Відкрити головне меню

«Чекаючи на Ґодо» (англ. Waiting for Godot) — п'єса-абсурд ірландця Семюеля Беккета, в якому два персонажі — Володимир та Естраґон — нескінченно і даремно чекають когось на ім'я Ґодо. Відсутність Ґодо, так само як і багато інших аспектів гри, призвели до появи різних інтерпретацій від часу прем'єри. Її було визнано «найвизначнішою англомовною п'єсою 20-го століття». Waiting for Godot — англомовний переклад Беккета його власної оригінальної французької п'єси En attendant Godot і має підзаголовок (тільки в англомовній версії) «трагікомедія у двох діях». Оригінальний текст французькою мовою було створено в період з 9 жовтня 1948 року по 29 січня 1949. Прем'єра відбулася 5 січня 1953 року в Théâtre de Babylone, Париж. Режисером був Роджер Блін, який також виконав роль Поззо.[1]

Чекаючи на Ґодо
En attendant Godot
Waiting for Godot
A student production of "Waiting for Godot".jpg
Жанр п'єса-абсурд
Автор Семюел Беккет
Мова французька
англійська (автопереклад)
Написано 29 січня 1949
Опубліковано 1952
Окреме видання Wrth aros Godot[d]
Переклад Богдан Бойчук (1972),
Володимир Діброва (1993)
Нагороди

Цей твір у Вікісховищі?

Зміст

Переклади українськоюРедагувати

Як відомо, п'єсу було написано французькою, після чого автор переклав її англійською. Тому існує два переклади п'єси українською. Перший здійснив Богдан Бойчук. Його переклад із англійської мови вийшов друком 1972 року у видавництві «Сучасність».[2] Переклад з французької версії виконав Володимир Діброва; оскільки цей текст був доступніший в Україні, то місцеві театри використовують саме його.[3] Водночас, переклад Бойчука місцями є точнішим, аніж переклад Діброви.[4]

  • Самюель Беккет. Чекаючи на Ґодо. Остання стрічка Краппа: п'єси. Переклад з англійської: Богдан Бойчук («Чекаючи на Ґодо»), Юрій Тарнавський («Остання стрічка Краппа»). Мюнхен: Видавництво "Сучасність". 1972. 99 стор.
  • Семюел Беккет. Чекаючи на Годо. Переклад з французької: Володимир Діброва // Збірка "Французька п'єса ХХ століття. Театральний авангард". Київ: Основи, 1993. 511 стор: стор. 341-413. ISBN ISBN 5-7715-0394-0

Значення імен персонажівРедагувати

  • Ґодо (Godot) — слово складається з основи «God-» (англійською: Бог) та приставки «-ot» (пом'якшувальний суфікс у французькій мові).
  • Естраґон (Estragon) — вид полину з великою кількістю ефірних олій, який вживають як гостру приправу для збудження апетиту.
  • Володимир[5] або Владімір[6] (Vladimir) — слов'янське ім'я зі значенням «володар світу».
  • Щасливий[5] або Лакі[6] (Lucky) — «той, кому сприяє доля», одна з найпоширеніших собачих кличок в англомовному світі.
  • Поззо[5] або Поццо[6] (Pozzo) — італійське слово, що означає «колодязь».

Прізвиська головних персонажів Діді (Didi) та Ґоґо (Gogo) також мають значення. «Dis-dis» французькою означає «кажи-кажи», а «go-go» англійською «іди-іди».

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Переклад з англомовної версії Вікіпедії
  2. «Чекаючи на Ґодо» в перекладі Богдана Бойчука
  3. «Чекаючи на Ґодо» на www.kurbas.lviv.ua
  4. Проект «Годо х 2». Читання і обговорення двох перекладів п'єси «Чекаючи на Годо». Архів оригіналу за 18 серпень 2017. Процитовано 18 серпень 2017. 
  5. а б в Відповідно до перекладу Бойчука.
  6. а б в Відповідно до перекладу Діброви.

ПосиланняРедагувати