Басейн Вісли — водозбір річки Вісла, загальною площею 194,424 тис. км²[3]. Поширюється на території Польщі, України, Білорусі, Чехії та Словаччини. Сполучається з басейном Одри[pl] через Бидгощський канал та з басейном Дніпра — через Дніпровсько-Бузький канал.

Басейн Вісли
Назва на честь: Вісла
Розташування
Країна  Білорусь,  Чехія,  Республіка Польща[1],  Словаччина і  Україна
Геологічні дані
Тип водозбірний басейн[1]
Частина від басейн Балтійського моряd
Територіально басейн Нарвиd (Нарва), Brda basind (Брда), Drwęca Basind (Дрвенца), Вісла (основна течія[d]), Віслинська затока (витрата рідини), Q11734811? (inflow[d]), Leniwkad (витрата рідини), Вєжиця, Nogatd (витрата рідини), Мертва Вісла (витрата рідини), Szkarpawad, Mątawad, Osad, Вда, Niewieścińska Rivuletd, Брда, Торунський потікd, Дрвенца, Tążynad, Zgłowiączkad, Skrwad, Skrwa Lewad, Mołtawad, Бзура, Нарва, Jeziorkad, Świderd, Rzeka Czarnad, Пилиця, Wilgad, Okrzejkad, Radomkad, Zagożdżonkad, Вепш, Klikawkad, Курувка, Bystra[d], Plewkad, Chodelkad, Zwoleńkad, Iłżankad, Krępiankad, Камєнна, Wyżnicad, Sannad, Opatówkad, Сян, Łęg[d], Trześniówkad, Koprzywiankad, Babulówkad, Віслока, Czarna Staszowskad, Брень (річка), Ніда, Дунаєць, Кіселіна, Nidzica[d], Ушвиця, Szreniawa[d], Раба, Дрвінка, Dłubniad, Пронднік, Вільга (річка), Рудава (річка, Польща), Sankad, Скавинка, Скава, Chechło[d], Сола, Пшемша, Гостиня, Пщинка, Бяла, Іловниця (річка), Кнайка, Бладниця, Бренниця, Gościradowiecd, Poniwiecd, Suchy[d], Яшовець, Добка, Ґахура, Явірник (річка), Pinkasów Potokd, Partecznikd, Гошціїв, Малінка, Біла Віселка, Дзехцінка, Копидло, Чорна Віселка, Bachórzd, Баєрка, Czerniańskie Laked, Vistula Deltad, Goczałkowice Reservoird (озеро), Влоцлавське водосховище (озеро), Wielka Łąka Laked (озеро), Lake Międzybrodzied (озеро), Zbiornik Czanieckid (озеро), Lake Mucharzd (озеро), Lake Dobczyced (озеро), Чорштинське водосховище (озеро), Lake Sromowced (озеро), Lake Rożnowd (озеро), Jezioro Czchowskied (озеро), Lake Klimkówkad (озеро), Lake Sieniawad (озеро), Солинське озеро (озеро), Lake Myczkowced (озеро), Єзьорак (озеро), Снярдви (озеро), Негоцін (озеро), Рось (озеро), Талти (озеро), Ryńskied (озеро), Нідзьке озеро (озеро), Райгродзьке озеро (озеро), Вдзидзе (озеро), Хажиковське озеро (озеро), Селмент-Вєлькі (озеро), Ожиш (озеро), Віслок, Ослава, Танев, Ріка (притока Сяну), Вігор, Вишня, Любачівка, Ступниця, Шкло, Wkra-Basind (притока, Вкра), Orzyc-Basind (притока, Orzyc[d]), Басейн Західного Бугу (притока, Західний Буг), Omulew basind (притока, Omulew[d])
Склад Small Vistula Water Regiond[2], Upper Vistula Water Regiond[2], Middle Vistula Water Regiond[2], Lower Vistula Water Regiond[2], Сілезьке воєводство, Малопольське воєводство, Свентокшиське воєводство, Підкарпатське воєводство, Люблінське воєводство, Мазовецьке воєводство, Підляське воєводство, Лодзинське воєводство, Куявсько-Поморське воєводство і Поморське воєводство
Розміри
Площа поверхні 194 424 км²
Вода
Басейн
На об'єкті Вісла[1]
Водний басейн басейн Балтійського моряd
Інше

CMNS: Басейн Вісли у Вікісховищі

Загальна інформація ред.

Площа території басейну на теренах Польщі становить 168 698,6 км²[3], що складає 85 % басейну[4].

На територію України припадає 12 892 км² площі басейну, що становить 2,13 % території країни. Розміщується на територіях Волинської та Львівської областей[5]. В межах України басейн займає північно-західну частину Волино-Подільської височини та захід Поліської низовини, охоплює 3 112 малих та середніх річок загальною довжиною 7 356 км, середня густота річкової мережі — 0,58 км/км². Вододіли проходять через пасма горбів, середня висота водозаборів — 250—350 м, похили — 20—90 м/км. Найбільші притоки — Західний Буг та Сян[6].

Характеристика ред.

Особливістю басейну Вісли є значна перевага правих приток над лівими, що зумовлене загальним нахилом Північно-Європейської рівнини у північно-західному напрямку. Середня витрата води у верхній течії Вісли становить 62 м³/сек[4].

Клімат басейну — помірно-континентальний, подібний до клімату Західної Європи, з м'якою зимою та відносно вологим літом, з частими відлигами взимку. Інтенсивні дощі спричинюють літньо-осінні паводки. Найхолоднішим місяцем є січень, найтеплішим — липень[5].

Примітки ред.

  1. а б в Czech National Authority Database
  2. а б в г http://isap.sejm.gov.pl/DetailsServlet?id=WDU20061260878
  3. а б Irena Dynowska. Ред. Leszek Starkel (1991). Obieg wody. Geografia Polski. Środowisko przyrodnicze (польська) . Wydaw. Naukowe PWN. ISBN 83-01-09621-7.
  4. а б Władysław Parczewski, Jerzy Pruchnicki. Vistula River. Britannica (англійська) . Процитовано 21 січня 2023.
  5. а б План управління річковим басейном. БУВР річок Західного Бугу та Сяну. Процитовано 21 січня 2023.
  6. Федака Сергій (2011). Сучасна Україна. Портрет з натури. Ужгород, Поліграфцентр «Ліра». с. 82. ISBN 978-617-596-047-9.