Відкрити головне меню

Адам Ференци (пол. Adam Ferency, нар. 5 жовтня 1951, Варшава) — польський актор театру і кіно.

Адам Ференци
Ferency Adam.jpg
Дата народження 5 жовтня 1951(1951-10-05)[1] (67 років)
Місце народження Варшава, Польська Народна Республіка
Громадянство Flag of Poland.svg Польща
Alma mater Театральна академія імені Александра Зельверовича
Професія кіноактор, театральний режисер
IMDb ID 0272295
Адам Ференци у Вікісховищі?

Зміст

БіографіяРедагувати

Адам Ференци закінчиа Державну вищу театральну школу у Варшаве[2] (1976). У тому ж році дебютував на сцені і в детективному телесеріалі, зігравши роль міліціонера. Грав у Театрі на Волі та Театрі Вспулчесном. У 1993 році поставив в Театрі Вспулчесном драму Девід Мемет Голлівуд, Голлівуд. З 1994 року — актор столичного Театру драми[pl] у Варшаві.

Адам Ференци ожружений з Малгожати Джевульскою. У спільному шлюбі народились син Антоній та донька[3] . Втім, він батько доньки Францішки, яка народилась в актриси Патрісії Соліман, незважаючи на 30-річну різницю у віці і чинний шлюб з іншою жінкою[4]. Ференци говорить про себе як про атеїста[5].

Обрані ролі в театріРедагувати

В різних театрахРедагувати

В Театре драмыРедагувати

Вибрана фільмографіяРедагувати

  • 1977: Акція під Арсеналом (реж. Ян Ломницький)
  • 1978: Кішки це сволочі (реж. Хенрік Бєльський)
  • 1978: Провінційні актори (реж. Агнешка Голланд)
  • 1980: Лихоманка (реж. Агнешка Голланд)
  • 1981: Випадок (реж. Кшиштоф Кесльовський, фільм вийшов на екрани в 1987 році)
  • 1981: Людина із заліза (реж. Анджей Вайда)
  • 1981: Дитячі питання (реж. Януш Заорський)
  • 1982: Мама Круль та її сини (реж. Януш Заорський, фільм вийшов на екрани в 1987 році)
  • 1982: Допит (реж. Ришард Бугайський, фільм вийшов на екрани в 1989 році)
  • 1983: Нагляд (реж. Вєслав Саневський, фільм вийшов на екрани у 1985 році)
  • 1984: Планета кравець (реж. Єжи Домарадзький)
  • 1985: Боденське озеро (реж. Януш Заорський)
  • 1985: Про-бі, про-ба: Кінець цивілізації (реж. Пйотр Шулькін)
  • 1985: Без кінця (реж. К. Кеслевський)
  • 1987: Палата № 6 (реж. Кшиштоф Грубер, за оповіданням Антона Чехова, телевізійний)
  • 1990: Прощання з осінню (реж. Маріуш Трелинський за романом Станіслава Віткевича)
  • 1990: Похорон картоплі (реж. Ян Якуб Кольський)
  • 1996: Полковник Квятковський (реж. Казімеж Куц)
  • 1999: Операція «Коза» (реж. Конрад Шолайський)
  • 1999: Вогнем і мечем (реж. Єжи Гоффман, телесеріал за романом Генрика Сенкевича)
  • 2003: Порнографія (реж. Ян Якуб Кольський, за романом Вітольда Ґомбровича)
  • 2006: Жасмин (реж. Ян Якуб Кольський)
  • 2008: Ізолятор (реж. Крістофер Дойл)
  • 2008: Водій лімузина (реж. Жером Дассє)
  • 2011: Варшавська битва. 1920 (реж. Єжи Гоффман)
  • 2016: За синім дверима (реж. Маріуш Палей)

ВизнанняРедагувати

Wielki Splendor — приз «Польського радіо» кращому акторові радіопостановок (2000).

ПриміткиРедагувати

  1. Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #130493937 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. тепер Театральна академія імені А. Зельверовича
  3. wyborcza.pl: Antoni Ferency: ze znanym nazwiskiem jest łatwiej?
  4. fakt.pl: Aktorka «Barw szczęścia» ma dziecko z żonatym
  5. wywiad dla Radia TOK FM z 3 grudnia 2016 w audycji Hanny Zielińskiej «Sztuka życia»

ПосиланняРедагувати