Уманська округа
Зміни шаблонів/файлів цієї версії очікують на перевірку.
Стабільна версія була перевірена 11 березня 2024.
Уманська округа — адміністративно-територіальна одиниця в УСРР утворена навесні 1923 року у складі Київської губернії. Окружний центр — місто Умань. Проіснувала до 1930 року.
| Уманська округа | |
|---|---|
| Основні дані | |
| Країна: |  УСРР
|
| Губернія: | Київська (до 1925) |
| Утворена: | 1923 |
| Ліквідована: | 1930 |
| Населені пункти та ради | |
| Окружний центр: | Умань |
| |
| Мапа округи | |
| Окружна влада | |
На півночі округа межувала з Білоцерківською округою, на сході з Черкаською, на півдні з Первомайською, на південному заході з Тульчинською, на заході з Вінницькою та з Бердичівською на північному заході.
Історія ред.
Утворена 7 березня 1923 року в складі Київської губернії з центром в Умані з повітів: Уманського і частин Липовецького, Таращанського, Звенигородського в складі 15 районів:[1]
- Бабанський — з Бабанської і Дубівської волостей.
- Букинський — з Букинської і Хажнянської волостей.
- Жашківський — з Жашківської волості.
- Катеринопільський — з Катеринопільської і Петриківської волостей.
- Ладиженський — з Ладиженської і Посухівської волостей.
- Маньківський — з Маньківської, Іванківської і частини Лещинівської (с. с. Красноставка і Добрів) волостей.
- Манастирищенський — з Манастирищенської, Сарнівської, Канельсько-Попівської і Севастянівської волостей.
- Орадівський / Верхняцький — з Христинівської, Кузьминської і частини Лещинівської (без сел Красноставки і Добрів) волостей.
- Оратівський — Оратівської, Підвисочанської і Жаданівської волостей.
- Підвисоцький — з Підвисоцької і Торговицької волостей.
- Тальнівський — з Тальнівської і Шавлихінської волостей.
- Таллянський — з Таллянскої і Машурівської волостей.
- Уманський — з Уманської і Краснопільскої волостей.
- Цибулівський — з Цибулівської, Лукашівської, Бузівської і сел Стаднище і Клюки.
- Вільховецький — з Рижанівської і Вільховецької волостей.
27 березня 1925:[2]
- Таллянський район розформований, сільради приєднані:
- Таллянська, Касенівська, Вишнопольська і Легезинівська до складу Бабанського району;
- Білашківська, Гордощівська, Зеленківська, Лащівська і Мошурівська до складу Тальнівського району;
- Поташська, Рогинська і Романівська до складу Маньківського району.
- села Пархомівка, Талалаївка і Хрінівка Оратівського району перейшли до складу Дашівського району Гайсинської округи.
- село Горошково з хутором Карпова-Долина, лісова сторожка і залізнична будка Жашківського району перейшли до складу П'ятигірського району Білоцерківської округи.
- Осичнівська і Рожичнівська сільради Плисківського району Бердичівської округи перейшли до складу Оратівського району.
- село Нагірно-Глинне Виноградського району Шевченківської округи перейшло до складу Букинського району.
- Сологубівська сільрада Іллінецького району Бердичівської округи перейшла до складу Оратівського району.
- Даньківська, Дубровицька й Паріївська сільради Оратівського району перейшли до складу Іллінецького району Бердичівської округи.
- село Королівка Виноградського району Шевченківської округи перейшло до складу Жашківського району.
- Неморізька, Озерянська і Стебнівська сільради Вільховецького району перейшли до складу Звенигородського району Шевченківської округи.
- с. Текліївка Підвисоцького району перейшло до складу Бабанського району.
- Невелівська, Островецька і Рогівська сільради Бабанського району перейшли до складу Підвисоцького району.
- Беринцька і Чорнокаменська сільради Тальнівського району перейшли до складу Букинського району.
- Березівська і Попівська сільради Маньківського району перейшли до складу Букинського району.
- Бузівська, Житнинська, Вільшанська і Сабадазька сільради Цибулівського району перейшли до складу Жашківського району.
- Молодецька, Подібнівська і Помойниківська сільради Уманського району перейшли до складу Маньківського району.
- Зубріська, Канільска і Юстингородська сільради Манастирищенського району перейшли до складу Цибулівського району.
- село Мала-Севастіянівка Манастирищенського району перейшло до складу Орадівського району.
- село Ступки Оратівського району перейшло до складу Тальнівського району.
- Чеснопольська сільрада Підвисоцького району перейшла до складу Тальнівського району.
- Синицька і Томашівська сільради Орадівського району перейшли до складу Уманського району.
- центр Вільховецького району перенесений з с. Вільхівця до м. Рижанівки, Вільховецький район перейменований на Рижанівський.
- центр Орадівського району перенесений з с. Орадова до м. Верхнячки, Орадівський район перейменований на Верхняцький.
3 червня 1925 приєднані Виноградський, Лисянський та Звенигородський райони розформованої Шевченківської округи[3], а також Гранівський, Теплицький і Тернівський райони розформованої Гайсинської округи. Жаданівська, Конталінська, Кошланська та Яструбинська сільради Оратівського району Уманської округи перейшли у склад Дашівського району розформованої Гайсинської округи, включеного у склад Вінницької округи.[4]
17 червня 1925 до складу Оратівського району перейшли:[5] Бугаївська, Ст.-Животівська, Нов.-Животівська і Якимівська сільради Плисківського району, а також В.-Ростовська, Медівська, Мервинська, Чагівська і Володимирська сільради приєднуваного до Вінницької округи Іллінецького району Бердичівської округи.
1 липня 1930 приєднані Бершадський, Гайсинський, Джулинський, Ладижинський, Ольгопільський, Соболівський і Тульчинський з містом Тульчиним райони розформованої Тульчинської округи, а також Грушківський, Голованівський, Добровеличківський, Ново-Архангельський та Хащеватський райони розформованої Першомайської округи.[6]
15 вересня 1930 ліквідована округа і райони:[7]
- Гранівський з віднесенням до складу Гайсинського району.
- Соболівський з віднесенням до складу Теплицького району.
- Тернівський з віднесенням до складу Джулинського району.
- Ольгопільський з віднесенням до складу Бершадського району.
-
Карта Уманської округи у складі Київської губернії, 1923 -
Карта Уманської округи, адміністративні межі станом на 1 жовтня 1925 -
Карта Уманської округи, адміністративні межі станом на 1 березня 1927
Керівники округи ред.
Відповідальні секретарі окружного комітету КП(б)У ред.
- Чернов К. М. (6.04.1923—.08.1923),
- Салтиков М. І. (.08.1923—.07.1924),
- Лакиза Іван Никифорович (.07.1924—1925),
- Плачинда Іван Семенович (1925—1927),
- Клочко Петро Сергійович (1927—1928),
- Коваль Ксенофонт Федорович (.12.1928—.12.1929),
- Коваленко Олексій Сергійович (.12.1929—.08.1930).
Голови окружного виконавчого комітету ред.
- Налімов Михайло Миколайович (6.04.1923—1925),
- Сліпанський Андрій Миколайович (1925),
- Гадось Антон Андрійович (1925—1926),
- Яцевський Іван Петрович (1926—1929),
- Козіс Микола Леонтійович (.10.1929—.08.1930).
Населення ред.
Згідно з Всесоюзним переписом населення 1926 року в окрузі проживало 892 665 чоловік (47,75% чоловіків і 52,25% жінок). З них 76 794 були міськими, а 815 871 сільськими жителями.
Національний склад ред.
За національним складом 92% населення були українці, 6,4% євреї, росіяни і поляки по 0,6%, інші національності загалом 0,4%.
Населення та національний склад районів округи за переписом 1926 року[8]
| населення | українці | євреї | росіяни | поляки | інші | |
|---|---|---|---|---|---|---|
| м. Умань | 44 812 | 43,3 | 49,5 | 4,6 | 1,7 | 0,9 |
| Бабанський район | 45 242 | 99,1 | 0,3 | 0,3 | 0,1 | 0,2 |
| Буцький район | 48 375 | 96,9 | 2,3 | 0,4 | 0,2 | 0,2 |
| Верхняцький район | 49 787 | 96,7 | 0,8 | 1,2 | 0,7 | 0,6 |
| Виноградський район | 26 117 | 95,0 | 4,4 | 0,2 | 0,1 | 0,3 |
| Гранівський район | 35 919 | 94,6 | 0,9 | 0,2 | 4,2 | 0,1 |
| Катеринопільський район | 45 278 | 95,5 | 3,9 | 0,2 | 0,1 | 0,4 |
| Жашківський район | 34 730 | 96,4 | 2,6 | 0,4 | 0,3 | 0,3 |
| Звенигородський район | 53 101 | 86,1 | 12,5 | 0,7 | 0,5 | 0,3 |
| Ладиженський район | 37 693 | 98,4 | 0,6 | 0,5 | 0,3 | 0,2 |
| Лисянський район | 40 121 | 96,2 | 2,8 | 0,4 | 0,3 | 0,3 |
| Маньківський район | 55 846 | 97,9 | 1,5 | 0,4 | 0,2 | 0,1 |
| Монастирищенський район | 45 423 | 90,2 | 8,3 | 0,3 | 0,9 | 0,3 |
| Оратівський район | 40 526 | 96,2 | 2,3 | 0,3 | 1,1 | 0,2 |
| Підвисоцький район | 46 587 | 93,8 | 5,1 | 0,4 | 0,4 | 0,3 |
| Рижанівський район | 36 240 | 96,8 | 2,2 | 0,4 | 0,4 | 0,2 |
| Тальнівський район | 48 736 | 90,2 | 8,7 | 0,6 | 0,3 | 0,3 |
| Теплицький район | 40 829 | 91,6 | 7,6 | 0,3 | 0,2 | 0,3 |
| Тернівський район | 29 785 | 88,2 | 10,8 | 0,2 | 0,6 | 0,2 |
| Уманський район | 44 385 | 99,6 | 0,1 | 0,1 | 0,0 | 0,1 |
| Цибулівський район | 43 540 | 92,5 | 4,8 | 0,4 | 1,8 | 0,3 |
| Уманська округа | 893 072 | 92,0 | 6,4 | 0,6 | 0,7 | 0,3 |
Мовний склад ред.
Рідна мова населення Уманської округи за переписом 1926 року[8]
| населення | українська | єврейська | російська | польська | інша | |
|---|---|---|---|---|---|---|
| м. Умань | 44 812 | 41,5 | 45,5 | 10,7 | 1,6 | 0,7 |
| Бабанський район | 45 242 | 99,3 | 0,2 | 0,3 | 0,1 | 0,1 |
| Буцький район | 48 375 | 97,0 | 2,2 | 0,5 | 0,2 | 0,1 |
| Верхняцький район | 49 787 | 96,9 | 0,6 | 1,6 | 0,6 | 0,4 |
| Виноградський район | 26 117 | 94,9 | 4,4 | 0,3 | 0,1 | 0,4 |
| Гранівський район | 35 919 | 97,6 | 0,8 | 0,3 | 1,1 | 0,1 |
| Катеринопільський район | 45 278 | 95,4 | 3,8 | 0,3 | 0,1 | 0,4 |
| Жашківський район | 34 730 | 96,4 | 2,4 | 0,7 | 0,3 | 0,3 |
| Звенигородський район | 53 101 | 86,0 | 11,4 | 1,9 | 0,4 | 0,4 |
| Ладиженський район | 37 693 | 98,3 | 0,6 | 0,6 | 0,2 | 0,3 |
| Лисянський район | 40 121 | 96,2 | 2,7 | 0,5 | 0,3 | 0,3 |
| Маньківський район | 55 846 | 97,8 | 1,4 | 0,5 | 0,1 | 0,1 |
| Монастирищенський район | 45 423 | 90,2 | 8,2 | 0,4 | 0,8 | 0,4 |
| Оратівський район | 40 526 | 96,3 | 2,3 | 0,3 | 0,8 | 0,3 |
| Підвисоцький район | 46 587 | 93,8 | 5,1 | 0,5 | 0,3 | 0,3 |
| Рижанівський район | 36 240 | 96,8 | 2,2 | 0,5 | 0,3 | 0,2 |
| Тальнівський район | 48 736 | 90,4 | 8,2 | 0,9 | 0,2 | 0,3 |
| Теплицький район | 40 829 | 91,7 | 7,5 | 0,4 | 0,2 | 0,3 |
| Тернівський район | 29 785 | 88,2 | 10,7 | 0,3 | 0,5 | 0,2 |
| Уманський район | 44 385 | 99,5 | 0,1 | 0,2 | 0,0 | 0,1 |
| Цибулівський район | 43 540 | 93,0 | 4,8 | 0,5 | 1,4 | 0,3 |
| Уманська округа | 893 072 | 92,1 | 6,1 | 1,1 | 0,4 | 0,3 |
Примітки ред.
- ↑ Постанова ВУЦВК № 309 від 7 березня 1923 «Про адміністративно-територіяльний поділ Київщини»
- ↑ Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 109 від 27 березня 1925 «Про зміни в адміністраційно-територіяльному поділі Київщини й Поділля»
- ↑ Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 237 від 3 червня 1925 «Про скасування Шевченківської округи й зміни в адміністраційно-територіяльному поділі Київщини й Полтавщини»
- ↑ Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 238 від 3 червня 1925 «Про скасування Гайсинської Округи на Поділлі й зміни адміністраційно-територіяльного поділу Поділля й Київщини»
- ↑ Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 270 від 17 червня 1925 «Про адміністраційно-територіяльне переконструювання Бердичівської й суміжних з нею округ Київщини, Волині й Поділля»
- ↑ Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 141 від 13 червня 1930 «Про реорганізацію округ УСРР»
- ↑ Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 225 від 2 вересня 1930 «Про ліквідацію округ та перехід на двоступневу систему управління»
- ↑ а б Всесоюзная перепись населения 1926 года. М.: Издание ЦСУ Союза ССР, 1928-29
Джерела ред.
- Верменич Я. В. Уманська округа // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 228. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1359-9.
- Матеріяли до опису округ УСРР. Гуманська округа / Центр. стат. упр. УСРР; [перед. слово М. Вольфа]. – Харків, 1926. — VIII, 48 с. : іл.
- Территориальное и административное деление Союза ССР (на 1 января 1926 года) / [Предисл.: Н. А. Коковин, С. М. Гурвич]. — Москва : ГУКХ НКВД: [тип. МКХ им. Ф. Я. Лаврова], 1926. — 284 с.(рос.)
- Адміністративний поділ Київської області на whp057.narod.ru(рос.)
- Демоскоп(рос.)