Відкрити головне меню

Бобруйське староство (пол. Starostwo Babrujskie, біл. Бабруйскае староства) — адміністративна одиниця у складі Річицького повіту Мінського воєводства Великого князівства Литовського провінції Речі Посполитої. Центром Бобруйського староства було містечко Бобруйськ.

Бобруйське староство
Адм. центр Бобруйськ
Країна Coat of arms of Lithuania.svg Велике Князівство Литовське
Регіон Herb Rzeczypospolitej Obojga Narodow.svg Річ Посполита Трьох Народів
Офіційна мова старобілоруська (русинська)
Населення
 - повне
Етнікон Біла Русь
Площа
 - повна
Дата заснування 1566
Дата ліквідації 1795

ІсторіяРедагувати

З назвою Бобруйська пов'язано — однойменне містечко, замок, держава (володіння), центр волості, староство[1].

Адміністративний поділРедагувати

  • До Бобруйського староства відносилося — 70 сіл (пол. wieś).
  • Парічський маєток з селами Паричі, Книшевичі, Секеричі, Чернин, Логвиновичі, Поганці, Здудичі, Чирковичі, Шатиловичі, належали Петронеллі Тризненці Пацевій, дружині Самюеля Паца.
  • Брожський двір з низкою сіл і головною садибою в Броже.
  • Ольсавський двір, Ольса, до 1622 р. належав панові Миколаю Заршенському, а після його смерті указом земського підскарбія Кшиштофа Нарушевича маєток Ольса перейшов Петрові Тризні і його дружині за певну суму. Анна мала права тільки на села Ольса, Берда, Ілейчиці, Волосовичі, Польковичі. Самому Петру Тризні в Віленській половині староства належали села Демидковичі і Кольчиці;
  • Трокська половина — двір Яснопольський з селами Мишковичі, Тейковичі, Комичі, Глубоковичі, Павловичі, Дворониновичі, Михалеве, Плєси (одні і другі), Ковалеве (Ковалі), Овсимовичі, Воротинь, Витлин, Качеричі.
  • Частина земельних володінь належала колегії Ордену єзуїтів.

Старости і намісникиРедагувати

Староство — це державний маєток, який давав великий князь або король на тимчасове користування феодалам як натуральну пенсію за службу.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. str. 265 (Bobrujsk), Tom I, «SLOWNIK GEOGRAFICZNY» KROLESTWA POLSKIEGO I innich KRAJOW SLOWIANSKICH, WARSZAWA, 1880–1914; (пол.)
  2. Именной указ, данный Сенату. — О составлении Минского наместничества из тринадцати округов. //Сборник документов, касающихся административного устройства Северо-Западного края при императрице Екатерине II (1792–1796)/ Издание Виленской комиссии для разбора древних актов. — Вильна: типография «Русский Почин», 1903. — с.42 (рос.)
  3. История: Сапега Ян Казимир и его сын Петр Сапега (рос.)

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати