Відкрити головне меню

Бо́гуміл Гра́бал (чеськ. Bohumil Hrabal, 28 березня 1914, Брно — 3 лютого 1997) — чеський письменник-прозаїк, поет, номінант Нобелівської премії 1994 року і лауреат «Оскара» за сценарій до фільму 1967 року «Потяги спеціального призначення».[2] Він також здобув чимало міжнародних літературних премій і нагород в Чехії, зокрема медаль «За заслуги» у 1996 році.[3]

Богуміл Грабал
чеськ. Bohumil Hrabal
Bohumil Hrabal 1988 český spisovatel foto Hana Hamplová.jpg
Богуміл Грабал, 1988 рік. Фото Гана Гамплова
Народився 28 березня 1914(1914-03-28)
Брно,
Австро-Угорщина Австро-Угорщина
Помер 3 лютого 1997(1997-02-03) (82 роки)
Прага,
Чехія Чехія
·падіння[d]
Поховання
Громадянство
(підданство)
Flag of the Czech Republic.svg Чехія
Діяльність прозаїк, поет
Alma mater Карлів університет
Мова творів чеська[1]
Жанр поезія
Magnum opus Miloš Hrma[d]
Родичі Bohuslav Kilian[d]
Нагороди

CMNS: Богуміл Грабал на Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

БіографіяРедагувати

Богуміл Грабал народився 28 березня 1914 року. У 1919 році, разом з батьками, переїхав до міста Німбурк, де його вітчим працював директором на пивоварному заводі. У 1935 р. він вступив на юридичний факультет Карлового університету, під час війни працював телеграфістом і черговим на залізничній станції, після війни став страховим агентом і комівояжером, що, як і решта його професій, знайшли відображення у творчості.[4] З 1952 до 1959 року Грабал працював пакувальником макулатури, а пізніше перейшов у театр робітником сцени.[4]

Якщо не брати до уваги ранніх поетичних спроб, перші великі твори письменник створив на четвертому десятку життя, а опубліковані вони були тільки в шістдесяті роки. Деякі його книги, зокрема, «Я обслуговував англійського короля», не були відразу опубліковані з політичних міркувань. У 60-х роках Грабал був найпопулярнішим письменником Чехословаччини. У 1965 році він написав «Потяги особливого призначення», де грубуватий гумор став засобом показу опору фашистам.

Помер 3 лютого 1997 року в лікарні, намагаючись погодувати голубів з вікна і випавши з п'ятого поверху. Вважають, що Грабал міг вчинити самогубство, оскільки подібне падіння описано в деяких його творах. Урна з його прахом похована на сільському цвинтарі в сімейному склепі під Прагою.

БібліографіяРедагувати

 
Богуміл Грабал, 1985 рік. Фото Гана Гамплова

Переклади українскьоюРедагувати

  • Богуміл Грабал. «Я обслуговував англійського короля». Переклад з чеської: Юрій Винничук. Київ: А-ба-ба-га-ла-ма-га. 2013. 240 стор. ISBN 978-966-7047-87-0
  • Богуміл Грабал. «Вар'яти» (Вибрана проза). Переклад з чеської: Юрій Винничук. Львів, ВНТЛ-Класика, 2003. 184 стор. ISBN 966-7493-48-2 (Класика)

Див. такожРедагувати

  • 4112 Грабал — астероїд, названий на честь письменника.

ПриміткиРедагувати

  1. а б ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Грабал Б. Слишком шумное одиночество. Радио Кузбасс FM. Эфир от 19 апреля 2004 года. Архів оригіналу за 2012-03-14. Процитовано 2008-06-13. 
  3. А.Кравчук. Богумил Грабал. Зачин. Библиотека Максима Мошкова. Архів оригіналу за 2012-03-14. Процитовано 2008-06-13. 
  4. а б Проза Чехии. Богумил Грабал. «Меценат и Мир». Архів оригіналу за 2005-10-23. Процитовано 2008-06-28. 

ПосиланняРедагувати