Відкрити головне меню

Літинський повіт — адміністративно-територіальна одиниця Подільської губернії, утворена в 1796 році. Повітовий центр — місто Літин (1796—1921), Хмільник (1921—1923).

Літинський повіт
Lityn r.gif
Герб повітового центру
Podil gub (1863) lityn.PNG
Губернія Подільська губернія
Центр Літин (смт)
Створений 1796
Скасований 1923
Площа 292 497 (3195.5 км²) (1885)
Населення 210 502 осіб (1897)
Густота 65.9 осіб / км²
Наступники Літинський район
Див. також: Літинський

Повіт був розташований на півночі губернії. На сході і півдні межував з Вінницьким повітом, на південному заході Могилівським, на заході Летичівським повітами Подільської губернії, на північному заході з Старокостянтинівським і на півночі з Новоград-Волинським і Житомирським повітами Волинської губернії. Займав площу 304 969 десятин (3 332 км²).

СкладРедагувати

Волості на 1885 рік:[1] Вівсяницька, Качанівська, Літинецька, Межирівська, Сосонська, Старо-Синявська, Уланівська, Хмільницька, Янівська.

Станом на 1885 рік налічував 198 сільських громад, 243 поселення у 9 волостях. Населення — 107 079 осіб (53212 чоловічої статі та 53867 — жіночої), 16 709 дворових господарства.

Земля повіту
Площа, десятин У тому числі орної, дес.
Сільських громад 120162 88437
Приватної власності 151150 75717
Казенної власності 14390 268
Іншої власності 6795 4647
Загалом 292497 169069

Згідно з переписом населення Російської імперії 1897 року в повіті проживало 210 502 чоловік. З них 83,14 % — українці, 11,43 % — євреї, 3,47 % — росіяни, 1,37 % — поляки[2].

Населених пунктів було 502, в тому числі 3 міста (Літин і заштатні Хмільник і Сальниця) і 5 містечок.

Міста:

  • Літин з передмістями Свидзинці, Селище, Скали та хутором Літин
  • Хмільник з передмістями Глудзанівка, Свічкарівка, Угринівка, хутором Бутків
  • Сальниця з передмістями Бутри, Заріччя, Слобідка.


Волості на 1895[3], 1905[4] і 1913[5] рік: Багринівська, Вівсяницька, Кожухівська, Межирівська, Пилявська, Сосонська, Старо-Синявська, Терешпільська, Уланівська, Хмільницька.

На початку 1920-х років центр повіту було перенесено до міста Хмільник[6]. Назва повіту при цьому залишилася незмінною.

Волості на 1921 рік: Багриновецька, Кожухівська, Пилявська, Сосонська, Старосинявська, Уланівська, Хмільницька. Вівсяницька та Межирівська волості відійшли до новоутвореного Жмеринського повіту.

ПриміткиРедагувати

  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  2. Дані перепису населення 1897 року по Подільській губернії. Архів оригіналу за 19 листопад 2008. Процитовано 16 квітень 2009. 
  3. Гульдманъ В. К. Подольскій адресъ-календарь. — Каменецъ-Подольскій : Типографія Подольскаго Губернскаго Правленія, 1895.(рос. дореф.)
  4. Крылов А. Населенныя мѣста Подольской губерніи. — Каменец-Подольск, 1905.(рос. дореф.)
  5. Волостныя, станичныя, сельскія, гминныя правленія и управленія, а также полицейскіе станы всей Россіи съ обозначеніемъ мѣста ихъ нахожденія. — Кіевъ : Книгоиздательство Т-ва Л. М. Фишъ, 1913.(рос. дореф.)
  6. Перенесение уездного центра в г. Хмельник (протокол беспартийной конференции 13.XI.1920) // Державний архів Вінницької області. Ф. Р-2625. Оп. 2. Од. зб. 75. Арк. 66 (Подольский губревком).(рос.)

ДжерелаРедагувати

  • Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Брокгауз-Ефрон, 1890—1907.
  • рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ V. Губерніи Литовской и Бѣлорусской областей. СанктПетербургъ. 1886. — XII + 259 с.