Вендзилович Мирон Дем'янович
Миро́н Дем'я́нович Вендзило́вич (26 серпня 1919, Солинка — 8 квітня 1992, Львів) — український архітектор.
| Вендзилович Мирон Дем'янович | |
|---|---|
 | |
| Народження | 26 серпня 1919 |
| Смерть | 8 квітня 1992 (72 роки) |
| Поховання | Личаківський цвинтар  |
| Країна (підданство) | .svg){kind=small} Польська Республіка СРСР |
| Навчання | Краківська академія мистецтв і Національний університет «Львівська політехніка» |
| Діяльність | архітектор |
| Праця в містах | Львів, Ужгород, Івано-Франківськ |
| Найважливіші споруди | Монумент Бойової Слави Радянських Збройних Сил |
| Заклад | Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва |
| Учні | Лучинський Остап Петрович |
| Нагороди |  |
 Вендзилович Мирон Дем'янович у Вікісховищі | |
Біографія
ред.Народився 26 серпня 1919 року в селі Солинка (нині село Ліського повіту Підкарпатського воєводства). Навчався в Хирівській гімназії (1931—1938) та Краківській академії мистецтв, закінчив інженерно-будівельний факультет Львівського політехнічного інституту (1946—1949).
Працював в Ужгороді в «Облсільпроекті». З 1953 року мешкав у Львові. Працював у львівській філії «Діпроміст» (інженер проєкту, згодом головний архітектор). З 1964 року паралельно викладав історію інтер'єру у Львівському державному інституті прикладного і декоративного мистецтва. З 1971 року — доцент, пізніше — завідувач, а з 1984 року — професор кафедри проєктування інтер'єрів у тому ж виші.
У 1964—1971 роках був головою львівської організації Спілки архітекторів України.
Лауреат Державної премії УРСР імені Тараса Шевченка з архітектури 1972 року (у складі авторського колективу)[1]. Мешкав у Львові на вулиці Квітневій, 14[2]. Помер 8 квітня 1992 року у Львові та похований у родинному гробівці на Личаківському цвинтарі (поле № 60)[3].
Творчість
ред.Споруди
ред.- Центральний колгоспний ринок на вулиці Базарній, 11, тепер Краківський ринок[4].
- Гуртожиток торгово-економічного інституту на нинішній вулиці Тершаковців, 2а[4].
- Будинок «Облспоживспілки» в Ужгороді (1952-1954).
- Будинок на вулиці Ужгородській, 17 у Береговому (1954-1955).
- Адміністративний корпус лакофарбового заводу на вул. Хімічній, 2 у Львові (1954—1955).
- Широкоекранний кінотеатр «Космос» у місті Івано-Франківськ (1957).
- Співавтор (разом із Генріхом Швецьким-Вінецьким) проєкту планування малоповерхових житлових кварталів на Левандівці (Львів). Автор декількох одно- та двоповерхових житлових будинків цього району (1958)[5][6][7].
- Житлові квартали у місцевості Сигнівки (Львів, 1958, співавтор Генріх Швецький-Вінецький)[7].
- Житловий будинок на вулиці Керченській, 8 у Львові (1954-1958).
- Проєкт планування та забудови міста Долина Івано-Франківської області (1959).
- Будинок молоді у селищі Брюховичі (1961-1962).
- Планування житлового району між вулицею Варшавською та пр. Чорновола у Львові (1964, спільно із архітектором С. Домазаром)[8].
- Будинок для обчислювального центру, інституту «Укрземпроект» та кафе «Ватра» на пр. Чорновола, 2 у Львові (1962—1967).
- Житловий будинок на нинішній вулиці Вітовського, 38[9].
- Будинок фізичного факультету Львівського університету (1963—1968).
- Санаторій «Дніпро» в місті Трускавець (1969, проєкт).
- Лабораторний корпус Львівського державного інституту прикладного та декоративного мистецтва (1972, оригінальний фасад утрачено після реконструкції).
- Спортивний корпус товариства «Динамо» на вулиці Вітовського, 53 у Львові (1969-1972)[10].
- Інтер'єри ресторану «Трускавець» у Трускавці (1978).
- Храм Різдва Пресвятої Богородиці у місті Новий Розділ (1991-2006).
- Храм Святих Володимира і Ольги в селі Деревач (1990-1993)[11].
- Церква Святих апостолів Петра і Павла в селі Липники (1990-1998).
- Храм Святих Володимира і Ольги на вул. Симоненка, 5а у Львові (1991-1996)[12].
- Церква Святих апостолів Петра і Павла на вул. Львівській, 39в у селі Зимна Вода (1991-2005)[13].
-
Краківський ринок у Львові -
Будівля інституту «Укрземпроект»
(пр-кт Чорновола, 2) -
Гуртожиток торгово-економічного інституту
(вул. Тершаковців, 2а) -
Житловий будинок
(вул. Вітовського, 38) -
Спортивний корпус товариства «Динамо»
(вул. Вітовського, 53) -
Церква св. Володимира і Ольги
(вул. Симоненка, 5а) -
Церква Святих апостолів Петра і Павла
(с. Зимна Вода)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
Пам'ятники
ред.- Монумент бойової слави Радянських збройних сил у Львові (1971). Співавтори Дмитро Крвавич, Еммануїл Мисько, Ярослав Мотика, Олександр Пирожков архітектор Аполлон Огранович. Відзначений 1972 року Державною премією УРСР імені Тараса Шевченка, а 1974 — Золотою медаллю імені М. Грекова Академії мистецтв СРСР[14].
- Пам'ятник В. Стефаникові у Львові (1970-1971, скульптор Володимир Сколоздра)[10][1].
- Пам'ятник В. Стефаникові в Русові Снятинського району (1971, скульптор Володимир Сколоздра)[15].
- Пам'ятник С. Тудору на площі Маланюка у Львові (1980[16], за іншими даними 1981[17][1]).
- Пам'ятник Олександрові Гаврилюку у сквері між вулицями Лисенка, Просвіти та Короленка у Львові (1982)[1].
- Пам'ятник на могилі В. З. Бісяріна на Личаківському цвинтарі (1970, скульптор Валентин Подольський)[18].
- Пам'ятники землякам, загиблим у селах Жирова (1977, скульптор І. Балух)[19], Дев'ятники (1979, скульптор І. Балух)[19], Хлівчани (1979, скульптор Еммануїл Мисько)[20].
- Пам'ятники радянським солдатам у Добромилі (1980, скульптор Іван Кушнір)[20] та Старому Самборі (1980, скульптор Іван Кушнір)[21].
- Пам'ятний знак загиблим односельцям у Вільшанику Львівської області (скульптор Анатолій Галян)[22].
- Пам'ятний знак у селі Зав'язанці Львівської області (скульптор Євген Дзиндра)[23].
-
Пам'ятник В. Стефаникові -
Скульптура "Юзя" у парку Адамівка в Трускавці -
Пам'ятник С. Тудору
Паркова скульптура
ред.- Паркова скульптура «Юзя» (1976-1977; Джерело № 11 (колишня «Юзя») курорту «Трускавець», м. Трускавець; співавтори — скульптор Леонід Василюк, архітектор Домінко Р.)[24]
-
Скульптура «Юзя» у парку Адамівка в Трускавці
Нереалізовані проєкти
ред.Примітки
ред.- ↑ а б в г Львів. Архітектурно-історичний нарис, 1989, с. 258.
- ↑ Дорош А. Мешканці Нового Світу // Галицька брама. — 2008. — № 3—4 (159—160). — С. 29.
- ↑ Личаківський некрополь, 2006, с. 338.
- ↑ а б Зустріч зі Львовом, 1987, с. 153.
- ↑ Фото будинків. dic.academic.ru. Архів оригіналу за 7 січня 2015. Процитовано 19 січня 2013.
- ↑ Львів. Архітектурно-історичний нарис, 1989, с. 198.
- ↑ а б Архітектура Львова, 2008, с. 616.
- ↑ Архітектура Львова, 2008, с. 617.
- ↑ Львів. Архітектурно-історичний нарис, 1989, с. 220.
- ↑ а б Архітектура Львова, 2008, с. 632.
- ↑ Андрій Книш (19 грудня 2016). Фото будинків. photo-lviv.in.ua. Фотографії старого Львова. Архів оригіналу за 30 травня 2024. Процитовано 23 вересня 2023.
- ↑ Архітектура Львова, 2008, с. 646.
- ↑ До 650-річчя Зимної Води!!! Церква св. апостолів Петра і Павла. zymnavoda.lviv.ua. 25 травня 2015. Архів оригіналу за 20 вересня 2016. Процитовано 10 лютого 2025.
- ↑ Львів. Архітектурно-історичний нарис, 1989, с. 257, 258.
- ↑ Памятники истории и культуры Украинской ССР, 1987, с. 230.
- ↑ Проєкт «Міський медіаархів»: Пам'ятник С. Тудору на пл. Маланюка. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. 1980-1990. Архів оригіналу за 13 грудня 2024. Процитовано 10 лютого 2025.
- ↑ Архітектура Львова, 2008, с. 634.
- ↑ Памятники истории и культуры Украинской ССР, 1987, с. 314.
- ↑ а б Памятники истории и культуры Украинской ССР, 1987, с. 327.
- ↑ а б Памятники истории и культуры Украинской ССР, 1987, с. 340.
- ↑ Памятники истории и культуры Украинской ССР, 1987, с. 341.
- ↑ Мисько Е. Пам'ять // Жовтень. — 1980. — № 5. — С. 29, 156.
- ↑ // Жовтень. — 1980. — № 5 (427). — С. 39.
- ↑ ЛЕКСФ, 1980, с. 36.
Джерела
ред.- Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст / М. Бевз, Ю. Бірюльов, Ю. Богданова, В. Дідик, У. Іваночко, Т. Клименюк та інші. — Львів : Центр Європи, 2008. — 720 с. — ISBN 978-966-7022-77-8.
- Вендзилович Мирон Дем'янович // Митці України : Енциклопедичний довідник. / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1992. — С. 109 . — ISBN 5-88500-042-5.
- Вуйцик В. С., Липка Р. М. Зустріч зі Львовом = An Encounter with Lvov. — Львів : Каменяр, 1987. — С. 153.
- Криса Л., Фіголь Р. Личаківський некрополь: путівник. — Львів, 2006. — С. 338. — ISBN 966-8955-00-5.
- Трегубова Т. О., Мих Р. М. Львів. Архітектурно-історичний нарис. — Київ : Будівельник, 1989. — 272 с. — ISBN 5-7705-0178-2.
- Харчук Х. Вендзилович Мирон // Енциклопедія Львова: в 4 т / за ред. А. Козицького та І. Підкови. — Львів : Літопис, 2007. — Т. 1: А—Ґ. — С. 344, 345. — ISBN 978-966-7007-68-8.
- Львівська експериментальна кераміко-скульптурна фабрика = Львовская экспериментальная керамико-скульптурная фабрика = Lvov experimental ceramico-sculptural factory. — Київ : Реклама, 1980. — 119 с.
- Памятники истории и культуры Украинской ССР: Каталог–справочник / АН УССР. Ин-т истории; Украинское общество охраны памятников истории и культуры; Редкол.: П. Т. Тронько (гл. ред.) и др. — Киев : Наукова думка, 1987. — С. 324. (рос.)