Відкрити головне меню

Туга́й-бе́й (крим. Arğın Doğan Toğay bey) — (* бл. 1601 — † червень 1651) — видатний кримськотатарський полководець і політичний діяч.

Тугай-Бей
Tuhaj Bej.jpg
Тугай-Бей, фрагмент картини Яна Матейка «Богдан Хмельницький з Тугай-Беєм у Львові»
Народився 1601
Помер 30 червня 1651(1651-06-30)
Діяльність політик, військовослужбовець
Учасник Хмельниччина
Конфесія іслам

Зміст

ЖиттєписРедагувати

Походив з одного з чотирьох найвпливовіших родів Кримського ханства — роду Аргин. Звання бея (князя) Тугай-мурза (шляхтич) отримав як керівник перекопського санджаку (округи). Перекопським беєм став між 1642 і 1644 роками (за правління хана Мехмеда IV Герая). Посада була однією з найважливіших у ханстві, оскільки на неї покладалися обов'язки з прикордонного захисту держави. Єдиний серед беїв мав хоругву і 3000-й загін особистої гвардії. Йому підпорядковувався гарнізон Перекопу та підрозділи прикриття (15 000 осіб), а також ногайські орди: Єдичкульська, Перекопська, Очаківська та Буджацька.

На думку О.Пріцака, познайомився з Богданом Хмельницьким під час його перебування у кримському полоні (1620—1622), що згодом відіграло важливу роль в укладанні та реалізації козацько-кримського союзу 1648 року проти Речі Посполитої. Є альтернативна думка, що Тугай-Бей познайомився з Хмельницьким, коли той їздив до Перекопу на переговори про викуп когось із родичів Тугай-Бея, що потрапив у полон під час нещасливої для татар битви під Охматовим у 1644 році, коли татарське військо, очолюване Тугай-Беєм, було розгромлене поляками на чолі з коронним гетьманом Конєцпольським.

У середині квітня 1648 Тугай-бей за наказом хана Ісляма III Герая на чолі 20 000-го загону (за ін. дан. — 6-тисячного) прибув на допомогу Богдану Хмельницькому на Микитинську Січ. Кримська кіннота на чолі з Тугай-Беєм і козацька армія під командуванням Хмельницького спільно билися проти польського коронного війська у Жовтоводській битві і Корсунській битві 1648 року.

У 1648 році брав участь в облозі Львова (вересень-жовтень) та Замостя (грудень), а також у Берестецькій битві 1651 року, під час якої був смертельно поранений. Кримськотатарське військо, зокрема, очолюване Тугай-Беєм, відіграло важливу роль у перемогах Хмельницького, кримська кіннота ліквідувала польську перевагу в кавалерії. Поєднання козацької піхоти і кримської кінноти створило оперативно-тактичну перевагу українського війська над польським у цих битвах, оскільки після переходу на бік повстанців реєстровців польське командування не мало піхоти, рівноцінної козацькій, і для оборонних дій було змушене спішувати свою кінноту. У складі українського війська кримська кіннота, очолювана Тугай-Беєм, виконувала функції передового загону (у похідних порядках) та авангарду (у бойових порядках), а також здійснювала завдання у проведенні тактичної розвідки. Крім того, на прохання Б.Хмельницького і за згодою кримського хана Ісляма III Герая, Тугай-Бей влітку 1648 та весною 1649 перебував з 15-тисячним військом на кочівлях біля Дніпра (на Синіх Водах), виконуючи функції резерву українського війська. Відносини між Б.Хмельницьким і Тугай-Беєм, за даними деяких джерел, були дружніми. Зокрема, відомі слова Б.Хмельницького: «…Тугай-бей близький мені є, він мій брат, моя душа…».

У кінематографіРедагувати

ПриміткиРедагувати

Джерела та літератураРедагувати