Вікіпедія:Перейменування статей/Спліт (футбольний клуб) → Сплит (футбольний клуб)

Спліт (футбольний клуб) → Сплит (футбольний клуб)

Неправильна передача з хорватської. Там не lji.--ЮеАртеміс (обговорення) 12:47, 23 липня 2017 (UTC)

Формально ніби так, але таке враження, що відповідний параграф правопису не описує всі випадки вживання «і» у південнослов'янських мовах. Крім того, наприклад, сайт посольства України в Республіці Хорватія дає варіант «Спліт»--V Ryabish (обговорення) 16:30, 23 липня 2017 (UTC)

Чесно кажучи не дуже зрозумів суть даного обговорення. Де відповідний параграф з поясненням? І чому одразу перейменували саме місто без обговорення? Це щоб створити ще безліч конфліктів чи як? --Jphwra (обговорення) 16:44, 23 липня 2017 (UTC)

§ 111. Іншомовні географічні назви → § 104. Фонетичні правила правопису слов’янських прізвищ → "И (І) передається через и в прізвищах, належних до південнослов’янських мов, у яких немає розрізнення и — і (болгарська, сербська та ін.)". В хорватській м'якість ЛЬ та НЬ передається через J: lji, nji. Інакше І=И.--ЮеАртеміс (обговорення) 17:03, 23 липня 2017 (UTC)

Я перепрошую, а цей параграф сім років тому теж існував? статтям понад сім років якщо я не помиляюсь і тут раптом бац і помилка з правописом.... --Jphwra (обговорення) 17:08, 23 липня 2017 (UTC)

Існував. На жаль, чиновники в Україні малограмотні. І взагалі, більшість назв зараз загалом калькується з російської: звідки ікання в південнослов'янських, екання після І тощо. Сплит в "Історія південних і західних слов'ян", Сплит в "Україна в російсько-югославських суспільних зв'язках: друга половина XIX - початок XX ст."--ЮеАртеміс (обговорення) 17:13, 23 липня 2017 (UTC)

Якщо Ваш варіант правильний, то давайте список таких перейменувань, щоб в подальшому уникнути непорозумінь. --Jphwra (обговорення) 17:16, 23 липня 2017 (UTC)

Е... наскільки я знаю, Словолюб активно писав статті про екс-Югославію з іканням на російський манір. Майже всі статті про регіон написані не за правописом. Ну, чи значна частина. Не беруся складати такі великі списки.--ЮеАртеміс (обговорення) 17:19, 23 липня 2017 (UTC)

А треба. Якщо взялись за справу то доведіть до логічного. --Jphwra (обговорення) 17:21, 23 липня 2017 (UTC)

Так, правопис вимагає в південнослов'янських писати и (бо там нема відповідника і). А те що стаття 7 років існувала, як на мене не причина залишати назву. Є статті, які і по 10 років існували з неправильними назвами, так що їх тепер не перейменовувати?--Анатолій (обг.) 20:46, 23 липня 2017 (UTC)

Та я не проти, он сьогодні перейменував статтю з помилковою назвою. --Jphwra (обговорення) 20:58, 23 липня 2017 (UTC)

@UeArtemis:: До речі, статтю про Спліт писав не я, це так, між іншим. Узагалі, в українській Вікі безліч помилок у назвах статей і зокрема у південнослов'янських географічних назвах. Ось перший-ліпший приклад: Првіч. Очевидна ж помилка, причому згідно з наведеним Вами правилом! Звісно ж, треба «Првич». Та Ви чомусь цього не помічаєте. І чому Пельєшац (Pelješac), якщо «lj» — це просто пом'якшення? Оригінал звучить же як «Пелєшац». Де Ваша послідовність? Думаю, не з того Ви почали.--Словолюб (обговорення) 09:26, 25 липня 2017 (UTC)

Я не всюдисущий і невсевидючий. Чому там ьє - питати треба в автора статті. Слово zemljište, наприклад, звучить /zêmʎiːʃte/ - ніякого льї.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:33, 25 липня 2017 (UTC)

До речі, думаю, мушу вибачитись. Бачу, що автор Пельєшаца є користувач Zvr. Помічав за ним вже такі хиби. Спліт його стаття.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:36, 25 липня 2017 (UTC)

Узагалі в Пелєшаца в кінці ь має бути, бо суфікс -аць з м'яким знаком пишеться.--Анатолій (обг.) 21:29, 27 липня 2017 (UTC)

• Тут маємо суперечність сучасного вжитку з правописом. В УРЕ та УЛЕ ще Сплит, в УСЕ й ЕСУ вже став Спліт. В УЛІФі теж Спліт, хоча за правописом мав би бути Сплит. Був би вдячний, якби хтось (@Микола Василечко:? @Maksym Ye.:?) подивився друковані орфографічні словники й прокоментував. Якщо це послідовна тенденція й у всіх словниках теж Спліт, мабуть, варто визнати це усталеним винятком і залишити всюди Спліт. Якщо ж це хаос і в одних словниках Сплит, а в інших Спліт, то я за правописний Сплит — NickK (обг.) 12:55, 24 липня 2017 (UTC)

  Я теж схиляюся до правописного Сплит. Але от один з найавторитетніших словників останнього часу: Російсько-український словник у 4 т. — Т. 4. С—Я / І. С. Гнатюк, О. М. Миронюк, І. А. Самойлова, Т. В. Цимбалюк-Скопненко. — К. Знання, 2014. — (Академічні словники). — С. 896: Спліт. Maksym Ye. (обговорення) 15:14, 24 липня 2017 (UTC)

  А все через те, що правопис не описує всі можливі варіанти (або принаймі, більшість). Так, у південнослов'янських суфіксах - «ович» або «ич» треба (за невеликим винятком) передавати сербську (хорватську, словенську «и» («i»)) українською «и». Але в інших місцях слова це призводить до невиправданого віддалення від фонетики оригіналу, не вмотивованого жодними фонетичними особливостями української мови. Гадаю, у даному випадку якраз така ситуація. На доказ можу поки що навести офіційний сайт Посольства України в Республіці Хорватія (а також подібні), але, як слушно зауважили учасники даного обговорення, наші чиновники часом припускаються серйозних помилок у написанні власних назв, так що дане твердження потребує більше АД--V Ryabish (обговорення) 15:35, 24 липня 2017 (UTC)

  В УОС-9 є «спліт», але це не власна назва, а від слова «плести». У цьому випадку УОСи не допоможуть. У них даються тільки великі геоназви. --Микола Василечко (обговорення) 19:32, 24 липня 2017 (UTC)

  Так саме ікання необґрунтовано віддаляє від оригіналу, адже у хорватів пишеться лі через j. Вважаю, що І вилізло через російське посередництво.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:35, 25 липня 2017 (UTC)

  ТА як віддаляє, коли хорватська «i» звучить як українська «і». І до чого тут російське посередництво?--V Ryabish (обговорення) 08:30, 25 липня 2017 (UTC)

  Хорватська І не пом'якшує. М'якість перед І позначається там явно йотом.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:32, 25 липня 2017 (UTC)

  Ну, цей звук - так званий «середньоєвропейський і», але все-таки «і», а не «и»--V Ryabish (обговорення) 10:43, 25 липня 2017 (UTC)

Стосовно ятя. Не бачу причин для його виникнення, але російські книжки дійсно спорадично його застосовували в назві: [1]. І не застосовували: [2]. А ще є кілька книжок з Сплетъ через Е. Ці старі гіперкорекції від редактури не є джерелом з етимології, навіть народної. До речі, для нас це не означає зовсім нічого: член і древо церковнослов'янською через ять писались, але потрапили в українську без ікавізму. Паче в укр. мові ніякого ятя в сплЕті немає (я про загальну назву).--ЮеАртеміс (обговорення) 07:06, 25 липня 2017 (UTC)

Перепрошую, але до чого тут загальна назва, я просто пояснював «на пальцях» через «ять», щоб було дохідливіше. Суть така: ікавським наріччям кажуть [і] замість нормативного хорватського [іє] чи [є] там, де в українській [і], а в російській [є].--Словолюб (обговорення) 13:26, 26 липня 2017 (UTC)

Я ж пояснив, що ятя там скоріше за все не було.--ЮеАртеміс (обговорення) 14:56, 26 липня 2017 (UTC)

Добродії, останні 100 років вживалася назва саме Спліт, будь який атлас, підручник візьміть, та й правилу дев'ятки не суперечить, тут вирішили перейменувати і створити новий правопис української мови. Що будем робити із Сіднеєм, Сіцилією, Сінгаруром (правило дев'ятки взагалі існує?) Кельном та Іссик Кулем, та ще й Набережні Човни й багато чого ще, все перейменовувати? Тільки пан ЮеАртеміс, найрозумніший (без обговорення перейменував Спліт), а в амбасаді України тільки дурні сидять?--Zvr (обговорення) 14:05, 26 липня 2017 (UTC)

Правило дев'ятки не поширюється на географічні назви. Там інший набір приголосних. Сі/си - питання суто традиції. А от передача південнослов'янського лат. i кир. и - окрема тема. Джерела через И також існують, як бачите. І в них пріоритет, адже вони правилам не суперечать.--ЮеАртеміс (обговорення) 14:54, 26 липня 2017 (UTC)

Є стала позиція Держави Україна - сторінка амбасади, все інше фейк. Змініть найменування міста на сторінці амбасади і обговорення буде завершено автоматично. Наразі ваші дії є тролінгом та ВП:ОД--Zvr (обговорення) 15:04, 26 липня 2017 (UTC)

Сторінка амбасади, це ще не позиція Держави Україна, а тільки чиновників, які не володіють українською мовою. --Микола Василечко (обговорення) 17:25, 26 липня 2017 (UTC)

Пане Микола Василечко, тим самим Ви ставите під сумнів правоможність амбасади України в Хорватії, та взагалі Уряду України? --Zvr (обговорення) 17:38, 26 липня 2017 (UTC)

Я ставлю під великий сумнів рівень володіння українською мовою амбасади України в Хорватії, та взагалі Уряду України. Достатньо тільки згадати рускаязьічнава Авакова, а про колишнього сумнозвісного ПМ з його азірівкою навіть згадувати не випадає, але теж був на чолі УУ... Мало аргументів для переконання? Мені аж забагато. --Микола Василечко (обговорення) 17:49, 26 липня 2017 (UTC)

Цілком згоден з оцінкою рівня володіння можновладцями державною мовою. Але невже всі без винятку безграмотні (в тому числі всі поголовно журналісти), бо я ніде не бачив, щоб хтось писав: «Сплит».--Словолюб (обговорення) 11:23, 28 липня 2017 (UTC)

Давайте поставимо константи: По-перше, у конституції України чітко зазначено, державною мовою України є українська мова. Тобто мова на офіційних сторінках представництв держави Україна є офіційна українська мова. По-друге, це не тільки тимчасовий тренд, офіційній державній українській мові вже понад 25 років. Тобто, що ми наразі маємо є сталий варіант. По-третє, передивіться ВП:ОД, все що не є офіційною українською мовою є або діалектизмом (що варто уникати), або ВП:ОД--Zvr (обговорення) 17:59, 26 липня 2017 (UTC)

У Конституції України чітко зазначено, що державною мовою України є українська мова, але нею значна частина офіційних представників Держави не володіє. А на офіційних сторінках представництв тексти пишуть взагалі клерки середньої ланки, які українську мову можуть знати ще менше. Я за останні десять років наслухався (не з телевізора — наживо) кілька сотень чиновників різного ґатунку, починаючи від місцевих до міністрів, Прем'єрів та Президентів, тож маю вже усталену думку про мовний рівень державників, особливо про кулуарний, коли навіть ті, що за трибуною чи перед мікрофоном розмовляють українською, а поза ними одразу починають патякати па-расєйскі. --Микола Василечко (обговорення) 18:23, 26 липня 2017 (UTC)

Розумію Ваше не прийняття сучасного стану речей, але вже 25 років державній українській мові, і маємо, те що маємо. Офіційно маємо написання Спліт, те саме що було при СРСР. Тому не будемо вигадувати ровер, користуємось сталим правописом --Zvr (обговорення) 18:43, 26 липня 2017 (UTC)

Якщо казати про позицію держави та законодавство, то треба згадувати не Конституцію та посольства, а про мовний закон. Позиція держави: правопис загальнообов'язковий та укладається міносвіти.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:43, 27 липня 2017 (UTC)

Hrvatsko ime grada bilo je Split, a tijekom 19. stoljeća u službenim se dokumentima hiperijekaviziralo u Spljet, da bi potom opet bilo promijenjeno u današnje ime grada.

Переклад: Хорватська назва міста була Сплит. В 19 столітті в службових документах назва зазнала ятевої гіперкорекції на Сплєт, але була потім змінена на сучасну назву міста. Взято з хорватської вікі. Але вікі не посилається на вікі - копатиму далі.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:59, 27 липня 2017 (UTC)

Схоже, що таки був ять, але мовознавці не знають звідки, адже ять утворює TelT, а не TalaT. Ситуація нагадує мені чимось Мінськ. Там теж ятевий ікавізм не за нормою місцевої літературної мови. Не знаю, чи маємо право відступитися від правопису з огляду на цей факт.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:11, 27 липня 2017 (UTC)

Звісно, це все одно, що писати «Минськ» замість «Мінськ».--Словолюб (обговорення) 11:23, 28 липня 2017 (UTC)

Пинськ/Пінськ --ЮеАртеміс (обговорення) 11:42, 28 липня 2017 (UTC)

Там ніколи не було «ять», тому можливі варіанти.--Словолюб (обговорення) 19:11, 28 липня 2017 (UTC)

До чого тут Мінськ і Пінськ? Білоруська мова східнослов'янська, а за праовписом и пишеться в південнослов'янських, де нема розрізнення и/і.--Анатолій (обг.) 22:00, 1 серпня 2017 (UTC)

За правописом И/І в східнослов'янських розставляється, як в однокореневих словах української мови. Те саме, що в прізвищах. Доречно пригадати до ятя.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:06, 2 серпня 2017 (UTC)

У відділі ономастики Інституту української мови сказали, що правильно писати «Спліт». Думаю, на цьому дискусію можна закрити.--Словолюб (обговорення) 19:37, 1 серпня 2017 (UTC)

На що послалися? Яка аргументація?--ЮеАртеміс (обговорення) 06:06, 2 серпня 2017 (UTC)

Це можете запитати самі. Я не додумався змушувати поважний Інститут аргументувати їхню думку.--Словолюб (обговорення) 14:39, 2 серпня 2017 (UTC)

Це не поважний, а науковий інститут. Вони мають аргументувати, а не тиснути авторитетом. Хто і де Вам відповідав?--ЮеАртеміс (обговорення) 19:46, 2 серпня 2017 (UTC)

Я живу не в Києві, тому запитував телефоном відділу ономастики ІУМ НАН України (0 (44) 279-56-72).--Словолюб (обговорення) 09:32, 3 серпня 2017 (UTC)

Взагалі, до цієї теми, на моє тверде переконання, треба підходити диференційовано, бо так можна «наламати дров». Як, скажімо, передати українською назву хорватської географічної області Ліка? Невже, «Лика»!?. А як же тоді з тим, що, за основною версією, ця назва походить від ікавського варіанту (lîk) літературного слова (lijek «ліки»)? Українською ж «ліки», а не «лики», «лікувати», а не «ликувати» і т. ін.--Словолюб (обговорення) 13:06, 1 листопада 2017 (UTC)

Розумієте, яка проблема: а може треба ті дрова ламати? Наприклад, при передачі з польської не враховується єкаючий ять - всі -IE- передаємо як Е. Тут схожий випадок.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:53, 1 листопада 2017 (UTC)

Хоч я й ініціював обговорення, змушено тепер  Утримуюсь, бо не знаю, як правильно вчинити.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:56, 1 листопада 2017 (UTC)

Підсумок

Оскільки було знайдене підтвердження того, що І тут є ятевого походження. У порядку ВИНЯТКУ залишаємо етимологічну передачу, а не за буквою чинного правопису. Знімаю свою номінацію.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:42, 19 грудня 2017 (UTC)

Оскарження підсумку

Передача хорватського Split як Спліт суперечить чинному правопису, який приписує передавати i в південнослов'янських назвах як и. Згідно з даними офіційної етимології, топонім має грецьке походження, отже, підстав припускати ятеве походження i нема. Назва з «і» насправді поширилася й узвичаїлася, але її можна пояснити або слабким знанням правопису перекладачами, орієнтацією на російські норми, або навмисним нехтуванням правил правопису, як неправильного. --В.Галушко (обговорення) 17:29, 14 травня 2018 (UTC)

Ну, ять може бути й не у слов'янських словах (Цісар), проте правопис не розрізняє південнослов'янське І за положенням. І оскільки там не Spljit, то спираючись на звучання та правило маємо передавати як Сплит. Минулого разу я спасував, врахувавши народну етимологію та діалект. Не знаю, чи було це доречно, тож досі  Утримуюсь--ЮеАртеміс (обговорення) 06:19, 15 травня 2018 (UTC)

На якій підставі повторно виставлено статтю на перейменування??? Які старі аргументи не були враховані? Чи, може, з'явилися нові? Змушений заявити про порушення правила ВП:НДА. Не випробовуйте на міцність!!!--Словолюб (обговорення) 08:06, 15 травня 2018 (UTC)

Минулого разу я сам зняв свою номінацію. Є сенс обговорити до кінця, коли є незгодні.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:36, 15 травня 2018 (UTC)

 Проти Ще раз проконсультувався з ІУМ. Вони одностайно за Спліт. І тепер, якщо не буде враховано думку цих експертів, тобто у разі написання Сплит, оскаржуватиму результат уже я, відтак, цей процес може бути безкінечним, тому не грайтеся з вогнем, панове, а займіться краще якимсь дійсно корисним ділом.--Словолюб (обговорення) 10:29, 15 травня 2018 (UTC)

Підсумку як такого не було, висновки зроблені не були, пояснення збереження старої назви відсутнє. Номінатор просто зняв номінацію. Отже, жодних порушень нема.

Питання:

• На якій підставі Вікіпедія обходить чинний правопис, передаючи південнослов'янське i як і? З офіційних джерел — тільки сайт посольства.
• Чи завжди можна довіряти офіційним сайтам посольств? Не знаю. Ось приклад офіційного сайту, що очевидно, далеко не зразок грамотності.
• Чому ІУМ не надали підстави для написання «Спліт», не пояснили, чому це суперечить чинному правопису?

--В.Галушко (обговорення) 14:25, 15 травня 2018 (UTC)

Вони пояснили. Також сказали, що в кожному ж правилу є винятки і що навіть на слух назва «Сплит» звучить неприродно. Ніхто так не каже. Тепер скажу від себе. В УРЕС був «Сплит», але не забувайте, що в УРЕС і «Сірія» замість сьогоднішньої «Сирії». То що, будемо вибірково підходити до посилань на радянські джерела?! Я не знаю, як від ІУМ зажадати письмової відповіді. Можете звернутися Ви. Чесно скажу, не знаю, як Вам на чужині, у Москві, але мені у Полтаві «СплИт» дуже ріже слух (і, як виявилось, у Києві теж). Ще якби якесь маловідоме місто типу Пазин, а то ж усім відомий «Спліт»! Вікіпедія мусить фіксувати дійсність (а скрізь говорять і пишуть «Спліт»), а не жити якимсь своїм відірваним від суспільства життям. Інакше ніхто її читати не буде.--Словолюб (обговорення) 15:04, 15 травня 2018 (UTC)

У мене ще виникли сумніви, чи всі читали уважно правило, на яке посилаються. У § 111. Іншомовні географічні назви → § 104. Фонетичні правила правопису слов’янських прізвищ сказано, що «и (і) передається переважно через и в прізвищах, належних до південнослов’янських мов, у яких немає розрізнення и — і (болгарська, сербська та ін.)». Чи мені одному здається, що наявне у правилі слово «переважно» не передбачає безоглядну обов'язковість?--Словолюб (обговорення) 15:30, 15 травня 2018 (UTC)

згідно пар. 104 у мене виникло питання. Правильніше так сказати, чи є футбольний клуб географічних назвою згідно пар.111? --Чорний Кіт ^Обг. 14:50, 15 травня 2018 (UTC)

Він однойменний місту. Взагалі, правопис відносно часто ігнорує іншомовні яті. Зокрема чехо-словацький передає як Е. Польський так само Е, коли він не перейшов у Я, а став Є.--ЮеАртеміс (обговорення) 05:25, 16 травня 2018 (UTC)

Звідки там «ять»? Невже Ασπάλαθος > праслов. *sъpeltъ > splĕt? Виглядає надумано. Щодо вжиткової вимови: в україномовному інтернеті безграмотні написання трапляються частіше за грамотні, «правило дев'ятки» для загальних назв ігнорується, вимова зросійщується — невже й ми повинні потурати цьому? Обидва варіанти не суперечать українській фонетиці: слово «Спліт» схоже на «пліт», слово «Сплит» — на «плита», але правопис вказує на на другий варіант. Як на мене, для україномовного нічого недорікуватого в «Сплит» нема, інша річ, чи багато в нас україномовних по-справжньому, а не по анкетах. Цікаво, як у Києві і в Полтаві вимовляють родовий відмінок множини слова «плита»? --В.Галушко (обговорення) 12:58, 20 травня 2018 (UTC)

До чого тут «плита»? Я ж говорив конкретно про місто Спліт. Ця назва аж ніяк не спільнокоренева зі словом «плита».--Словолюб (обговорення) 21:12, 20 травня 2018 (UTC)

Я теж дивувався. Але див. вище мої репліки. Проте згоден з Вами щодо загальної "грамотності": нещодавно прочитав коментар про "Ґобіта Толкієна" на "Толоці". Та й на сайті ТСН нещодавно промайнули "Ґелсінкі".--ЮеАртеміс (обговорення) 13:12, 20 травня 2018 (UTC)

@Slovolyub: правильно, не спільнокореневе, але співзвучне. Якщо «Сплит» ріже слух, очевидно, має різати слух і «плит». Прошу взяти до уваги російськомовність значної частини населення Полтави та Києва. Орфоепічна норма більшості пересічних мовців невідома. Треба орієнтуватися не на зросійщену вимову, не на дані гугл-пошуковику з україномовними перекладеними матеріалами, а на словники й мовні правила. --В.Галушко (обговорення) 18:30, 22 травня 2018 (UTC)

По-перше, орієнтуватися треба на думку Інституту української мови. По-друге, Ви ж чудово зрозуміли, що я мав на гадці. Коли звучить «Сплит» саме в розумінні назви міста, коли вимовляєш «Сплит» з думкою про місто, всім відоме як «Спліт», ось що. Я ніколи (підкреслюю, ніколи!) не був російськомовним, навіть у Криму (звичайно, ще в українському). Я просто володію російською, як англійською, німецькою, польською і т. д. У мене прекрасне чуття української мови, виховане, зокрема, на проштудійованому матеріалі Словаря Грінченка. І тим не менше, «Сплит» для мене це як «Минськ». Адже чому українською прижилося в народі «Мінськ», хоча інше білоруське місто зі схожою назвою «Пінськ» питомою українською звучить як «Пинськ». Бо по-білоруському в одному випадку «Пінск», а в другому «Мєнск». Мене от що бентежить: якби те хорватське місто зараз називалося, як і в ХІХ ст., Spljet, то ми б писали українською без усякого докору сумління «Сплєт» і не муркнули б, дарма, що «є» в такому положенні для української не властиве, і мало би передаватися через «е»! А ось коли самі хорвати з ХХ ст. завдяки ікавському наріччю, яке виявляє ту саму тенденцію відносно «ять», що й українська мова, вимовляють назву міста, так би мовити, на український лад, то ми стараємося його додатково українізувати. У деяких говорах кажуть «ниж». Від кубанців я чув «жинка». Але ж це не змінює літературної норми «ніж», «жінка» тощо. Хай так само хто хоче, каже і «Сплит». Тим паче, перенаправлення таке у Вікіпедії є. Не бачу проблеми. Вважаю, що, взагалі, проблема цього обговорення надумана.--Словолюб (обговорення) 13:51, 23 травня 2018 (UTC)

Місто не зветься Spljit, тому не можна прирівнювати їхній ікавізм до нашого.--ЮеАртеміс (обговорення) 16:04, 23 травня 2018 (UTC)

Всі питання до ІУМ .--Словолюб (обговорення) 18:38, 24 травня 2018 (UTC)

І де ж лист від них?--ЮеАртеміс (обговорення) 05:18, 25 травня 2018 (UTC)

Якщо Ви такий любитель правил, де прописано, що повинен бути лист?--Словолюб (обговорення) 06:59, 25 травня 2018 (UTC)

На вікіпедії прийнято посилатися на перевірні зовнішні джерела.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:40, 25 травня 2018 (UTC)

Мені ніколи. Я пишу статті. Керуйтеся цим правилом.--Словолюб (обговорення) 09:05, 25 травня 2018 (UTC)

Підсумок

В першу чергу можна зазначити, що як серед загального пошуку (49 500 vs 4 990) так серед книг (190 vs 74) має перевагу варіант "Спліт". Проводячи аналіз окремих джерел маємо, що в УЛЕ є "Сплит", в УСЕ, ЕСУ та словнику УЛІФ — "Спліт", в УРЕ є обидва віріанти[3][4]. "Спліт" також зустрічається у виданнях та документах НАН України[5][6][7]. Правопис вказує писати "Сплит", втім політика ВП:МОВА дає перевагу словнику УЛІФ, де є "Спліт", а не правопису. Настанова ВП:ІГО теж рекомендує узгоджувати назви в першу чергу із словниками НАН України та авторитетними енциклопедіями (де очевидна перевага поточного варіанту назви) і аж потім із правописом. Зважаючи на це все та аргументи висловлені в обговоренні, рішення — не перейменовувати.--Andriy.v (обговорення) 09:22, 23 липня 2018 (UTC)