Миргородський Дмитро Миколайович
Дмитро Миколайович Миргородський (25 вересня 1939, Запоріжжя, Українська РСР — 20 липня 2001, Київ, Україна) — український актор, член Національної спілки кінематографістів України, заслужений артист України (з 1998 року).
Дмитро Миколайович Миргородський | ||||
---|---|---|---|---|
Народився | 25 вересня 1939 Запоріжжя, Українська РСР | |||
Помер | 20 липня 2001 (61 рік) Київ, Україна | |||
Поховання | Байкове кладовище | |||
Громадянство | СРСР Україна | |||
Діяльність | актор театру, кіноактор | |||
Alma mater | Вище театральне училище імені М. С. Щепкіна (1963) і Київський політехнічний інститут (1959) | |||
Заклад | Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки, Мосфільм, Московський художній театр і Кіностудія ім. О. Довженка | |||
Батьки | М. Д. Миргородський | |||
Брати / сестри | Миргородський Валерій Миколайовичd і Сергій Миколайович Миргородськийd | |||
Членство | Національна спілка кінематографістів України | |||
Провідні ролі | «Нескорений» | |||
IMDb | ID 0592348 | |||
Нагороди та премії | ||||
| ||||
Біографія
ред.Народився 25 вересня 1939 року в Запоріжжі в родині службовців. У 1957–1959 роках навчався на металургійному факультеті Київського політехнічного інституту. У 1963 році закінчив театральне училище імені М. Щепкіна при МХАТі. У 1963–1964 роках був актором російського драматичного театру імені Лесі Українки, у 1964–1968 роках працював на кіностудії «Мосфільм», у 1968–1969 роках у МХАТі. З 1970 року — актор Київської кіностудії художніх фільмів імені О. П. Довженка. Знімався в кіно з 1964 року.
Помер 20 липня 2001 року в Києві. Похований на Байковому кладовищі (ділянка № 29).
Фільмографія
ред.Грав у стрічках:
- «Мир хатам, війна палацам»,
- «Назад дороги немає»,
- «Зоряний цвіт» (супутник),
- «Будні карного розшуку» (Сапожников),
- «Довга дорога в короткий день»,
- «Чорний капітан» (Астраханцев),
- «Нічний мотоцикліст» (Сараєв),
- «Як гартувалась сталь» (Саламига),
- «Схованка біля Червоних каменів» (Рахім),
- «Не мине й року» (Свиридов),
- «Дума про Ковпака» (Савченко),
- «В бій ідуть лише «старі»» (комбат),
- «Народжена революцією» (Отець Серафім, Кочетков),
- «Тривожний місяць вересень»,
- «Блакитний патруль» (Андрій Громов),
- «Ми — російський народ» (Головачов),
- «Рік як життя» (Георг Гервег),
- «Постріл» (Минський),
- «Червоний намет» (Каратті),
- «Тачанка з півдня» (Аркадьєв),
- «Змилуйся над нами» (капелан Іомантас, Литовська к/с),
- «Вбитий при виконанні» (Ленфільм, Генріх Вентман),
- «Море» (Бугровський),
- «Підпільний обком діє» (Балицький),
- «Квартет Гварнері» (Муратов),
- «Розколоте небо» (Маріупольський),
- «Змилуйся над нами» (капелан Йомантас),
- «Вавилон-ХХ» (чоловік Мальви),
- «Йди і не прощайся» (Калиба, ЧССР, уповноважений),
- «Мільйони Ферфакса»,
- «Страх» (Іванов),
- «Житіє святих сестер»,
- «На межі століть» (Крашевський),
- «Довгий шлях у лабіринт» (Гулін),
- «Нас водила молодість...» (начальник спеціального відділу),
- «Все перемагає любов» (комбат),
- «Зона» (Брус),
- «Дорога нікуди» (Орт Галеран),
- «Нам дзвони не грали, коли ми вмирали»,
- «Фучжоу»,
- «Амур і Демон»,
- «Партитура на могильному камені»
- «Нескорений» (Йосип Шухевич, батько Романа Шухевича)
- «Молитва за гетьмана Мазепу» (Семен Палій)
та інші.
Література
ред.- Спілка кінематографістів України. К., 1985. — С.105—106.