Кам'янецька округа
Ка́м'янецька окру́га — адміністративно-територіальна одиниця Української СРР в 1923–1930 роках. Утворена 1923 року у складі Подільської губернії. Окружний центр — місто Кам'янець-Подільський.
Кам'янецька округа | |
---|---|
Основні дані | |
Країна: | УСРР |
Губернія: | Подільська (до 1925) |
Утворена: | 1923 |
Ліквідована: | 1930 |
Населення: | 541 096 (1926) |
Населені пункти та ради | |
Окружний центр: | Кам'янець-Подільський |
Кількість районних рад: | 17 |
[[Зображення: |300px|Мапа округи]]
| |
Мапа округи | |
Окружна влада |
Адміністративний поділ
ред.Округа, до якої увійшла частина території Кам'янецького, Ушицького і Летичівського повітів, утворена в складі 17 районів[1]:
- Віньковецького, утвореного з частин Женишковецької, Зіньківської і Осламівської волостей (31 жовтня 1927 р. містечко Віньківці перейменовано на Затонське, а район став називатися Затонським);
- Довжоцького — з частин Баговицької, Довжоцької, Орининської і Рихтецької волостей (4 грудня 1928 р. перейменований на Кам'янець-Подільський);
- Дунаєвецького — з частин Балинської, Дунаєвецької, Мукарівської, Рахнівської і Смотрицької волостей;
- Жванецького — з частин Баговицької, Гавриловецької, Довжоцької і Рихтецької волостей (4 грудня 1928 р. приєднаний до Кам'янець-Подільського району);
- Зіньківського — з частин Зіньківської, Михалпільської і Ярмолинецької волостей;
- Калюського — з частин Калюської і Струзької волостей (ліквідований 3 червня 1925 р. з приєднанням до Новоушицького району);
- Китайгородського — з частин Баговицької і Китайгородської волостей;
- Купинського — з частин Бережанської і Вільхоївецької волостей;
- Лянцкорунського — з частин Бережанської, Лянцкорунської і Орининської волостей (4 грудня 1928 р. приєднаний до Орининського і Чемеровецького районів);
- Маківського — з частин Баговицької, Балинської, Лисецької, Маківської і Рахнівської волостей (4 грудня 1928 р. приєднаний до Дунаєвецького, Кам'янець-Подільського, Китайгородського і Смотрицького районів);
- Миньковецького — з частин Дунаєвецької, Косиковецької, Лисецької, Миньковецької і Рахнівської волостей;
- Новоушицького — з частин Заміхівської, Капустянської, Миньковецької, Мукарівської, Солобковецької і Струзької волостей;
- Орининського — з частин Лянцкорунської, Маківської, Орининської, Рихтецької і Циківської волостей;
- Смотрицького — з частин Смотрицької і Циківської волостей;
- Солобковецького — з частин Дунаевецької, Куявської, Мукарівської і Солобковецької волостей;
- Староушицького — з частин Грушківської, Калюської, Косиковецької і Лисецької волостей;
- Чемеровецького — з частин Бережанської і Вільховецької волостей.
Протягом 1924–1930 років змінювалися межі округи. Постановою ВУЦВК і РНК УРСР від 13 червня 1930 року Кам'янецька округа була розформована, а її територія ввійшла до складу Проскурівської округи[2][3]. Постановою ЦВК і РНК СРСР від 23 липня 1930 року[4] і ВУЦВК і РНК УРСР від 2 вересня 1930 року[5] з 15 вересня 1930 року на території Української СРР округи були ліквідовані, у результаті чого був здійснений перехід до двоступеневої системи управління республікою (центр — район).
-
Карта Кам'янецької округи у складі Подільської губернії, 1923
-
Карта Кам'янецької округи, адміністративні межі станом на 1 жовтня 1925
-
Карта Кам'янецької округи, адміністративні межі станом на 1 березня 1927
Населення
ред.Згідно з результатами Всесоюзного перепису населення 1926 року в окрузі проживало 541 096 осіб (47,8% чоловіків і 52,2% жінок). З них 50 560 (9,3%) були міськими жителями, а 490 536 (90,7%) сільськими.
Національний склад
ред.За національним складом 84% населення були українці, 8,5% євреї, 5,6% поляки, 1,6% росіяни, інші національності загалом 1%.
Населення та національний склад районів округи за переписом 1926 року[6]
Район | Населення, осіб |
Національний склад, % | |||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
українці | євреї | поляки | росіяни | німці | білоруси | ||
м. Кам'янець | 32 051 | 45,1 | 39,9 | 6,1 | 7,2 | 0,3 | 0,2 |
Віньковецький | 32 454 | 83,8 | 6,1 | 6,1 | 3,5 | ||
Довжоцький | 25 515 | 89,4 | 0,3 | 9,3 | 0,5 | ||
Дунаєвецький | 38 089 | 74,9 | 14,2 | 9,5 | 0,5 | 0,5 | |
Жванецький | 23 095 | 91,5 | 6,1 | 1,0 | 1,1 | 0,1 | |
Зіньковецький | 32 226 | 81,9 | 9,8 | 3,6 | 4,5 | 0,1 | |
Китай-Городський | 27 640 | 91,0 | 4,2 | 4,0 | 0,5 | 0,1 | |
Купинський | 32 463 | 86,3 | 7,3 | 6,1 | 0,3 | ||
Лянцкорунський | 29 209 | 89,3 | 5,9 | 4,0 | 0,6 | ||
Маківський | 28 367 | 90,4 | 3,4 | 5,6 | 0,3 | 0,1 | |
Міньковецький | 34 369 | 85,5 | 9,6 | 4,1 | 0,5 | ||
Ново-Ушицький | 49 336 | 86,0 | 7,3 | 3,4 | 3,1 | ||
Орининський | 32 974 | 88,2 | 5,7 | 5,3 | 0,6 | ||
Смотричеський | 29 149 | 87,5 | 6,5 | 5,6 | 0,1 | ||
Солобковецький | 36 483 | 85,4 | 3,9 | 10,2 | 0,2 | 0,1 | |
Старо-Ушицький | 29 022 | 93,1 | 3,8 | 2,4 | 0,5 | ||
Чемерівський | 28 654 | 85,0 | 6,8 | 7,1 | 0,8 | 0,1 | |
Кам'янецька округа | 541 096 | 84,0 | 8,5 | 5,6 | 1,6 | 0,1 | 0,1 |
Мовний склад
ред.Рідна мова населення Кам'янецької округи за переписом 1926 року[6]
Район | Населення, осіб |
Рідна мова, % | ||||
---|---|---|---|---|---|---|
українська | єврейська | російська | польська | інша | ||
м. Кам'янець | 32 051 | 44,7 | 36,5 | 14,2 | 3,1 | 1,5 |
Віньковецький | 32 454 | 89,0 | 6,1 | 3,5 | 0,8 | 0,6 |
Довжоцький | 25 515 | 96,0 | 0,3 | 0,7 | 2,6 | 0,4 |
Дунаєвецький | 38 089 | 80,9 | 14,0 | 0,8 | 3,4 | 0,9 |
Жванецький | 23 095 | 91,5 | 6,0 | 1,2 | 0,8 | 0,5 |
Зіньковецький | 32 226 | 84,8 | 9,7 | 4,6 | 0,5 | 0,4 |
Китай-Городський | 27 640 | 91,9 | 4,2 | 0,6 | 3,1 | 0,2 |
Купинський | 32 463 | 90,0 | 7,2 | 0,3 | 2,3 | 0,2 |
Лянцкорунський | 29 209 | 92,0 | 5,9 | 0,7 | 1,3 | 0,1 |
Маківський | 28 367 | 93,2 | 3,2 | 0,7 | 2,5 | 0,4 |
Міньковецький | 34 369 | 87,7 | 9,5 | 0,6 | 1,9 | 0,3 |
Ново-Ушицький | 49 336 | 87,9 | 7,4 | 3,4 | 1,0 | 0,3 |
Орининський | 32 974 | 92,3 | 5,6 | 0,8 | 1,1 | 0,2 |
Смотричеський | 29 149 | 91,8 | 6,5 | 0,2 | 1,2 | 0,2 |
Солобковецький | 36 483 | 91,2 | 3,9 | 0,4 | 4,3 | 0,2 |
Старо-Ушицький | 29 022 | 93,9 | 3,8 | 0,6 | 1,5 | 0,2 |
Чемерівський | 28 654 | 89,3 | 6,8 | 0,9 | 2,8 | 0,3 |
Кам'янецька округа | 541 096 | 87,2 | 8,3 | 2,1 | 2,0 | 0,4 |
Керівники округи
ред.- Хорошко Іван Данилович (1924—.06.1925)
- Горбань Михайло Карпович (.06.1925—.04.1926)
- Самойлов Олександр Митрофанович (.04.1926—1926)
- Горбань Михайло Карпович (1926—20.01.1927)
- Коваль Ксенофонт Федорович (20.01.1927—.11.1928)
- Панасенко Григорій Тарасович (.11.1928—1930)
Голови окружного виконавчого комітету
ред.- Гвоздецький Степан Павлович (1924—.10.1925)
- Сущенко Андрій Антонович (.10.1925—1926)
- Самойлов Олександр Митрофанович (1926—.11.1927)
- Горлинський Кирило Іванович (.11.1927—.04.1929),
- Стойкевич Володимир Михайлович (.04.1929—1930)
Примітки
ред.- ↑ Врублевський, 2006.
- ↑ Збірник узаконень УРСР. — 1930. — № 14. — С. 449–450.
- ↑ Постанова Всеукраїнського центрального виконавчого комітету і Ради народніх комісарів від 13 червня 1930 року «Про реорганізацію округ УСРР».
- ↑ Збірник узаконень УРСР. — 1930. — № 37. — С. 400.
- ↑ Збірник узаконень УРСР. — 1930. — № 23. — С. 687.
- ↑ а б Всесоюзная перепись населения 1926 года. — М. : Издание ЦСУ Союза ССР, 1928–1929. (рос.)
Джерела
ред.- Верменич Я. В. Кам'янецька округа // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 54. — ISBN 978-966-00-0692-8. [Архівовано 22 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- Верменич Я. В. Кам'янецька округа // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2005. — Т. 4 : В — Вог. — С. 54. — ISBN 966-02-3354-X. [Архівовано 25 травня 2022 у Wayback Machine.]
- Врублевський О. С., Артеменко В. П. Територіальна реформа: від моделювання до реалізації: Інформ. матеріали для Хмел. обл. — К. : ІКЦ „Леста”, 2006. — C. 7. [Архівовано з першоджерела 31 січня 2015.]
- Каменец-Подольский округ (1923–1930) // Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза 1898–1991. (рос.) [Архівовано 25 листопада 2015 у Wayback Machine.]
- Матеріяли до опису округ УСРР: Кам'янецька округа / Центр. стат. упр. УСРР; [перед. слово М. Вольфа]. — Харків, 1926. — IX, 48 c. : іл.
- Территориальное и административное деление Союза ССР (на 1 января 1926 года) / [Предисл.: Н. А. Коковин, С. М. Гурвич]. — Москва : ГУКХ НКВД: [тип. МКХ им. Ф. Я. Лаврова], 1926. — 284 с.(рос.)
Це незавершена стаття з історії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |