Вінницька округа
адміністративно-територіальна одиниця Української СРР
Зміни шаблонів/файлів цієї версії очікують на перевірку.
Стабільна версія була перевірена 7 квітня 2024.
Ві́нницька окру́га — адміністративно-територіальна одиниця Української СРР в 1923–1930 роках. Окружний центр — місто Вінниця.
| Вінницька округа | |
|---|---|
| Основні дані | |
| Країна: |  УСРР
|
| Губернія: | Подільська (до 1925) |
| Утворена: | 1923 |
| Ліквідована: | 1930 |
| Населення: | 775 170 (1926) |
| Населені пункти та ради | |
| Окружний центр: | Вінниця |
| Кількість районних рад: | 17 |
| |
| Мапа округи | |
| Окружна влада | |
На півночі округа межувала з Бердичівською округою, на сході з Уманською, на півдні з Тульчинською, на південному заході з Могилівською та на заході з Проскурівською.
Історія ред.
Створена 7 березня 1923 року[1] в складі Подільської губернії з окружним центром у Вінниці в складі Вінницького, частин Літинського, Брацлавського, Жмеринського повітів на Поділлі та Бердичівського повіту на Київщині, у складі 18 районів:[1]
- Вахнівський (центр Вахнівка) — з частин Вахнівської і Прилуцької волостей Бердичівського повіту на Київщині і Стрижавської, Гавришівської і Ободнянської волостей Вінницького повіту.
- Вінницький (центр Вінниця) — з частин Стрижавської, Гавришівської, Юзвинської, Тиврівської і Гніванської волостей.
- Вороновицький (центр Вороновиця) — з частин Гавришівської, Ободнянської, Лучанської і Немирівської волостей.
- Жмеринський (центр Жмеринка) — з частин Браїлівської, Гніванської і Станиславчицької волостей.
- Калинівський (центр Калинівка) — з частин Калинівської, Люлинецької, Прилуцької і Стрижавської волостей.
- Краснянський (центр Красне) — з частин Краснянської, Пеньківської, Гніванської і Рахно-Лісівської волостей.
- Літинський (центр Літин) — з частин Кожухівської, Пиківської, Сосонської і Багринівської волостей.
- Мало-Кутищанський (центр Малі Кутища) — з частин Острожецької і Люлинецької волостей. Ліквідований 17 червня 1925 року.[2]
- Межирівський (Межирів) — з частин Межирівської, Багринівської і Вівсянецької волостей.
- Немирівський (центр Немирів) — з частин Немирівської, Рубанської, Лучанської і Печарської волостей.
- Ободнянський (центр Ободне) — з частин Ободнянської, Немирівської і Рубанської волостей. Ліквідований 17 червня 1925 року.[2]
- Пиківський (центр Пиків) — з частин Пиківської і Хмельницької волостей.
- Прилуцький (центр Прилуки) — з частин Мало-Чернятинської, Прилуцької, Вахнівської Бердичівського повіту на Київщині і Калинівської волостей Вінницького повіту.
- Терешпільський (центр Терешпіль) — з частин Терешпільської, Уланівської, Старо-Синявської волостей с заштатним містом Сальницею. Ліквідований 17 червня 1925 року.[2]
- Тиврівський (центр Тиврів) — з частин Тиврівської, Гніванської і Лучанської волостей.
- Уланівський (центр Уланів) — з частин Уланівської і Острожецької волостей.
- Хмільницький (центр Хмільник) — з частин Хмельницької і Кожухівської волостей.
- Юзвинський (центр Юзвин) — з частин Юзвинської, Стрижавської, Сосонської і Гніванської волостей. Розформований 3 червня 1925 року[3]
3 червня 1925 року до округи були приєднані Ситковецький (без села Шура-Метлицька) і Дашівський (без сіл Талалаївка і Хрінівка) райони розформованої Гайсинської округи.[3]
17 червня 1925 року:[2]
- До округи приєднані Липовецький і Іллінецький (без В. Ростовської, Медівської, Мервинської, Чагівської і Володимирської сільрад) райони Бердичівської округи.
- Уланівський район (без сіл Семаки, Сербинівка і Білий Рукав) приєднаний до Бердичівської округи.
- Село Зозівка приєднуваного до Вінницької округи Липовецького району перечислене до складу Вахнівського району.
- Село Ляцька Слобідка приєднуваного до Вінницької округи Липовецького району перечислене до складу приєднуваного до Вінницької округи Іллінецького району.
- Села Семаки і Сербинівка приєднуваного до Бердичівської округи Уланівського району перечислені до складу Пиківського району.
- Село Білий Рукав приєднуваного до Бердичівської округи Уланівського району перечислене до складу Хмільницького району.
1 липня 1930 року:[4]
- приєднані Брацлавський, Вапнярський, Крижопільський, М'ястківський, Ободівський, Піщанський, Томашпільський, Тростянецький, Чечельницький та Шпиківський райони розформованої Тульчинської округи;
- приєднана територія розформованої Могилівської округи.
Ліквідована 15 вересня 1930 року, райони передані в пряме підпорядкування Української СРР[5].
-
Карта Вінницької округи у складі Подільської губернії, 1923 -
Карта Вінницької округи, адміністративні межі станом на 1 жовтня 1925 -
Карта Вінницької округи, адміністративні межі станом на 1 березня 1927
Населення ред.
Згідно зі Всесоюзним переписом населення 1926 року, в окрузі проживало 775 170 осіб (48,59% чоловіків і 51,41% жінок). З них 131 111 були міськими, а 644 059 сільськими жителями.
Національний склад ред.
За національним складом 84% населення становили українці, 10% євреї, 2,9% росіяни, 2,5% поляки, інші національності загалом 0,6%.
Населення та національний склад районів округи за переписом 1926 року[6]
| Район | Населення, осіб |
Національний склад, % | ||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| українці | євреї | росіяни | поляки | інші | ||
| м. Вінниця | 57 848 | 41,4 | 37,7 | 13,8 | 4,3 | 2,9 |
| Вахнівський | 33 323 | 87,8 | 6,9 | 0,5 | 4,6 | 0,2 |
| Вінницький | 58 514 | 96,8 | 1,5 | 0,4 | 0,9 | 0,4 |
| Вороновицький | 38 610 | 93,1 | 3,9 | 0,5 | 2,2 | 0,2 |
| Дашівський | 37 876 | 86,3 | 12,2 | 0,4 | 0,8 | 0,4 |
| Жмеринський | 54 201 | 72,0 | 13,1 | 9,4 | 4,3 | 1,3 |
| Іллінецький | 38 991 | 81,0 | 16,8 | 0,8 | 1,1 | 0,3 |
| Калинівський | 41 449 | 94,0 | 3,9 | 0,5 | 1,2 | 0,4 |
| Краснянський | 24 811 | 85,5 | 8,6 | 5,0 | 0,8 | 0,2 |
| Липовецький | 39 115 | 87,8 | 10,7 | 0,4 | 0,8 | 0,2 |
| Літинський | 58 664 | 91,1 | 5,0 | 1,5 | 1,6 | 0,8 |
| Межирівський | 33 781 | 91,0 | 3,4 | 3,6 | 1,4 | 0,6 |
| Немирівський | 57 326 | 91,1 | 7,4 | 0,6 | 0,5 | 0,3 |
| Пиківський | 41 026 | 86,5 | 9,3 | 0,5 | 3,2 | 0,5 |
| Прилуцький | 30 319 | 90,2 | 5,8 | 0,4 | 3,2 | 0,5 |
| Ситковецький | 33 057 | 97,4 | 1,7 | 0,2 | 0,3 | 0,4 |
| Тиврівський | 36 626 | 76,9 | 5,7 | 9,1 | 8,0 | 0,3 |
| Хмільницький | 59 935 | 80,7 | 13,3 | 0,4 | 5,3 | 0,2 |
| Вінницька округа | 775 472 | 84,0 | 10,0 | 2,9 | 2,5 | 0,6 |
Мовний склад ред.
Рідна мова населення Вінницької округи за переписом 1926 року[6]
| Район | Населення, осіб |
Рідна мова, % | ||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| українська | єврейська | російська | польська | інша | ||
| м. Вінниця | 57 848 | 38,1 | 32,2 | 23,0 | 2,9 | 3,8 |
| Вахнівський | 33 323 | 90,0 | 6,8 | 0,8 | 2,3 | 0,2 |
| Вінницький | 58 514 | 97,1 | 1,5 | 0,5 | 0,4 | 0,5 |
| Вороновицький | 38 610 | 94,6 | 3,8 | 0,7 | 0,6 | 0,3 |
| Дашівський | 37 876 | 86,6 | 12,1 | 0,5 | 0,5 | 0,4 |
| Жмеринський | 54 201 | 71,0 | 12,2 | 13,7 | 1,9 | 1,1 |
| Іллінецький | 38 991 | 81,0 | 16,4 | 1,2 | 0,8 | 0,7 |
| Калинівський | 41 449 | 94,3 | 3,6 | 0,9 | 0,8 | 0,3 |
| Краснянський | 24 811 | 85,0 | 8,4 | 5,5 | 0,9 | 0,2 |
| Липовецький | 39 115 | 88,4 | 10,4 | 0,7 | 0,3 | 0,2 |
| Літинський | 58 664 | 92,0 | 4,9 | 1,8 | 0,5 | 0,7 |
| Межирівський | 33 781 | 91,4 | 3,5 | 3,8 | 0,7 | 0,6 |
| Немирівський | 57 326 | 90,8 | 7,1 | 1,2 | 0,4 | 0,4 |
| Пиківський | 41 026 | 87,7 | 9,2 | 0,8 | 1,9 | 0,4 |
| Прилуцький | 30 319 | 92,5 | 5,6 | 0,6 | 1,0 | 0,3 |
| Ситковецький | 33 057 | 97,4 | 1,7 | 0,3 | 0,2 | 0,4 |
| Тиврівський | 36 626 | 78,7 | 5,5 | 9,2 | 6,1 | 0,4 |
| Хмільницький | 59 935 | 83,9 | 13,0 | 0,9 | 2,0 | 0,3 |
| Вінницька округа | 775 472 | 84,5 | 9,4 | 4,1 | 1,4 | 0,7 |
Керівники округи ред.
Відповідальні секретарі окружного комітету КП(б)У ред.
- Гумінський (.02.1923—1923)
- Насиров В. М. (.12.1923—1924)
- Грубе Е. К. (1924—.05.1925)
- Новиков Андрій Йосипович (.05.1925—.10.1927)
- Чайка Микола Кононович (.10.1927—1928)
- Сапов Іван Андрійович (1928—.12.1929)
- Плачинда Іван Семенович (1929—.08.1930).
Голови окружного виконавчого комітету ред.
- Рижаков (.02.1923—1923),
- Турчинський І. В. (1924—1924),
- Зінченко Є. Ф. (1924—17.06.1925),
- Колесников (.06.1925—.08.1925),
- Слинько Іван Федотович (.08.1925—1.11.1925),
- Воробйов Іван Онисимович (1.11.1925—.10.1926),
- Маслюк Федір Гнатович (.10.1926—1928),
- Чабай Григорій Данилович (1928—.12.1929),
- Крих Варфоломій Михайлович (.12.1929—1930)
Примітки ред.
- ↑ а б Постанова Президії ВУЦВК № 311 від 7 березня 1923 «Про адміністративно-територіяльний поділ Поділля»
- ↑ а б в г Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 270 від 17 червня 1925 «Про адміністраційно-територіяльне переконструювання Бердичівської й суміжних з нею округ Київщини, Волині і Поділля»
- ↑ а б Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 238 від 3 червня 1925 «Про скасування Гайсинської Округи на Поділлі й зміни адміністраційно-територіяльного поділу Поділля й Київщини»
- ↑ Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 141 від 13 червня 1930 року «Про реорганізацію округ УСРР».
- ↑ Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 225 від 2 вересня 1930 року «Про ліквідацію округ та перехід на двоступневу систему управління».
- ↑ а б Всесоюзная перепись населения 1926 года. — М. : Издание ЦСУ Союза ССР, 1928–1929. (рос.)
Посилання ред.
- Демоскоп [Архівовано 29 січня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
Джерела ред.
- Верменич Я. В. Вінницька округа // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 567. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5. [Архівовано 9 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Винницкий округ (1923–1930) // Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза 1898–1991. (рос.) [Архівовано 21 травня 2022 у Wayback Machine.]
- Матеріали до опису округ УСРР. Статистичні характеристики. Вінницька округа. — Харків, 1926.
- Территориальное и административное деление Союза ССР (на 1 января 1926 года) / [Предисл.: Н. А. Коковин, С. М. Гурвич]. — Москва : ГУКХ НКВД: [тип. МКХ им. Ф. Я. Лаврова], 1926. — 284 с.(рос.)
|
Це незавершена стаття з історії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |