Вогнем і мечем (фільм)

польський історичний фільм режисера Єжи Гоффмана, випущений 1999 року

«Вогне́м і мече́м» — польський історичний фільм режисера Єжи Гоффмана, випущений 1999 року. В основу фільму ліг однойменний роман Генрика Сенкевича «Вогнем і мечем». Хоча цей роман був створений письменником першим у трилогії, Гоффман екранізував його останнім, після «Потопу» і «Пана Володийовського». Одночасно з кіноверсією була вироблена телевізійна версія — міні-серіал.

«Вогнем і мечем»Picto infobox cinema.png
пол. Ogniem i mieczem
Ogniem i Mieczem plakat.jpg
Жанр історичний, військовий, пригодницький, драма
Режисер Єжи Гофман
Продюсер Єжи Гофман
Сценарист Генрик Сенкевич, Andrzej Krakowskid[1] і Єжи Гоффман[1]
На основі Вогнем і мечем
У головних
ролях
Міхал Жебровський
Олександр Домогаров
Ізабелла Скорупко
Богдан Ступка
Оператор Grzegorz Kędzierskid[1]
Композитор Krzesimir Dębskid
Художник Andrzej Halińskid
Дистриб'ютор Netflix
Тривалість 180 хв.
Мова польська
українська
кримськотатарська
Країна Польща Польща
Рік 1999
Кошторис 24 млн. злотих
IMDb ID 0128378
Наступний «Потоп»
Q: «Вогнем і мечем» у Вікіцитатах

СюжетРедагувати

Ян Скшетуський, посол князя Яреми Вишневецького, повертається із завдання з Криму. На шляху він рятує життя козацькому полковнику Богдану Хмельницькому. Під час перепочинку в корчмі заприятелював з двома шляхтичами Яном Заглобою і Лонгинусом Підбийп'ятою, які мали можливість побачити, як Скшетуський справляється з нахабним старостою Чаплинським. У подальшу дорогу вирушають разом. Невдовзі натрапляють на розбиту карету княгині Курцевич. Та допомагають у цій складній ситуації племінниці померлого чоловіка княгині, Гелені.

Хмельницький організовує на Січі велике повстання козаків, яких підтримали кримські татари. Бунтівники перемагають польські коронні війська під Жовтими Водами й Корсунем. Бунт намагається «втопити в крові» князь Ярема Вишневецький, якому служать Скшетуський з Підбийп'ятою. Військові обов'язки відривають Скшетуського від його коханої Гелени. І він не в змозі захищати її від загроз війни та закоханого в неї козака, Богуна.

Військо Вишневецького не може розраховувати на допомогу інших магнатів, бо вони бажають домовитися з козаками. Посполите рушення, яких зібрали під Пилявцями, втікає від звістки про прибуття татар. Військо князя зводять укріплення у фортеці Збараж, де бере в облогу їх величезна армія Богдана Хмельницького і хана Іслама Гірея. Шляхта, в числі кільканадцяти тисяч солдатів захищається хоробро, але не має шансів проти такої великої сили.

Князь відсилає Підбийп'яту, щоб він прокрався через табір козаків і сповістив короля про важке становище війська. Лонгинус Підбийп'ятка гине від стріл, з молитвою на устах. Ця місія вдається Скшетуському, завдяки якому король Ян II Казимир рушає з підмогою на Збараж.

Князь, Скшетуський і Заглоба стають героями, рятують Гелену, а крім того ловлять Юрка Богуна (але Ян Скшетуський прощає йому викрадення Гелени та відпускає).

Політичне тлоРедагувати

Хоча оригінально роман є першою частиною Трилогії, фільм вийшов останнім у кіноверсії Гоффмана, який відзнятий після фільмів «Потоп» (1974) і «Пан Володийовський» (1969).

Окрім іншого, причиною цього могло бути небежання викликати політичну напругу між Польською Народною Республікою і Українською РСР. Кінознімання знову піднімало політично складні теми польсько-українських стосунків (іншим зупиненим проєктом був «Тарас Бульба» за Гоголем), що не дуже віталося Радянським Союзом.

АкториРедагувати

НагородиРедагувати

  • Нагороди XXIV фестивалю польських художніх фільмів в Гдині (1999):
    • За монтаж (Мартин Бастковський, Цезар Гшесіу)
    • За сценографію (Анджей Халинський)
    • За творчу екранізацію епопеї Сенкевича, нагорода Голови правління польського телебачення (Єжи Гофман).
  • Фестиваль польських фільмів в Чикаго — «Złote Zęby — приз глядацьких симпатій» (Єжи Гофман) 1999.
  • Діамантовий Квиток товариства «Kina Polskie» для фільму, перегляди якого в кінотеатрах набрали найбільше глядачів — Єжи Гоффман (1999)
  • Третя Церемонія вручення «Орлів», 2000:
    • Призер — Найкраща жіноча роль другого плану — Єва Вишневська
    • Призер — Найкращий продюсер — Єжи Михалюк, Єжи Гоффман
  • «Золота Качка» в категорії: найкращий польський фільм в 1999 році — Єжи Гофман (2000)
  • Міжнародний фестиваль слов'янських і православних фільмів у Москві — Перша нагорода — Єжи Гоффман (2000)
  • TP SA музичний та кінофестиваль — «Нагорода Філіппа» в категорії «оригінальна і адаптована в польському фільму музика» — композитор Кшесимир Дебський (2000)

Історичні невідповідностіРедагувати

  • Вінницького полковника звали Іван Богун (а не Юрко) і він був одруженим, мав двох дітей на час повстання. У фільмі показано поєдинок між Богуном та Володийовським, в якому Богун був поранений. В дійсності цього поєдинку не було.
  • У фільмі битва під Жовтими Водами триває 2 дні і причиною поразки польського війська стала погана погода. В дійсності битва тривала понад 2 тижні й причиною поразки поляків була тактика та навички козаків.
  • У фільмі показано, що Скшетуський врятував життя Хмельницькому від нападу розбійників. В дійсності такого не було.
  • У фільмі показано козаків голодранцями, хоча ударну частину козаків становили колишні наймані солдати Тридцятилітньої війни: це були добре екіпіровані й озброєні воїни, що вміли тримати стрій, знали диверсійну і саперну справу, мали хорошу польову артилерію. Усього з війни повернулося близько сорока тисяч. Козаки-реєстровці ж були або шляхтою (драгуни і улани), або значковими товаришами гусарів (у почті Скшетузького були яскраві представники такого роду війська, стояли у задніх рядах гусарів, підтримували атаку лави лицарів). Руська шляхта була яскраво вбраною і була добре забезпеченою зброєю, обладунками і бойовими кіньми.
  • У фільмі показано атаку легкої козацької кінноти (і татарської легкої кінноти) на гусарів. Це історично неможливо: козаки й татари стріляли із сідел і відступали, ударної холодної зброї не мали. Ця тактика збереглася і в кубанців до Другої світової. Лансменами були донські козаки — однак у фільмі їх немає. Історично був факт застосування важкої (броньованої і з піками) кінноти Богуна проти гусарів — результат невідомий.
  • У фільмі польська кіннота топче козацьких пікінерів, а потім ті переганяють гусарських коней, коли втікають. Подібне було б неможливо у принципі і показано у фільмі «для краси»: поляки дуже шанують своїх гусарів.
  • Пияцтво під час походів вважались в козаків карним злочином, у фільмі ж вони показани п'яницями.

СприйняттяРедагувати

  • Оцінка на сайті IMDb — 7,1/10.[2]

Особливості картиниРедагувати

 
Біскупинське городище
  • «Вогнем і мечем» став одним із найбільш відвіданих польських фільмів у Польщі за числом глядачів після 1989 року — 7,15 млн осіб.
  • Спецефекти до фільму створила фірма «Machine Shop», яка до того працювала над такими фільмами, як «Термінатор-2» та «Хоробре серце».
  • Фільм посідає друге місце в списку найдорожчих польських фільмів.
  • Частину стрічки знято в скансені Музеї мазовецького села в Серпці, побудовані там макети можна побачити сьогодні, а також у Біскупинському городищі
  • Знімальний період тривав від 6 жовтня 1997 до 28 червня 1998.
  • Один з саундтреків до фільму — «Наливаймо, браття» Вадима Крищенка і Віктора Лісовола було використано у стрічці без жодного дозволу чи згадки про авторів[3].

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б в Freebase Data DumpsGoogle.
  2. Ogniem i mieczem. Архів оригіналу за 9 лютого 2017. Процитовано 12 березня 2017. 
  3. Вадим Крищенко: «Хай хоч одна пісня тебе перелетить…». Архів оригіналу за 30 січня 2016. Процитовано 22 вересня 2015. 

ДжерелаРедагувати