Відкрити головне меню

Вулиця Княгині Ольги — вулиця у Франківському районі Львова. Сполучає вулиці Сахарова та Трускавецьку, утворюючи повноцінні перехрестя з магістральними вулицями Володимира Великого та Науковою.

Вулиця Княгині Ольги
Львів
Вулиця Княгині Ольги неподалік від вулиці Сахарова
Вулиця Княгині Ольги неподалік від вулиці Сахарова
Місцевість Вулька, Кульпарків
Район Франківський
Назва на честь Княгині Ольги
Колишні назви
Вулецька дорога, Івашкевіча, Ріхард Ваґнерштрассе, Івашкевича, Боженка
польського періоду (польською) Droga Wulecka, Iwaszkewicza
радянського періоду (українською) Івашкевича, Боженка
радянського періоду (російською) Ивашкевича, Боженко
Загальні відомості
Протяжність 3 400 м
Координати початку 49°49′35″ пн. ш. 24°00′37″ сх. д. / 49.8266194° пн. ш. 24.0103194° сх. д. / 49.8266194; 24.0103194
Координати кінця 49°47′55″ пн. ш. 23°59′48″ сх. д. / 49.7987333° пн. ш. 23.9968222° сх. д. / 49.7987333; 23.9968222
Поштові індекси 79044, 79053, 79057, 79060[1]
Транспорт
Трамваї 3, 5
Маршрутні таксі 9, 21, 38, 41, 44, 45, 48, 51[2]
Зупинки громадського транспорту «вул. Княгині Ольги», «вул. Шумського», «вул. Аркаса», «вул. Бойчука», «Аквапарк»
Рух двосторонній
Покриття асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Пам'ятники пам'ятна таблиця Е. Козинкевичу; пам'ятний знак «1020-ліття хрещення України-Руси»
Храми Стрітення Господнього, Святого великомученика Пантелеймона
Навчальні заклади Львівське державне училище фізичної культури, ЛДНЗ ясла-садок № 37
Забудова функціоналізм, багатоповерхівки
Комерція СМ «Рукавичка», СМ «Арсен», ТЦ «Марк»
Зовнішні посилання
У проекті OpenStreetMap пошук у Nominatim
Мапа
CMNS: Вулиця Княгині Ольги (Львів) на Вікісховищі

Прилучаються вулиці Червона, Куликівська, Котка, Шумського, Аркаса, Кобилиці, Музики, Бойчука.

Зміст

Історія та назваРедагувати

Найдавніша відома назва — Вулецька дорога зустрічається вже у 1864 році та починалася від Вулецького корзо, а закінчувалася біля залізничної колії на межі з Кульпарковим.

Роман Могитич у своєму дослідженні «Передмістя самоврядного Львова у першій половині XVII століття» описує терени (міські лани), що згодом увійшли до складу дільниці Новий Світ: «Микульчинські або Пелчинські три лани з Сокільницькою вулицею (дорогою) перед ними (сучасні вул. Коперніка, Сахарова та Княгині Ольги) належали українським родинам Микулки та Андрія Пелки і були викуплені Радою міста у 1540 році. На цьому лані розташовувалися міські цегельні та млини: Пелчинський та Шумило. У верхів'ях землеволодіння починалися витоки Полтви, звідки з двох найпотужніших джерел до міста провадив водогін Мелюзина...Лан простягався до межі міста з селом Кульпарковом»[3][4]

Від 1933 року мала назву Івашкевича — на честь дивізійного генерала Війська Польського Вацлава Івашкевича. 1943 року, за часів німецької окупації перейменована на честь Ріхарда Вагнера[5]. У липні 1944 року повернуто довоєнну назву, а у грудні того ж року перейменовано на честь радянського військового діяча часів війни 1917—1921 років Василя Боженка. Сучасна назва на честь княгині Ольги походить із 1991 року.

Територію, яку зараз займає середня загальноосвітня школа № 31 (вул. Княгині Ольги 104), належала до маєтку дідичів приміського села Кульпарків. Тут у середині ХІХ століття був маєток графа Станіслава Доліва-Стажинського. Після своєї смерті граф заповів цей маєток лютеранській громаді Львова. Деякі будівлі фільварку та залишки парку існували ще у 1940-х роках[6].

На перетині сучасних вулиць Княгині Ольги та Сахарова у 1930-х роках був стадіон, що належав товариству «Луг» — «Луговий город». Після того, як у 1938 році польська влада відібрала «для цілей оборони краю» стадіон «Сокола-Батька», що знаходився на вул. Стрийській, то «Луговий город» став найважливішою українською спортивною ареною Львова. Тут, зокрема, товариством «Рідна школа» проводилися щорічні велелюдні Свята української молоді.

ЗабудоваРедагувати

№ 1. За цією адресою розташовано Львівське державне училище фізичної культури, а також його структурний підрозділ — спеціалізована загальноосвітня школа-інтернат спортивного профілю ІІ-ІІІ ступенів.[7]

№ 1а. Храм Святого великомученика Пантелеймона, дерев’яний, побудований в гуцульському стилі. Його будівництво тривало понад рік, а для побудови використане дерево, яке було привезене з Ворохти. Чин освячення храму відбулося 25 лютого 2007 року провів Блаженніший митрополит Львівський Макарій.[8] Храм Святого великомученика Пантелеймона належить до Львівської єпархії УАПЦ, а його настоятелем є о. Василь Гнатів.[9] 2008 року встановлено та освячено пам'ятний знак-хрест на честь 1-ї річниці від дня відкриття храму та з нагоди 1020-ліття хрещення України-Руси.

№ 5. Храм Стрітення Господнього належить до Львівсько-Сокальської єпархії УПЦ КП. Настоятелем храму є ієрей Мар`ян Сеник.[10] 7 червня 2016 року Стрітенський храм оголошено Гарнізонним храмом військового духовенства Львівсько-Сокальської єпархії УПЦ КП. Його статус закріплено відповідним розпорядженням керуючого єпархією.[11] Престольним празником є свято Стрітення, яке святкується 15 лютого.[12]

На ділянці за адресою вул. Княгині Ольги 1-5, що знаходиться поруч із офісом корпорації «Карпатбуд», у 2018 році будівельна компанія «Львівська Мрія» розпочне роботи по зведенню однойменного житлового комплексу. Комплекс складатиметься з трьох цегляних десятиповерхівок.[13][14]

№ 5в. Офісний центр корпорації «Карпатбуд», збудований 2002 року за проектом, розробленим групою архітектурів АС «Арніка», зокрема архітекторами Володимиром Следзем, Костянтином Малярчуком та Михайлом Миськом[15]. До того на цьому місці знаходилося приміщення вузла зв'язку військової частини, яка припинила своє існування наприкінці 1990-х років. Навколо них з часом, виріс новий житловий масив з мішаною забудовою.

№ 5г, д, е, є. Колишні військові казарми, збудовані 1895 року за проектом Вінцента Равського-молодшого[16]. Тут свого часу розміщувався 11-й кінний артилерійський дивізіон австрійської армії, створений 1908 року.[17] За часів незалежності колишні військові казарми корпорацією «Карпатбуд» реконструйовані під житлові приміщення, а у приміщенні КПП колишньої військової частини до середини 2000-х років містилася аптека, до 2018 року — магазин-салон віконних конструкцій «Нобілекс», віднедавна у цьому приміщенні міститься відділ продажу будівельної компанії «Львівська Мрія».

Низка двоповерхових житлових будинків, які розташовані перед залізничним мостом та збудовані за типовими проектами Мирона Вендзиловича, Юрія Геліса, Ярослава Новаківського, Івана Персикова, Генріха Швецького-Вінецького. За часів незалежності більшість перебудовано, при чому було втрачено риси стилю функціоналізму, закладені авторами у 1950-х роках[18].

№ 59а. У цій будівлі міститься львівський дошкільний навчальний заклад ясла-садок № 37.

№ 95. Торговий центр меблів та інтер`єру «Марк».

№ 100б. Цю адресу мають житлові комплекси «Greenville House», «Добра Оселя».

№ 106, 108, 110, 114, 116. Комплекс будівель, початково задуманий як громадський центр південного житлового району, збудований у 1980-х за проектом архітекторів Зіновія Підлісного, Василя Каменщика, Юлії Верблян та Віталія Петелька[19] Комплекс включав у себе будівлі універмагу «Львів» (№ 106), АТС-63/64 (№ 108), готель «Супутник» (№ 116), будинок культури ЛАЗу (№ 110, недобудований). Частиною колишнього комплексу є також колишній палац водних видів спорту (№ 114). Тут було влаштовано 50-метровий плавальний та навчальний басейни, а також басейн для стрибків у воду[20]. 2008 року комплекс реконструйовано за проектом Ярослава Мастила для потреб нового інвестора під аквапарк (див. аквапарк «Пляж»)[21]. Під № 106, в окремій будівлі, міститься супермаркет електроніки та побутової техніки «Фокстрот». В універмазі «Львів» у залі № 15 міститься музей цікавої науки та техніки «Еврика»[22].

Поблизу аквапарку «Пляж» планується будівництво нового багатофункціонального торгового комплексу висотою 22 метри з вбудованим підземним паркінгом. Для цього забудовник хоче знести недобудовану будівлю будинку культури Львівського автобусного заводу (№ 110)[23].

№ 120. За цією адресою 6 жовтня 2005 року, відбулося відкриття супермаркету «Арсен». На той час цей супермаркет став найбільшим супермаркетом у Львові, площа якого сягала 7 000 м², а асортимент товарів — 27 000 найменувань.[24]

№ 122а. Цю адресу має житловий квартал «Ренуар», споруджений будівельною корпорацією «Ріел» у 2016-2017 роках. В березні 2018 року на території ЖК «Ренуар» відкрилося амбулаторне відділення реабілітаційного центру «Можу», що спеціалізується на допомозі людям побороти алкогольну залежність.[25]

Пам'ятні знаки, меморіальні та пропам'ятні таблиціРедагувати

  • 29 листопада 2013 року, у Львові урочисто відкрито пам’ятну таблицю, присвячену видатному львівському футболісту, срібному призеру чемпіонату Європи 1972 року, гравцеві національної та олімпійської збірних СРСР Едварду Козинкевичу, встановлену на фасаді будинку по вул. Княгині Ольги 16, де він мешкав у 1972—1994 роках.[26]
  • 2008 року перед храмом Святого великомученика Пантелеймона (вул. Княгині Ольги, 1а) встановлено та освячено пам'ятний знак-хрест надпис на якому сповіщає, що встановлено його на честь 1-ї річниці від дня відкриття храму та з нагоди 1020-ліття хрещення України-Руси.

ТранспортРедагувати

Вулиця відіграє значну роль у транспортному сполученні між центром Львова та його південною частиною. У 1988 році вулицею було прокладено швидкісну трамвайну колію, якою відтоді курсували трамвайні маршрути № 3[27] та № 5, проте до сьогодні залишився лише маршрут № 3. Спочатку планувалося, що трамвайна колія буде продовжена до району автовокзалу на вулиці Стрийській, для цього розпочали будівництво трамвайного мосту через перехрестя вулиць Княгині Ольги та Наукової, однак вже у 1990-х роках будівництво заморозили, а недобудований міст відтоді використовується як платний паркінг.

Трамвайний маршрут № 8, який нині сполучає найбільший житловий масив міста — Сихів та центральну частину Львова планують подовжити до вулиці Княгині Ольги.[28][29]

Відповідно до нової транспортної схеми, яка була запроваджена у Львові у 2012 році, має добре транспортне сполучення, передусім автобусне, а саме тут курсують маршрутні таксі № 21, 38, 41, 44, 45, 48, 51[30]. Крім того, 14 лютого 2017 року, відновив роботу автобусний маршрут № 9, сполученням «вул. Максимовича — с. Муроване», маршрут якого пролягає вулицею Княгині Ольги.[31][32]

ПриміткиРедагувати

  1. Поштові індекси та відділення поштового зв'язку України на сайті Укрпошти. Архів оригіналу за 6 квітень 2010. Процитовано 21 жовтень 2016. 
  2. Маршрутки Львова
  3. Могитич Роман. Передмістя самоврядного Львова у першій половині XVII століття. // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація», Ч. 13. Львів, 2003. — С. 33-51.
  4. Мельник І. Львівські вулиці і кам'яниці, мури, закамарки, передмістя та особливості королівського столичного міста Галичини... — С. 75.
  5. Проект «Вулиці міста»: Ріхард Вагнерштрассе
  6. Було колись село Кульпарків. Архів оригіналу за 3 лютий 2017. Процитовано 16 травень 2015. 
  7. Про училище
  8. Дерев’яні храми Львова у фотооб’єктиві: Храм Великомученика і цілителя Пантелеймона УАПЦ
  9. У Львові освятили церкву святого великомученика Пантелеймона
  10. Храми
  11. УПЦ КП у Львові отримала свій гарнізонний храм
  12. На Стрітення чотири церкви Львова відзначають храмове свято
  13. Яким буде новий житловий комплекс на вулиці Княгині Ольги у Львові (фото)
  14. Житловий комплекс для Міноборони у Львові будуватиме сімейна фірма екс-радника Полторака
  15. Архітектура Львова… — С. 673.
  16. Дорош А. Ю. Мешканці Нового Світу // Галицька брама. — 2007. — № 3-4 (147–148). — С. 16.
  17. Слободянюк М. В. Військовий гарнізон Львова напередодні I світової війни // Галицька брама. — 2007. — № 7—8 (151—152). — С. 15.
  18. Моркляник О. І. Малоповерхове будівництво Львова другої половини 1950-х років // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». — 2006. — № 568. — С. 147.
  19. Архітектура Львова… — С. 619.
  20. Трегубова Т. О., Мих Р. М. Львів. Архітектурно-історичний нарис. — Київ : Будівельник, 1989. — С. 224. — ISBN 5-7705-0178-2.
  21. Знайомтесь, архітектор! // Є. Архітектура, будівництво, інтер'єр, мистецтво. — 2005. — № 1. — С. 13.
  22. У Львові пропонують сьогодні безкоштовно відвідати планетарій
  23. Розташований на цій ділянці недобудований будинок культури ЛАЗу знесуть
  24. У Львові відкрили новий супермаркет «Арсен»
  25. Реабілітаційний центр «Можу» відкрили на вулиці Княгині Ольги, 122А
  26. У Львові відкрили пам’ятні таблиці двом відомим футболістам
  27. Трамвай 3 «пл. Соборна — вул. Княгині Ольги»
  28. Сихів з'єднають трамвайною колією з вул. Княгині Ольги
  29. У Львові трамвайною лінією з’єднають Сихів та вулицю Княгині Ольги. Подробиці
  30. Транспортна схема у Львові
  31. У Львові відновив роботу автобусний маршрут № 9
  32. Як дістатися до Вулиця Княгині Ольги у Львові автобусом, електричкою

ДжерелаРедагувати

  • Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст / Бевз М., Бірюльов Ю., Ю. Богданова, В. Дідик, У. Іваночко, Т. Клименюк та інші. — Львів : Центр Європи, 2008. — 720 с. — ISBN 978-966-7022-77-8.
  • Громов С. Імена видатних людей у вулицях Львова. — Львів : НВФ «Українські технології», 2001. — С. 56. — 200 прим. — ISBN 978-617-629-077-3.
  • Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. 1243 вулиці Львова (1939-2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 300-301. — ISBN 978-966-2154-24-5.
  • Мельник Б. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. — Львів : Світ, 2001. — С. 27,76,82,102,106. — ISBN 966-603-115-9.
  • Мельник І. Львівські вулиці і кам'яниці, мури, закамарки, передмістя та інші особливості Королівського столичного міста Галичини. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 75. — ISBN 978-966-7022-79-2.