Валентинов-Міллер Ерік Едуардович

Ерік Едуардович Валентинов-Міллер (нар. 24 квітня 1904, Катеринодар — пом. 1988, Грозний) — радянський художник театру; член Спілки художників СРСР з 1963 року. Заслужений діяч мистецтв Чечено-Інгуської АРСР з 1960 року, заслужений художник РРФСР з 1969 року.

Валентинов-Міллер Ерік Едуардович
Народження	24 квітня 1904(1904-04-24) Катеринодар, Російська імперія
Смерть	1988
	Грозний, РРФСР, СРСР
Країна	Російська імперія  СРСР
Навчання	Вищі художньо-технічні майстерні (1927)
Діяльність	художник
Вчитель	Архипов Абрам Юхимович
Член	СХ СРСР
Нагороди

Біографія

Народився 24 квітня 1904 року в місті Катеринодарі (нині Краснодар, Росія). Упродовж 1924—1927 років навчався у Вищих художньо-технічних майстернях у Москві, де його викладачем, серед інших, був Абрам Архипов.

У 1927—1931 роках оформлював вистави у драматичних театрах Свердловська і Челябінська; у 1931—1932 роках — у Астрахані; у 1932—1934 роках — в Саратові і Енгельсі; у 1935—1937 роках — у Ташкентському російському драматичному театрі.

У березні 1937 року був арештований. 24 грудня 1937 року засуджений за «антирадянську пропаганду та агітацію» до десяти років виправно-трудових таборів. Термін відбував на Колимі. З початку 1940-х брав участь в оформленні вистав у народному театрі селища Усть-Омчуга. З ув'язнення звільнений 3 лютого 1947 року і з цього часу до 1955 року працював художником-постановником Магаданського обласного музично-драматичного театру імені Максима Горького.

У 1955 році виїхав до європейської частини СРСР. Оселився у Грозному, де працював головним художником Театру російської драми імені Михайла Лермонтова. Помер у Грозному у 1988 році.

Творчість

Оформив вистави:

Свердловський драматичний театр

• «Бронепоїзд 14-69» Всеволода Іванова;
• «Останні» Максима Горького;

Челябінський драматичний театр

• «Три сестри» Антона Чехова;
• «Підступність і кохання» Фрідріха Шиллера;

Астраханський драматичний театр

• «Учень диявола» Бернарда Шоу;
• «Прибуткове місце» Олександра Островського;

Саратовський драматичний театр

• «Красунчик чоловік» Олександра Островського;
• «Лихо з розуму» Олександра Грибоєдова;

Ташкентський російський драматичний театр

• «Аристократи» Миколи Погодіна;
• «Борис Годунов» Олександра Пушкіна;

Магаданський музико-драматичний театр

• «Російське питання» Костянтина Симонова (1947);
• «Пігмаліон» Бернарда Шоу (1949);
• «Кажан» Йоганна Штрауса (1952);
• «Таланти і шанувальники» Олександра Островського (1954);
• «Найзаповітніше» Василя Соловйова-Сєдого (1955);

Грозненський драматичний театр

• «Пісня про чорноморців» Бориса Лавреньова (1956);
• «Вірити людині» Нурдіна Музаєва (1962);
• «Маскарад» Михайла Лермонтова (1963);
• «Гамлет» Вільяма Шекспіра (1964);
• «Мадридські води» Лопе де Вега (1965).

Виставка його робіт відбулася у Грозному у 1964 році.

Література

• Валентинов-Миллер, Эрик Эдуардович // Художники народов СССР: Биобиблиографический словарь, том 2 (Бойченко—Геонджиан). Москва, «Искусство». 1972, сторінка 153 (рос.).