменство наших днів, 1927.
Посилання
ред.- Дніпровський Іван // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Іван Дніпровський: невідоме. Архівні матеріали, щоденник, листування + Світлини[недоступне посилання з липня 2019]
- Дніпровський І. Плуг / І. Дніпровський. — Харків : Шлях освіти, 1924. – 42 с. [Архівовано 9 серпня 2020 у Wayback Machine.]
 |
Твори цього автора перебувають у суспільному надбанні. Ви можете допомогти проєкту, додавши їх у Вікіджерела. |