Відкрити головне меню

Вівіані́т (рос.вивианит, англ. vivianite, blue ochre; нім. Vivianit m) — мінерал класу фосфатів і їх аналогів, водний фосфат заліза Fe3(PO4)2·8H2O; у незміненому стані прозорий, безбарвний, на повітрі набуває забарвлення від сіро-синього до чорно-синього відтінку. Вперше описаний як мінерал німецьким геологом А. Г. Вернером 1817 року й названий на честь Джона Генрі Вівіана (1785—1855), англійського політика і мінералога з Труро в графстві Корнуолл, який відкрив цей мінерал.

Вівіаніт
Vivianite 2 w-triphylite and feldspar (Hydrous iron phosphate Custer County South Dakota 1652.jpg
Загальні відомості
Статус IMA чинний (успадкований, G)[d][1],
чинний (успадкований, G)[d][2][3]
Хімічна формула Fe3[PO4]2·8H2O
Ідентифікація
Колір Прозорий, безбарвний, синюватий
Сингонія моноклінна
Твердість за шкалою Мооса 1,5—2
Блиск скляний
Питома вага 2,71—2,95
Інші характеристики
Походження назви John Henry Vivian[d][4]

Зміст

Загальний описРедагувати

Склад: Fe3[PO4]2·8H2O. Містить 43 % FeO, бл. 28 % P2O5. Домішки Mn2+, Mg, Са.

Сингонія моноклінна.

Густина 2,71—2,95.

Твердість 1,5—2.

Блиск скляний.

Форми знаходженняРедагувати

Зустрічається у вигляді пластинчастих і голчастих прозорих кристалів світло-зеленого кольору в осадових гірських породах і рудах, торфах, лігнітах, лісових ґрунтах тощо; на повітрі швидко змінюють забарвлення на індигово-синій внаслідок часткового окиснення. Також у вигляді променистих і волокнистих агрегатів, конкрецій, землистий кульок і жовна. У рудних жилах є продуктом вивітрювання піротину і піриту.

В Україні є в Керченському залізорудному басейні (красиві променисті агрегати вівіаніту поширені в Керченських родовищах фосфорних бурих залізняків) торфовищах Волині, на Закарпатті.

Утворення і походженняРедагувати

Гіпергенний, зустрічається в торфовищах і бурих залізняках озерно-болотного або морського походження, а також у порожнинах черепашок і кістках тварин. Утворюється у відновлювальних умовах лімонітової зони осадових сидеритових родовищ заліза й у торфовищах, округлі порошкуваті скупчення вівіаніту звичайні в низинних торф'яних болотах. При вивітрюванні окиснюється і заміщується темно-зеленим або бурим азовськітом. Супутні мінерали — гетит, лімоніт, гіпс, арагоніт, барит.

РізновидиРедагувати

Розрізняють: вівіаніт окиснений (збірна назва продуктів окиснення вівіаніту, багатого на оксидне залізо).

ЗастосуванняРедагувати

Ефектні друзи, великі одиночні кристали і їх зрощення використовуються як декоративно-колекційний матеріал; приховано-кристалічні землисті різновиди — як мінеральний пігмент для приготування синьої фарби (індиго натуральний). У залізних рудах є шкідливою домішкою через вміст фосфору.

Як мінеральна фарба міг використовуватися з найдавніших часів. Встановлюється у барвистих шарах російських ікон різних часів і різних шкіл.

Див. такожРедагувати

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати