Уманська округа — адміністративно-територіальна одиниця в УСРР утворена навесні 1923 року у складі Київської губернії. Окружний центр — місто Умань. Проіснувала до 1930 року.

Уманська округа
Основні дані
Країна:  УСРР
Губернія: Київська (до 1925)
Утворена: 1923
Ліквідована: 1930
Населені пункти та ради
Окружний центр: Умань
Мапа округи
Мапа округи
Окружна влада

На півночі округа межувала з Білоцерківською округою, на сході з Черкаською, на півдні з Первомайською, на південному заході з Тульчинською, на заході з Вінницькою та з Бердичівською на північному заході.

Історія

ред.

Утворена 7 березня 1923 року в складі Київської губернії з центром в Умані з повітів: Уманського і частин Липовецького, Таращанського, Звенигородського в складі 15 районів:[1]

27 березня 1925:[2]

  • Таллянський район розформований, сільради приєднані:
    • Таллянська, Касенівська, Вишнопольська і Легезинівська до складу Бабанського району;
    • Білашківська, Гордощівська, Зеленківська, Лащівська і Мошурівська до складу Тальнівського району;
    • Поташська, Рогинська і Романівська до складу Маньківського району.
  • села Пархомівка, Талалаївка і Хрінівка Оратівського району перейшли до складу Дашівського району Гайсинської округи.
  • село Горошково з хутором Карпова-Долина, лісова сторожка і залізнична будка Жашківського району перейшли до складу П'ятигірського району Білоцерківської округи.
  • Осичнівська і Рожичнівська сільради Плисківського району Бердичівської округи перейшли до складу Оратівського району.
  • село Нагірно-Глинне Виноградського району Шевченківської округи перейшло до складу Букинського району.
  • Сологубівська сільрада Іллінецького району Бердичівської округи перейшла до складу Оратівського району.
  • Даньківська, Дубровицька й Паріївська сільради Оратівського району перейшли до складу Іллінецького району Бердичівської округи.
  • село Королівка Виноградського району Шевченківської округи перейшло до складу Жашківського району.
  • Неморізька, Озерянська і Стебнівська сільради Вільховецького району перейшли до складу Звенигородського району Шевченківської округи.
  • с. Текліївка Підвисоцького району перейшло до складу Бабанського району.
  • Невелівська, Островецька і Рогівська сільради Бабанського району перейшли до складу Підвисоцького району.
  • Беринцька і Чорнокаменська сільради Тальнівського району перейшли до складу Букинського району.
  • Березівська і Попівська сільради Маньківського району перейшли до складу Букинського району.
  • Бузівська, Житнинська, Вільшанська і Сабадазька сільради Цибулівського району перейшли до складу Жашківського району.
  • Молодецька, Подібнівська і Помойниківська сільради Уманського району перейшли до складу Маньківського району.
  • Зубріська, Канільска і Юстингородська сільради Манастирищенського району перейшли до складу Цибулівського району.
  • село Мала-Севастіянівка Манастирищенського району перейшло до складу Орадівського району.
  • село Ступки Оратівського району перейшло до складу Тальнівського району.
  • Чеснопольська сільрада Підвисоцького району перейшла до складу Тальнівського району.
  • Синицька і Томашівська сільради Орадівського району перейшли до складу Уманського району.
  • центр Вільховецького району перенесений з с. Вільхівця до м. Рижанівки, Вільховецький район перейменований на Рижанівський.
  • центр Орадівського району перенесений з с. Орадова до м. Верхнячки, Орадівський район перейменований на Верхняцький.

3 червня 1925 приєднані Виноградський, Лисянський та Звенигородський райони розформованої Шевченківської округи[3], а також Гранівський, Теплицький і Тернівський райони розформованої Гайсинської округи. Жаданівська, Конталінська, Кошланська та Яструбинська сільради Оратівського району Уманської округи перейшли у склад Дашівського району розформованої Гайсинської округи, включеного у склад Вінницької округи.[4]

17 червня 1925 до складу Оратівського району перейшли:[5] Бугаївська, Ст.-Животівська, Нов.-Животівська і Якимівська сільради Плисківського району, а також В.-Ростовська, Медівська, Мервинська, Чагівська і Володимирська сільради приєднуваного до Вінницької округи Іллінецького району Бердичівської округи.

1 липня 1930 приєднані Бершадський, Гайсинський, Джулинський, Ладижинський, Ольгопільський, Соболівський і Тульчинський з містом Тульчиним райони розформованої Тульчинської округи, а також Грушківський, Голованівський, Добровеличківський, Ново-Архангельський та Хащеватський райони розформованої Першомайської округи.[6]

15 вересня 1930 ліквідована округа і райони:[7]

  • Гранівський з віднесенням до складу Гайсинського району.
  • Соболівський з віднесенням до складу Теплицького району.
  • Тернівський з віднесенням до складу Джулинського району.
  • Ольгопільський з віднесенням до складу Бершадського району.

Керівники округи

ред.

Відповідальні секретарі окружного комітету КП(б)У

ред.

Голови окружного виконавчого комітету

ред.

Населення

ред.

Згідно з Всесоюзним переписом населення 1926 року в окрузі проживало 892 665 чоловік (47,75% чоловіків і 52,25% жінок). З них 76 794 були міськими, а 815 871 сільськими жителями.

Національний склад

ред.

За національним складом 92% населення були українці, 6,4% євреї, росіяни і поляки по 0,6%, інші національності загалом 0,4%.

Населення та національний склад районів округи за переписом 1926 року[8]

населення українці євреї росіяни поляки інші
м. Умань 44 812 43,3 49,5 4,6 1,7 0,9
Бабанський район 45 242 99,1 0,3 0,3 0,1 0,2
Буцький район 48 375 96,9 2,3 0,4 0,2 0,2
Верхняцький район 49 787 96,7 0,8 1,2 0,7 0,6
Виноградський район 26 117 95,0 4,4 0,2 0,1 0,3
Гранівський район 35 919 94,6 0,9 0,2 4,2 0,1
Катеринопільський район 45 278 95,5 3,9 0,2 0,1 0,4
Жашківський район 34 730 96,4 2,6 0,4 0,3 0,3
Звенигородський район 53 101 86,1 12,5 0,7 0,5 0,3
Ладиженський район 37 693 98,4 0,6 0,5 0,3 0,2
Лисянський район 40 121 96,2 2,8 0,4 0,3 0,3
Маньківський район 55 846 97,9 1,5 0,4 0,2 0,1
Монастирищенський район 45 423 90,2 8,3 0,3 0,9 0,3
Оратівський район 40 526 96,2 2,3 0,3 1,1 0,2
Підвисоцький район 46 587 93,8 5,1 0,4 0,4 0,3
Рижанівський район 36 240 96,8 2,2 0,4 0,4 0,2
Тальнівський район 48 736 90,2 8,7 0,6 0,3 0,3
Теплицький район 40 829 91,6 7,6 0,3 0,2 0,3
Тернівський район 29 785 88,2 10,8 0,2 0,6 0,2
Уманський район 44 385 99,6 0,1 0,1 0,0 0,1
Цибулівський район 43 540 92,5 4,8 0,4 1,8 0,3
Уманська округа 893 072 92,0 6,4 0,6 0,7 0,3

Мовний склад

ред.

Рідна мова населення Уманської округи за переписом 1926 року[8]

населення українська єврейська російська польська інша
м. Умань 44 812 41,5 45,5 10,7 1,6 0,7
Бабанський район 45 242 99,3 0,2 0,3 0,1 0,1
Буцький район 48 375 97,0 2,2 0,5 0,2 0,1
Верхняцький район 49 787 96,9 0,6 1,6 0,6 0,4
Виноградський район 26 117 94,9 4,4 0,3 0,1 0,4
Гранівський район 35 919 97,6 0,8 0,3 1,1 0,1
Катеринопільський район 45 278 95,4 3,8 0,3 0,1 0,4
Жашківський район 34 730 96,4 2,4 0,7 0,3 0,3
Звенигородський район 53 101 86,0 11,4 1,9 0,4 0,4
Ладиженський район 37 693 98,3 0,6 0,6 0,2 0,3
Лисянський район 40 121 96,2 2,7 0,5 0,3 0,3
Маньківський район 55 846 97,8 1,4 0,5 0,1 0,1
Монастирищенський район 45 423 90,2 8,2 0,4 0,8 0,4
Оратівський район 40 526 96,3 2,3 0,3 0,8 0,3
Підвисоцький район 46 587 93,8 5,1 0,5 0,3 0,3
Рижанівський район 36 240 96,8 2,2 0,5 0,3 0,2
Тальнівський район 48 736 90,4 8,2 0,9 0,2 0,3
Теплицький район 40 829 91,7 7,5 0,4 0,2 0,3
Тернівський район 29 785 88,2 10,7 0,3 0,5 0,2
Уманський район 44 385 99,5 0,1 0,2 0,0 0,1
Цибулівський район 43 540 93,0 4,8 0,5 1,4 0,3
Уманська округа 893 072 92,1 6,1 1,1 0,4 0,3

Примітки

ред.
  1. Постанова ВУЦВК № 309 від 7 березня 1923 «Про адміністративно-територіяльний поділ Київщини»
  2. Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 109 від 27 березня 1925 «Про зміни в адміністраційно-територіяльному поділі Київщини й Поділля»
  3. Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 237 від 3 червня 1925 «Про скасування Шевченківської округи й зміни в адміністраційно-територіяльному поділі Київщини й Полтавщини»
  4. Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 238 від 3 червня 1925 «Про скасування Гайсинської Округи на Поділлі й зміни адміністраційно-територіяльного поділу Поділля й Київщини»
  5. Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 270 від 17 червня 1925 «Про адміністраційно-територіяльне переконструювання Бердичівської й суміжних з нею округ Київщини, Волині й Поділля»
  6. Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 141 від 13 червня 1930 «Про реорганізацію округ УСРР»
  7. Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 225 від 2 вересня 1930 «Про ліквідацію округ та перехід на двоступневу систему управління»
  8. а б Всесоюзная перепись населения 1926 года. М.: Издание ЦСУ Союза ССР, 1928-29

Посилання

ред.

Джерела

ред.