Вікіпедія:Перейменування статей/Хакер → Гакер

Хакер → Гакер

Рекомендації Інституту української мови чітко окреслюють правила написання цього слова: правильно і «хакер», і «гакер», проте основним значенням, яке має бути занесеним у словники, є саме «гакер».(12). Настав час і нам нарешті послуговуватися українською українською, а не російською українською. --ivasykus (обговорення) 10:07, 26 листопада 2018 (UTC)

•  Проти Див. словникове видання згаданого Інституту української мови: хакер (Російсько-український словник у 4 т. — Т. 4. С—Я / І. С. Гнатюк, О. М. Миронюк, І. А. Самойлова, Т. В. Цимбалюк-Скопненко. — К. Знання, 2014. — (Академічні словники). — С. 696). Рекомендовано до друку вченою радою Інституту української мови НАН України (протокол № 4 від 13 травня 2014 р.). Maksym Ye. (обговорення)
•  Проти є в УЛІФ. ВП:МОВА п.1--『　　』 ^Обг. 11:12, 26 листопада 2018 (UTC)
•  Проти Гакери, що гешовані паролі на гакатонах ломають животи порвуть від сміху. Стала фраза окрім філологічних джерел та любителів СТБ-стилю мовлення. — Alex Khimich 14:02, 26 листопада 2018 (UTC)

  З гумором у вас все дуже добре, з логікою туго. Пропонуєте в питаннях мови відкинути філологічні джерела? Браво! А які лишити? Mykola Swarnyk (обговорення) 23:59, 11 грудня 2018 (UTC)

•  За Наведу більш розлогу цитату з повідомлення проф. Городенської в журналі "Українська мова", №1 від 2014 р.: «запозичення,... передані літерою х, тобто за російською традицією. Словники зафіксували холдинг, хакер, хайвей, хард, хенд, хепі, хоспіс, хостел, секонд-хенд та ін. Відповідно до правила, викладеного в § 87 чинного «Українського правопису» h потрібно передавати літерою г. Цю норму підтримала також погоджувальна комісія з проблемних питань українського слововживання, словотворення та написання слів Інституту української мови НАН України (протокол № 5 від 25 січня 2011 року), в ухвалі якої рекомендовано писати з літерою г такі слова, як гайвей, гайджекер, гакер, гард, генд, гепі, гетчбек, геш, голдинг. Лише для трьох слів — гакер, гепі, голдинг, які давніше освоєні українською мовою у формі хакер, хепі, холдинг, дозволено подвійний правопис, тобто гакер і хакер, гепі і хепі, голдинг і холдинг, проте в словниках як основне подавати слово з літерою г.»(кінець цитати). У кого вже поломані животи, прохання перед читанням зав'язувати очі (або глаза, шо в кого). Як бачимо, мовознавці в курсі, що ця зараза проникла в деякі словники. Але далі дотримуються науково обґрунтованої думки, і нам радять. Mykola Swarnyk (обговорення) 07:59, 5 грудня 2018 (UTC)

 Проти В § 87 немає слова "потрібно". Там лише встановлений поточний стан речей, а саме, що зазвичай передається як "г", але в усталених словах як "х". -- Volodimirg (обговорення) 10:18, 9 грудня 2018 (UTC)

Ви проти позиції Інституту української мови, зафіксованої протоколом 2014 р. (було спеціальне засідання щодо цього г/х), і за позицію авторів Російсько-українського словника, схваленого вченою радою Інституту української мови 2014 р. через те, що автори протоколу написали слово "потрібно", а в параграфі слова "потрібно" нема? А може просто вчена рада не всі слова у словнику вичитала? Можна й таке припустити? Mykola Swarnyk (обговорення) 05:56, 10 грудня 2018 (UTC)

•  Проти. Штучно. Не відповідає узусу.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:03, 11 грудня 2018 (UTC)

  Який там "узус" у парудесяти мовчазних україноязичників, заблуканих поміж Каразіним, Госпромом і "Новими Домами"? І яким чином ви ваш "узус" експериментально перевіряєте? Зненацька голосно "забалакавши" на мові - і подивившись на реакцію навколишніх? Щось не віриться. Чи "промовляєте" в голові? Так це не рахується. Mykola Swarnyk (обговорення) 08:25, 11 грудня 2018 (UTC)

  Узус об’єктивно перевіряється по корпусах (перевага словникової норми хакер над кумедним відхиленням гакер у десятки разів, а по новітньому корпусу в сотні). Проте і тут ви волієте «не рахуватися». Maksym Ye. (обговорення) 12:55, 11 грудня 2018 (UTC)

  Єдине, що очевидно і об'єктивно просто таки випирає з цих так званих "корпусів" - це те, що ані Ґуґл, ані Інтернет загалом не може бути скільки-будь об'єктивним джерелом уживаності чи поширеності слів, термінів, написань чи мовних нюансів. І якраз ці "корпуси" зайвий раз свідчать, що не можна питання мови віддавати недо-освіченим, не-мовним, напів/чверть/українцям по паспорту з базовими навичками програмування/менеджменту/пиляння бюджетів. Тому що пожинати доведеться всім, хто ще користується мовою в житті, а не для прикриття чи виступів з трибуни. Про "новітній" корпус ще навіть не чув, це мабуть "фокус-покус" в квадраті! Зрештою, для Вікі ніякі "салатки" з джерел і не-джерел покищо не вважаються жодними надійними/достовірними/авторитетними доказами. Лише джерела кожне зокрема, до яких можуть бути застосовані критерії перевірності. Mykola Swarnyk (обговорення) 23:50, 11 грудня 2018 (UTC)

  Сухий залишок: ніщо не змінить вашу думку. Словники погані, узус перевірити неможливо, «слуху» інших користувачів теж немає довіри. І ви в глухому куті, поки не почнете довіряти україномовній спільноті такій, яка вона є, а не такій, якою ви її помилково уявляєте. І вікіпедійній спільноті пропонуєте залишатися в глухому куті абстрактних міркувань. Просто додам ще словників: Maksym Ye. (обговорення) 05:04, 12 грудня 2018 (UTC)

  Російсько-український словник / НАН України, Інститут мовознавства; За ред. Жайворонка В. В. — К.: Абрис, 2003. — С. 1313: хакер, хакерство, хакерський.

  Великий тлумачний словик сучасної української мови / Уклад. і rолов. ред. В. Т. Бусел. — К., Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005. — С. 1555: Хакер, хакерство.

  Великий російсько-український політехнічний словник. Бл. 160 000 слів / Благовєщенський О. С. — К., 2002. — С. 692: хакер.

  Українсько-англійський, англо-український словник. 120 000 слів / Сидоренко О. М. — К., 2015. — Видання підготовлене фахівцями інституту філології КНУ ім. Тараса Шевченка: хакер.

  Німецько-український, українсько-німецький словник 70000 слів./ Лисенко Е. І. та ін. — Вінниця, 2012. — С. 109: Daten-Pirat, розм. хакер.

  Словник неологізмів. Інновації у словниковому складі англійської мови початку XXI століття / Зацний Ю. А. — Вінниця, 2008. — С. 157: ethical hacker, хакер, який...

  Хух, мені аж відлягло. Думав, далі будете корпусом штовхати, як справжній хокеїст. Джерела - це зрозуміло, особливо словники. Давайте залишатися при своїй думці і аргументувати словниками. Mykola Swarnyk (обговорення) 05:37, 12 грудня 2018 (UTC)

  Арґументація може йти за двома напрямами. Перший напрям це норми й їх роз’яснення через словники й порадники, а другий — узвичаєний вжиток, що перевіряєтьcя за джерелами, зокрема, корпусами як спеціально підготовленими для роботи джерелами. Інколи буває суперечливість, але не в цьому випадку. Maksym Ye. (обговорення) 06:06, 12 грудня 2018 (UTC)

  Якраз у цьому випадку суперечність явна, як і показано в номінації. Але за джерелами - як бачиться, перевага позиції "проти". Тому що люди в цій напівзогнилій АН УССР, маючи пів-нормальний правопис, далі сидять на дупі і займаються "по прівичкі" москалізацією словників - всі це Свєтачькі-Вєрачькі-Борєнькі-Сірьоженькі, тьоті і дяді яких поколінням раніше займались москалізацією словників професійно, "по долгу службьі" і "по велению Партіі". Тому що і в цій так званій правописній комісії, теж кажуть напхана критична маса старих кагебістських ропух. Суперечність між мовою як інструментом творення культурного середовища свого народу і мовою як інструментом колоніального впливу народу чужого. За правилами Вікіпедії у вас явна перевага. Надіюсь лише, не вічна. Про "корпуси" не буду повторятись, ясно що це туфта маніпулятивна. Mykola Swarnyk (обговорення) 20:32, 12 грудня 2018 (UTC)

  У номінації показано, що група науковців з незрозумілим статусом запропонувала 2011 року якесь власне мовне рішення. Це рішення, як видно з джерел, не спирається на узвичаєний ужиток та не знайшло жодного відображення в нормативних виданнях, причому виданнях і того ж інституту, і всіх інших, конкуруючих мовних установ. До правописної комісії маю власні претензії, але прямо протилежні до ваших — їхні пропозиції антинаукові. Згадки про УРСР, КДБ тощо видають саме такий антинауковий підхід. Норма (правопис, словники, порадники) і вжиток (корпус) — дві речі, що дають надійну відповідь. Додаткові ж міркування про політику цілком зайві. Maksym Ye. (обговорення) 04:19, 13 грудня 2018 (UTC)

  Згадувати фактор КГБ (який фізично винищив цілі наукові школи) - «антинауково», а зараховувати до "вжитку" багатомільйонні тиражі томів Леніна/Сталіна - дуууже науково! Якщо якась бабуся каже дітям ніколи не згадувати про Голодомор — це ще можна зрозуміти, але якщо для нестарого культурно-орієнтованого інтелігента, громадянина країни, в якій іде війна, та ще й нібито який сам був мобілізований до війська — вся сфера російського впливу на мову і культуру є гостро табуйованою — це щось дуже інфантильне. Певну соціальну інфантильність можна зрозуміти у Дзюби, який вислав свій опус до ЦК, але ж він принаймні питання поставив, аргументуючи Леніним, Луначарським. Йому тоді важко було вийти поза систему. Але тепер, через 33 роки практично повного доступу до всіх фактів мислити зсередини коробочки компартії України - це принаймні дивно! Mykola Swarnyk (обговорення) 09:28, 20 грудня 2018 (UTC)

  Не дивно, якщо згадати принципи цього відкритого проекту, де політичні погляди вікіпедистів не мають значення. А джерела мають, об’єктивність висвітлення має значення, орієнтування на найпоширеніші, найупізнаваніші, найнормативніші варіанти має значення. Після падіння Батурина стільки можна кривд нарахувати, що й Винниченків бром не врятує. Та на вселенські плачі про не таку історію є чудовий цинічний давньоримський вислів — горе переможеним. Навряд чи варто починати долати спадщину російського комунізму з Вікіпедії, яка має не творити реальність, а відбивати її. Повертаючись, нарешті, до теми, мовна реальність така, що мовною нормою є хакер, але не гакер. І що найсмішніше, вплив російської мови тут насправді мінімальний, бо найбільше на усталення нових назв з х- вплинула об’єктивна відкритість кордонів, відкритість світу, можливість почути чужу вимову. Maksym Ye. (обговорення) 10:53, 20 грудня 2018 (UTC)

 Проти.

• «Великий тлумачний словник сучасної української мови. © Видавництво "Перун", 2005» - хакер.
• «Орфоепічний словник української мови. © ВТФ «Перун», 2008» - хакер.
• «Словник української мови. В 20 т. Український мовно-інформаційний фонд НАН України (СУМ-20)» - хакер.

Куди вже авторитетніше? --V Ryabish (обговорення) 21:49, 13 грудня 2018 (UTC)

•  За Я за рекомендації Інституту української мови. Я вважаю, що Інститут української мови є надійним джерелом у цьому питанні. Zorator22 (обговорення) 09:00, 17 грудня 2018 (UTC)

Підсумок

Наведені номінатором два джерела — лише протоколи із засідань. Наскільки я зрозумів, на засіданнях лише розглядалася ідея затвердити написання у формі «гакер», причому пропонувалося вважати його рівнозначним із вже затвердженим «хакер».

Водночас, в обговоренні було наведено масив джерел, що на практиці підтверджує, що вжиток «хакер» є абсолютно усталеним:

• хакер (Російсько-український словник у 4 т. — Т. 4. С—Я / І. С. Гнатюк, О. М. Миронюк, І. А. Самойлова, Т. В. Цимбалюк-Скопненко. — К. Знання, 2014. — (Академічні словники). — С. 696). Рекомендовано до друку вченою радою Інституту української мови НАН України (протокол № 4 від 13 травня 2014 р.)
• Російсько-український словник / НАН України, Інститут мовознавства; За ред. Жайворонка В. В. — К.: Абрис, 2003. — С. 1313: хакер, хакерство, хакерський.
• Великий тлумачний словик сучасної української мови / Уклад. і rолов. ред. В. Т. Бусел. — К., Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005. — С. 1555: Хакер, хакерство.
• Великий російсько-український політехнічний словник. Бл. 160 000 слів / Благовєщенський О. С. — К., 2002. — С. 692: хакер.
• Українсько-англійський, англо-український словник. 120 000 слів / Сидоренко О. М. — К., 2015. — Видання підготовлене фахівцями інституту філології КНУ ім. Тараса Шевченка: хакер.
• Німецько-український, українсько-німецький словник 70000 слів./ Лисенко Е. І. та ін. — Вінниця, 2012. — С. 109: Daten-Pirat, розм. хакер.
• Словник неологізмів. Інновації у словниковому складі англійської мови початку XXI століття / Зацний Ю. А. — Вінниця, 2008. — С. 157: ethical hacker, хакер, який...

Вдячний користувачу Maksym Ye. за конструктив.

Статтю не перейменовано, залишається назва Хакер. --VoidWanderer (обговорення) 16:10, 24 грудня 2018 (UTC)