Анджей Щитко (9 жовтня 1955(19551009), Граєво11 червня 2021) — польський актор, театральний режисер, професор театрального мистецтва.

Анджей Щитко
Зображення
Анджей Щитко (2007)
Дата народження 9 жовтня 1955(1955-10-09)
Місце народження Граєво, Польща
Дата смерті 11 червня 2021(2021-06-11) (65 років)
Місце смерті Познань, Польща[1]
Громадянство Flag of Poland.svg Польща
Alma mater Кіношкола в Лодзі
Професія актор, режисер
Кар'єра від 1977
Нагороди Серебряная медаль «За заслуги в культуре Gloria Artis» Почесна відзнака «Заслужений діяч польської культури»
IMDb ID 1295079
CMNS: Анджей Щитко у Вікісховищі

БіографіяРедагувати

Анджей Щитко закінчив Державну академію кіно, телебачення й театру ім. Л.Шіллера в Лодзі у 1978 р. та Гудменівську школу драми в Університеті Де Поля 1980 року. З 1990 року працює викладачем, з 2000 року професор театрального мистецтва. Працював актором з такими відомими режисерами, як М.Грабовський, Г.Мрувчинський, К.Люпа.

Створив понад 100 ролей на сценах Драматичного театру ім. О.Венгерка в Бялистоку (1978-80), де зіграв також Юду у виставі «Прощай, Юдо», Польського театру в Щецині (1980), Сучасного театру в Щецині (1981-1983), Любуського театру ім. Л.Кручковського в Зеленій Гурі /1993-95/, Польського театру в Познані (1983-2000), Нового театру ім. К.Деймка в Лодзі (2009-2012). Він був художній директором Польського театру в Нью-Йорку (1991-93) і Польського театру в Познані (1998-2000).

Дебютував у кіно 1986 року. Виступав на радіо як читець, а також як співавтор циклу передач («Радіо-Меркурі», Познань). Є режисером вистав, серед яких в Харківському академічному драматичному театрі ім. Т. Г. Шевченка: «Прощай, Юдо» І. Ірединського /2013/[2][3][4], «Антигона в Нью-Йорку» Януша Гловацького /переклад з польської Олекса́ндр Ірване́ць, 2014/[5][6][7][8], «Картотека»[9][10] Тадеуша Рожевича /2017/[11][12][13].

Нагороджений медаллю Міністерства культури і національної спадщини Польщі «Заслужений діяч культури Польщі» (2012) і срібна медаль «За заслуги в культурі Gloria Artis» (2017)[14][15]. Лауреат премії ім. Станіслава І. Віткевича (2016), надані Міжнародним Інститутом Театру[16][17], нагороди імені Лукаша Хоровского (2019) «за познанський стиль роботи в ім'я зміцнення зв'язків між Польщею та Україною»[18].

ПриміткиРедагувати

  1. https://dzieje.pl/kultura-i-sztuka/zmarl-aktor-rezyser-teatralny-i-tlumacz-andrzej-szczytko
  2. Идеальная свобода — это свобода выбора. Даже для Иуды. Архів оригіналу за 2 листопада 2019. Процитовано 27 червня 2014. 
  3. Два дзеркала для епохи. Огляд харківських вистав. Архів оригіналу за 8 серпня 2014. Процитовано 27 червня 2014. 
  4. В Познани - премьера спектакля о Майдане. Polskie Radio dla Zagranicy. Архів оригіналу за 27 серпня 2016. Процитовано 5 червня 2016. 
  5. У Харковi — як у Нью-Йорку. Club-tourist. Архів оригіналу за 30 грудня 2014. Процитовано 5 червня 2016. 
  6. Елена Григорьева (18 грудня 2014). КультУра - Януш Гловацький. Архів оригіналу за 6 квітня 2016. Процитовано 5 червня 2016. 
  7. Polskie Radio (4 травня 2015). Спасибо за «Антигону» и не только. Архів оригіналу за 2 липня 2020. Процитовано 5 червня 2016. 
  8. "Antigone in New York" in Ivan Franko National Theatre, Kiev. eepap.culture.pl. Архів оригіналу за 4 травня 2019. Процитовано 5 червня 2016. 
  9. Харківський Державний Академічний Драматичний Театр ім. Т.Г.Шевченка. www.theatre-shevchenko.com.ua. Архів оригіналу за 24 лютого 2017. Процитовано 24 лютого 2017. 
  10. The Ukrainian premiere of "THE CARD INDEX”. eepap.culture.pl (англ.). Архів оригіналу за 30 жовтня 2017. Процитовано 24 лютого 2017. 
  11. Известный иностранец отобрал в Харькове два десятка счастливчиков. gx.net.ua (англ.). Архів оригіналу за 24 лютого 2017. Процитовано 24 лютого 2017. 
  12. Польский режиссер Анджей Щитко поставит в Харькове. Polskie Radio dla Zagranicy. Архів оригіналу за 24 лютого 2017. Процитовано 24 лютого 2017. 
  13. Известный польский режиссёр Анджей Щитко приехал поговорить со студентами ХГАК | Новости досуга в Украине и Харькове | ВЕСЬ ХАРЬКОВ. allkharkov.ua (англ.). Архів оригіналу за 11 березня 2017. Процитовано 11 березня 2017. 
  14. PLinKharkiv on Twitter. Twitter (укр.). Архів оригіналу за 17 квітня 2017. Процитовано 18 березня 2017. 
  15. Польская «КАРТОТЕКА» в украинском исполнении Шевченковцев | Маша. mashaa.org (рос.). Архів оригіналу за 19 березня 2017. Процитовано 18 березня 2017. 
  16. Притча про свободу. Притча про свободу. Архів оригіналу за 29 червня 2016. Процитовано 5 червня 2016. 
  17. polskiego, Encyklopedia teatru. Warszawa. Nagrody Polskiego Ośrodka ITI. Encyklopedia teatru polskiego. Архів оригіналу за 21 квітня 2016. Процитовано 5 червня 2016. 
  18. В Познани состоялся XII фестиваль «Украинская весна». Polskie Radio dla Zagranicy. Процитовано 21 травня 2019. 

ПосиланняРедагувати