Ворвулєв Микола Дмитрович

Микола Дмитрович Ворвулєв (рос. Николай Дмитриевич Ворвулев; 9 (22) січня 1917(19170122), Павловськ — 29 серпня 1967, Київ) — білоруський і український співак (баритон), Народний артист Білорусі (1954), Народний артист СРСР (1956). Батько хорового диригента Володимира Ворвулєва.

Микола Дмитрович Ворвулєв
Зображення
Основна інформація
Дата народження	9 (22) січня 1917(1917-01-22)
Місце народження	Павловськ, Воронезька область
Дата смерті	29 серпня 1967(1967-08-29) (50 років)
Місце смерті	Київ, Українська РСР, СРСР
Поховання	Байкове кладовище
Громадянство	Російська імперія і СРСР
Професії	оперний співак
Освіта	Білоруська державна академія музики (1954)
Співацький голос	баритон
Інструменти	вокал
Заклад	Національний академічний Великий театр опери та балету Республіки Білорусь
Нагороди
Діти	Ворвулєв Володимир Миколайович

Біографія

Народився 9 (22 січня) 1917 року в місті Павловськ (нині Воронезька область Росії). Брав уроки співу в Мінську в В. Ф. Карина. Був учасником червоноармійській художньої самодіяльності (з 1939 року — соліст Ансамблю пісні і танцю Білоруського військового округу). У 1946 році дебютував в партії Ескамільо («Кармен» Бізе) на сцені Білоруського театру опери та балету, одночасно займався в Мінській консерваторії по класу співу Є. Е. Вітінга. В 1956 році отримав звання Народного артиста СРСР. У 1957—1967 роках — соліст Українського театру опери та балету імені Т. Г. Шевченка в Києві. Гастролював за кордоном з 1955 року (Польща, Югославія, НДР, Англія).

Депутат Верховної Ради БРСР 4-го та 5-го скликань, депутат Верховної Ради УРСР 5-го скликання. Нагороджений двома орденами Леніна, трьома іншими орденами, медалями.

Могила Миколи Ворвулєва

Жив у Києві. Помер 29 серпня 1967 року. Похований на Байковому кладовищі.

Творчість

Партії:

• Демон («Демон» Рубінштейна);
• Грязной («Царева наречена» Римського-Корсакова);
• Онегін, Роберт, Томський («Євгеній Онегін», «Іоланта», «Пікова дама» Чайковського);
• Амонасро, Ріголетто, Жєрмон («Аїда», «Ріголетто», «Травіата» Верді);
• Валентин («Фауст» Гуно);
• Ескамільо («Кармен» Бізе);
• Сільвіо («Паяци» Леонкавалло);
• Тельрамунд («Лоенгрін» Вагнера);
• Максим («Арсенал» Майбороди);
• Кастусь («Кастусь Калиновський» Лукаса).
• Богдан Хмельницький («Богдан Хмельницький» Данькевича)

Наспівав на грамплатівки дві українські народні пісні («Ой чого ти, дубе», «Удовицю я любив»), а також ряд оперних арій і романсів російських та зарубіжних, композиторів (фірма «Мелодія», СРСР).

Меморіальна дошка на честь Миколи Ворвулєва на будинку в Києві, де він жив

Пам'ять

У 1994 році на фасаді будинку в Києві (вул. Б. Хмельницького 47), де проживав співак, встановлено бронзову меморіальну дошку з барельєфним портретом Ворвулєва (скульптор Ю. Багаліка, архітектор Р. Кухаренко).

Література

• ВО́РВУЛЄВ Микола Дмитровичesu.com.ua
• Да 100-годдзя Мікалая Ворвулева. Піша Сяргей Русецкі [Архівовано 25 січня 2017 у Wayback Machine.](біл.)
• Велика радянська енциклопедія

Посилання

• Ворвулєв Микола Дмитрович // Українська музична енциклопедія. Т. 1: [А – Д] / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2006. — С. 412.