Вікіпедія

Проскурівська округа

Не плутати з Проскурівським округом.
Не плутати з округою Проскурів — адміністративно-територіальним утворенням часів нацистської окупації 1941-1944 рр.

Проску́рівська окру́га (рос. Проскуровский округ) — адміністративно-територіальна одиниця СРСР, що існувала в 1923—1930 роках у складі Української СРР. Окружний центр — місто Проскурів.

Проскурівська округа
Основні дані
Країна:  УСРР
Губернія: Подільська (до 1925)
Утворена: 1923
Ліквідована: 1930
Населені пункти та ради
Окружний центр: Проскурів
[[Зображення:
Карта Проскурівської округи, адміністративні межі станом на 1 жовтня 1925
|300px|Мапа округи]]
Мапа округи
Окружна влада

Історія

ред.

Проскурівська округа була утворена в результаті адміністративно-територіальної реформи 7 березня 1923 року[1] у складі Подільської губернії з частин Проскурівського, Летичівського, Літинського, Жмеринського, Кам'янецького повітів Подільської губернії і частини Старо-Костянтинівського повіту Волинської губернії. Окружний центр — місто Проскурів.

Була розташована в західній частині Української СРР. На півночі округа межувала із Шепетівською округою, на сході з Бердичівською і Вінницькою, на півдні з Могилівською і Кам'янецькою, на заході з Польщею.

Всеукраїнський з'їзд Рад, своєю постановою від 3 червня 1925 року ліквідовує поділ республіки на губернії.[2] Республіка перейшла на триступеневу систему управління (центр — округа — район).

На 1 січня 1926 року Проскурівська округа налічувала 16 районів:

  1. Бахматовецький,
  2. Війтовецький,
  3. Вовковинецький,
  4. Волочиський,
  5. Городоцький,
  6. Деражнянський,
  7. Кузьминський,
  8. Летичівський,
  9. Меджибізький,
  10. Михалпільський,
  11. Проскурівський,
  12. Старо-Синявський,
  13. Фельштинський,
  14. Чорно-Острівський,
  15. Юринецький
  16. Ярмолинецький.

Кузьминський район розформований 21 березня 1929 року.[3].

Постановою ВУЦВК і РНК УРСР від 13 червня 1930 року до складу Проскурівської округи увійшла розформована Кам'янецька округа.[4]

15 вересня 1930 року на території Української СРР округи були ліквідовані, у результаті чого був здійснений перехід до двоступеневої системи управління (центр — район).[5]

  •  
    Карта Проскурівської округи у складі Подільської губернії, 1923
  •  
    Карта Проскурівської округи, адміністративні межі станом на 1 жовтня 1925
  •  
    Карта Проскурівської округи, адміністративні межі станом на 1 березня 1927

Населення

ред.

Згідно з Всесоюзним переписом населення 1926 року в окрузі постійно проживало 572 481 особа (48,55 % чоловіків, що становило 277 935 осіб і 51,45 % жінок — 294 546 осіб). З них 70 653 були міськими, а 501 828 — сільськими жителями.

Національний склад

ред.

За національним складом 459 525 осіб (80,3 %) становили українці, 58 511 осіб (10,2 %) — поляки, 46 470 осіб (7,3 %) — євреї, 5 956 осіб (1,0 %) — росіяни, 414 осіб (0,07 %) — молдовани, 365 осіб (0,06 %) — білоруси, інші національності загалом становили 553 осіб (0,1 %), іноземці — 486 осіб (0,08 %).

Населення та національний склад районів округи за переписом 1926 року[6]

населення українці поляки євреї росіяни білоруси
м. Проскурів 31 989 39,0 9,7 41,9 7,8 0,3
Бахматовецький район 25 044 98,6 0,4 0,4 0,2 0,1
Вовковинецький район 31 545 88,2 4,2 5,9 0,8
Войтовецький район 30 521 73,4 19,8 6,4 0,3
Волочиський район 43 249 77,3 14,6 5,4 2,3 0,1
Городоцький район 37 118 70,8 21,7 6,8 0,3
Деражнянський район 37 382 83,2 5,9 9,2 1,0
Кузьминський район 30 133 83,7 12,9 3,2 0,1
Летичівський район 35 821 79,8 11,1 7,3 1,1 0,1
Меджибізький район 33 200 84,2 0,6 14,3 0,7 0,1
Михалпільський район 28 242 89,9 5,0 4,4 0,4 0,1
Проскурівський район 39 424 76,4 22,8 0,1 0,4 0,1
Старосинявський район 36 181 89,2 3,4 7,0 0,3
Фельштинський район 31 535 87,6 8,2 3,9 0,1
Чорноострівський район 35 161 85,9 5,5 8,0 0,3 0,1
Юринецький район 28 995 73,8 16,4 8,5 1,2
Ярмолинецький район 37 427 87,1 6,4 5,9 0,3
Проскурівська округа 572 967 80,2 10,2 8,1 1,0 0,1

Мовний склад

ред.

Рідна мова населення Проскурівської округи за переписом 1926 року[6]

населення українська єврейська польська російська інша
м. Проскурів 31 989 33,9 38,6 9,6 16,4 1,5
Бахматовецький район 25 044 98,9 0,4 0,1 0,3 0,3
Войтовецький район 30 521 80,0 6,3 13,0 0,4 0,3
Вовковинецький район 31 545 89,7 5,7 2,4 1,4 0,8
Волочиський район 43 249 84,3 5,1 7,4 2,9 0,3
Городоцький район 37 118 75,7 6,7 16,8 0,5 0,3
Деражнянський район 37 382 87,6 8,8 1,4 1,4 0,7
Кузьминський район 30133 88,8 3,2 7,7 0,1 0,1
Летичівський район 35 821 87,3 7,2 3,4 1,4 0,7
Меджибізький район 33 200 84,1 13,3 0,4 1,1 1,0
Михалпільський район 28 242 93,5 4,4 1,2 0,5 0,3
Проскурівський район 39 424 78,3 0,1 20,8 0,4 0,3
Старосинявський район 36 181 90,6 6,8 2,0 0,5 0,1
Фельштинський район 31 535 92,6 3,9 3,1 0,2 0,3
Чорноострівський район 35 161 88,0 7,8 3,3 0,5 0,4
Юринецький район 28 995 86,8 8,4 3,0 1,4 0,5
Ярмолинецький район 37 427 91,2 5,8 2,2 0,6 0,3
Проскурівська округа 572 967 84,0 7,8 6,0 1,8 0,5


Керівники округи

ред.

Відповідальні секретарі окружного комітету КП(б)У

ред.

Голови окружного виконавчого комітету

ред.

Примітки

ред.
  1. ↑ Постанова ВУЦВК № 311 від 7 березня 1923 року «Про адміністраційно-територіяльний поділ Поділля». Збірник узаконень УРСР. — 1923. — № 18-19. — С. 588—589.
  2. ↑ Постанова ВУЦВК № 233 від 3 червня 1925 року «Про ліквідацію губерень й про перехід на трьохступневу систему управління»
  3. ↑ Вісті ВУЦВК № 66 (2559) від 22 березня 1929 р., С. 3
  4. ↑ Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 141 від 13 червня 1930 «Про реорганізацію округ УСРР»
  5. ↑ Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 225 від 2 вересня 1930 «Про ліквідацію округ та перехід на двоступневу систему управління»
  6. ↑ а б Всесоюзная перепись населения 1926 года. М.: Издание ЦСУ Союза ССР, 1928-29

Див. також

ред.

Посилання

ред.

Джерела

ред.


  Це незавершена стаття з історії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Проскурівська_округа&oldid=43855534