Анджей Северин
А́нджей Тео́дор Севе́рин (пол. Andrzej Teodor Seweryn; нар. 25 січня 1946, Гайльбронн, Німеччина[1]) — польський театральний і кіноактор, кінорежисер.
| Анджей Северин | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| пол. Andrzej Seweryn | |||||||||
 Анджей Северин у 2009 році | |||||||||
| Sociétaire of the Comédie-Françaised | |||||||||
| Ім'я при народженні | Анджей Теодор Северин пол. Andrzej Teodor Seweryn | ||||||||
| Дата народження | 25 січня 1946 (78 років) | ||||||||
| Місце народження | Гайльбронн, Баден-Вюртемберг, Німеччина | ||||||||
| Громадянство |  Польща | ||||||||
| Професія | актор, режисер | ||||||||
| Alma mater | Театральна академія імені Александра Зельверовича | ||||||||
| Роки активності | 1964 — наш час | ||||||||
| Член у | Польська академія знань і Polish Film Academyd | ||||||||
| Діти | Марія Северинd, Maximilien Sewerynd і Yann Sewerynd | ||||||||
| IMDb | ID 0786614 | ||||||||
| Автограф |  | ||||||||
| Нагороди та премії | |||||||||
| |||||||||
| |||||||||
 Анджей Северин у Вікісховищі | |||||||||
Біографія та творча кар'єра
ред.Анджей Теодор Северин народився 25 січня 1946 року в місті Гайльбронні, Німеччина. Його батьки Здзислав і Софія під час Другої світової війни були захоплені в полон і відправлені до трудового табору в Німеччині. Після народження Анджея вони повернулися в Польщу. У 1968 році Северин закінчив Академію драматичних мистецтв у Варшаві (зараз — Театральна академія імені Александра Зельверовича). У листопаді 1968 році Анджея Северина був заарештовано за виготовлення і розповсюдження листівок проти інтервенції країн Варшавського договору до Чехословаччини; був звільнений за амністією у липні 1969 року. У другій половині 1970-х років вів збір коштів для Комітету захисту робітників, перебуваючи під наглядом Служби безпеки ПНР[2].
15 серпня 1968 року він дебютував як театральний актор на сцені варшавського театру Атенеум, до трупи якого входив до 1980 року[1]. У першій половині 1970-х років він викладав у варшавській Академію драматичних мистецтв[3].
Як кіноактор Аджей Северин знявся у багатьох фільмах Анджея Вайди. Славу йому принесла участь у фільмі Вайди «Земля обітована» (1975, за Владиславом Реймонтом). Потім Северин з успіхом зіграв ще в декількох фільмах режисера («Без наркозу», 1978; «Людина із заліза», 1981; «Дантон», 1982 та ін.). За роль у фільмі Вайди «Диригент» (1980) Северин отримав як найкращий актор Срібного лева на 30-му Берлінському міжнародному кінофестивалі[4]. Знімався також у стрічках Агнешки Голланд, Стівена Спілберга, Єжи Гоффмана та Анджея Жулавського та ін.
У 1980 році Анджей Северин виїхав до Франції через введення Воєнного стану у Польщі[3]. Він був актором французьких театрів та знімався у фільмах відомих західних кінорежисерів: Режиса Варньє («Жінка мого життя», 1986; «Індокитай», 1991), Пітера Брука («Махабхарата», 1990), Марко Беллоккьо («Навколо бажання», 1990) та ін. З 1993 виступав на сцені театру «Комеді Франсез» у Парижі та викладав у Національній школі мистецтв і техніки театру в Ліоні та у Паризькій консерваторії драматичного мистецтва (CNSAD)[5].
У 2010 році Анджей Северин повернувся до Польщі, мешкає у Варшаві. 1 січня 2011 він був призначений директором Польського театру у Варшаві[6].
Северин був також почесним членом Комітету підтримки Броніслава Коморовського перед президентськими виборами у 2010[7] та 2015 роках[8].
У 2018 підтримав звернення Європейської кіноакадемії на захист ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова[9].
У 2022 році під час благодійного концерту «Разом з Україною» у місті Лодзь підтримав Україну, емоційно прочитавши «Заповіт» Тараса Шевченка польською мовою[10].
Особисте життя
ред.Анджей Северин був одружений п'ять разів. Його перша дружина — Богуслава Блайфер[pl] (1970—1973); другою його дружиною була акторка Крістіна Янда (1974—1979), від якої він має доньку Марію Северин[pl]. Його третя дружина — Лоренс Бурділь (1982—1987), з якою має сина Яна, а з четвертою дружиною Мірель Маалуф — сина Максиміліана[11]. П'ята дружина актора у 2015 році — Катажина Кубацька[12].
Фільмографія (вибіркова)
ред.- Актор
| Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
|---|---|---|---|---|
| 1964 | ф | Повернися, Беато! | Beata | Пупіль |
| 1970 | ф | Польський альбом | Album polski | Томек |
| 1973 | тф | Підземний перехід | Przejscie podziemne | |
| 1974 | ф | Земля обітована | Ziemia obiecana | Макс Баум |
| 1975 | с | Директори | Dyrektorzy | інженер Кшиштоф Шимчак |
| 1975 | ф | Картинки з життя | Obrazki z zycia | письменник |
| 1975 | ф | Ночі і дні | Noce i dnie | Ансельм Остренський |
| 1975 | ф | Обпало листя з дерев | Opadly liscie z drzew | Смуклі |
| 1976—1977 | с | Польські дороги | Polskie drogi | штурмбанфюрер Кліфорн |
| 1977 | ф | Кордон | Granica | Зенон Жембевіч |
| 1977 | тф | Довга шлюбна ніч | Dluga noc poslubna | |
| 1978 | ф | Без наркозу | Bez znieczulenia | Єжи Росчижевський |
| 1978 | ф | Диявол | Bestia | священик |
| 1978 | ф | Роман і Магда | Roman i Magda | Роман Барвінський |
| 1978 | с | Сім'я Поланецьких | Rodzina Polanieckich | Букацький |
| 1979 | ф | Ґолем | Golem | лікар, «творець» Перната |
| 1979 | ф | Диригент | Dyrygent | Адам П'єтрик |
| 1979 | ф | Кунфу | Kung-fu | Марек Камінський |
| 1981 | ф | Дитячі питання | Dziecinne pytania | Богдан |
| 1981 | тф | Пер Гюнт | Peer Gynt | кухар / власник Аґстада / батько нареченої |
| 1981 | ф | Людина із заліза | Czlowiek z zelaza | капітан Вірський |
| 1982 | ф | Роза | Roza | |
| 1983 | ф | Дантон | Danton | Франсуа-Луї Бурдон |
| 1983 | ф | Мариня | Marynia | Едвард Букацький |
| 1986 | ф | Жінка мого життя | La femme de ma vie | Бернар |
| 1986 | ф | Хто надто багато цілується… | Qui trop embrasse... | Марк |
| 1986 | ф | Хвіст диявола | La coda del diavolo | The Pedlar |
| 1987 | ф | На срібній планеті | Na srebrnym globie | Марек |
| 1989 | с | Махабхарата | The Mahabharata | Yudhishthira |
| 1989 | тф | Французька революція | La révolution française | Робесп'єр |
| 1990 | тф | Добра людина із Сезуана | La bonne âme du Setchouan | Ванг |
| 1991 | с | Наполеон в Європі | Napoléon et l'Europe | |
| 1991 | ф | Вирок | La condanna | Джованні |
| 1992 | ф | Індокитай | Indochine | Гебрард |
| 1992 | кф | Обмін | L'échange | |
| 1993 | ф | Амок | Amok | Штайнер |
| 1993 | ф | Список Шиндлера | Schindler's List | Юліан Шернер |
| 1994 | тф | Подорож на схід | Podróz na wschód | Якуб |
| 1995 | ф | Повне затьмарення | Total Eclipse | містер Маут де Флервіль |
| 1997 | ф | Війна Люсі | Lucie Aubrac | лейтенант Шьондорф |
| 1997 | ф | Генеалогія злочину | Généalogies d'un crime | Крістіан |
| 1998 | ф | Білборд | Billboard | менеджер агентства |
| 1999 | тф | Біґда йде! | Bigda idzie | спікер Стаховський |
| 1999 | ф | Вогнем і мечем | Ogniem i mieczem | Ярема Вишневецький |
| 1999 | ф | Пан Тадеуш | Pan Tadeusz | суддя Сопліка |
| 2000 | ф | Предстоятель. Три тисячі років | Prymas. Trzy lata z tysiąca | кардинал Стефан Вишинський |
| 2002 | ф | Помста | Zemsta | регент Мільчек |
| 2003 | тф | Дон Жуан | Dom Juan | Дон Жуан |
| 2004 | ф | Точна копія | À ton image | професор Кардоз |
| 2006 | ф | Хто ніколи не жив | Kto nigdy nie zyl | ординатор |
| 2007 | с | Команда | Ekipa | Юліан Щесни |
| 2007 | тф | Сірано де Бержерак | Cyrano de Bergerac | Граф де Гіш |
| 2007 | ф | Таємниці «Нічного дозору» | Nightwatching | Пірс Хассельбург |
| 2008 | ф | Можливість острова | La possibilité d'une île | Слотан |
| 2008 | тф | Фанні | Fanny | Панісс |
| 2008—2009 | с | 39 з половиною | 39 i pól | театральний менеджер |
| 2009 | тф | Смішні манірниці | Les précieuses ridicules | Маскарілль / ля Гранж |
| 2010 | ф | Розочка | Rózyczka | Адам Варчевський |
| 2011 | ф | Поглинання | Uwiklanie | Вітольд |
| 2012 | ф | Ви ще нічого не бачили | Vous n'avez encore rien vu | Марцеллін |
| 2013 | ф | Стерв'ятник | Sep | Реаторський |
| 2016 | ф | Остання сім'я | Ostatnia rodzina | Здзіслав Бексінський |
- Режисер
- 2006: Хто ніколи не жив… / Kto nigdy nie zyl…
Визнання
ред.| Нагороди та номінації Анджея Северина[13] | |||
|---|---|---|---|
| Рік | Категорія | Фільм | Результат |
| Берлінський міжнародний кінофестиваль | |||
| 1980 | Срібний ведмідь найкращому акторові | Диригент | Перемога |
| Премія «Орли» | |||
| 2001 | Найкраща головна чоловіча роль | Предстоятель. Три тисячі років | Номінація |
| Московський міжнародний кінофестиваль | |||
| 2006 | Золотий Святий Георгій | Хто ніколи не жив… | Номінація |
| Міжнародний кінофестиваль у Локарно | |||
| 2016 | Найкращий актор | Остання сім'я | Перемога |
| Кінофестиваль у Гдині | |||
| 2016 | Найкращий актор | Остання сім'я | Перемога |
Примітки
ред.- ↑ а б Анджей Северин на сайті filmpolski.pl (пол.). [доступ 8.12.2016].
- ↑ Filip Gańczak, Filmowcy w matni bezpieki, Prószyński i S-ka, Warszawa 2011, s. 174—200.
- ↑ а б Nota biograficzna w Encyklopedii Solidarności. Архів оригіналу за 11 серпня 2016. Процитовано 8.12.2016.(пол.)
- ↑ Berlinale 1980: Prize Winners. berlinale.de. Архів оригіналу за 15 жовтня 2013. Процитовано 8.12.2016.
- ↑ Andrzej Seweryn: Biographie (фр.). comedie-francaise.fr. Архів оригіналу за 02.08.2016. Процитовано 8.12.2016.
- ↑ Andrzej Sewerym. teatrpolski.waw.pl (пол.). Архів оригіналу за 4 грудня 2020. Процитовано 9.12.2016.
- ↑ Komitet poparcia Bronisława Komorowskiego. onet.pl. 16 травня 2010. Архів оригіналу за 26 квітня 2014. Процитовано 21 березня 2015.
- ↑ Barbara Sowa. Kto wszedł do komitetu poparcia Komorowskiego, a kto z niego wypadł? Cała lista. dziennik.pl. 16 березня 2015. Архів оригіналу за 7 листопада 2020. Процитовано 9.12.2016.
- ↑ The European Film Academy Free Oleg Sentsov!. Архів оригіналу за 14 червня 2018. Процитовано 15 червня 2018.
- ↑ Яковлева, Анна (22 березня 2022). Актор Анджей Северін виступив із Заповітом Шевченка та відправив російський військовий корабель у належне місце. OBOZREVATEL NEWS (укр.). Процитовано 12 січня 2023.
- ↑ «Życie na gorąco» nr 16 z 16 kwietnia 2015, s. 56–57.
- ↑ Edward Michocki. Życiorysy do nowych tablic katyńskich. mielec.pl. 12 квітня 2010. Архів оригіналу за 18 лютого 2015. Процитовано 21 березня 2015. [Архівовано 2016-03-04 у Wayback Machine.]
- ↑ Нагороди та номінації Анджея Северина на сайті IMDb(англ.)
Посилання
ред.
- Анджей Северин на сайті filmpolski.pl (пол.)
- Анджей Северин [Архівовано 20 січня 2017 у Wayback Machine.] в театральній базі даних e-teatr.pl