Лодзинське воєводство

воєводство Польщі

Лодзинське воєводство[2][3] — одне з 16 воєводств Польщі. Розташоване у центрі країни. Столицею (адміністративним центром) воєводства є місто Лодзь. У місцевості Пйонтек розташований геометричний центр Польщі.

Лодзинське воєводство
województwo łódzkie
POL województwo łódzkie COA.svg
POL województwo łódzkie 1 flag.svg
Герб Прапор
Lodzkie (EE,E NN,N).png
На мапі Польщі
Адміністративний центр Лодзь
Населення: 2 448 713[1]
Площа: 18 218,95
Густота: 134
Урбанізація: 64,4%
Номери автомобілів: E
TERYT: 10 Код ISO: PL-LD


Адмніністративний поділ
Wojewodzkie lodzkie adm.png
повіти гродські
земські
3
21
ґміни міські
місько-сільські
сільські
18
25
134
Влада
Уряд
Воєвода: Тобіаш Бохенський
Маршалок: Гжегож Шрайбер
Адреса: ul. Piotrkowska 104
90-926 Łódź (воєвода)

al. marsz. J. Piłsudskiego 8
90-051 Łódź (маршалок)

Лого воєводства:
Województwo łódzkie.svg
Мапа
Офіційна сторінка

ІсторіяРедагувати

Історія більшості цієї території подібна історії всієї Мазовії. Столицею і головним промисловим центром воєводства є місто Лодзь. Воно отримало міські права в XV столітті і до 1798 року належало вроцлавецьким єпископам.

Після рішення Віденського конгресу у 1815 році Лодзь, як і багато міст Польщі, відійшов до складу російських територій Царства Польського. На початку XIX ст. почали будуватися в Лодзі перші прядильні і ткацькі фабрики.  20 вересня 1820 року указом намісника міста, Лодзь було оголошене фабричним містом – в 1821 році був заснований суконна фабрика Нове Місто, продовженням якого в 1824 році з’явився ткацька фабрика Лодзь. Пізніше з міста почали експортувати тканини на російський ринок, настав бурхливий розквіт текстильної промисловості і до кінця XIX століття тут вже працювали найбільші в світі текстильні фабрики.

30 липня 1865 року місцева влада отримала дозвіл прокласти залізницю, що сполучатиме Лодзь і Колюшкі, яка була пущена в експлуатацію 19 вересня. Пасажирські поїзди почали регулярно курсувати з 1 червня 1866 року.

6 жовтня 1888 року в будівлі готелю «Вікторія» був заснований перший в Лодзі професійний театр. Зараз тут знаходиться сучасний кінотеатр «Полонія». 24 грудня 1898 року в Лодзі був запущений перший електричний трамвай. 20 серпня 1903 року в Лодзі було створено Польське Театральне Товариство. З 1908 року у Лодзі почав діяти найбільший у Польщі банк. У 1919 році було створено Лодзинське воєводство, а його першим воєводою став Антоні Каменських.

Лодзинське геттоРедагувати

Під час окупації Польщі гітлерівською Німеччиною і утворення на її території Рейсгау Вартеланд, 8 лютого 1940 року було створено одне з найбільших гетто -- Лодзинське.

До початку Другої світової війни на території міста проживала велика єврейська громада, яка складала 34 % від усього населення Лодзі. З перших днів окупації почали діяти порядки місцевого райхскомісаріату, які стосувалися насамперед євреїв. Наприкінці 1939 — на початку 1940 року було вирішено про створення Лодзинського гетто для євреїв у трьох районах Лодзі: в Старому Місті (пол. Stare Miasto), в бідному єврейському кварталі Балуті (пол. Baluty) та в передмісті Марисін (пол. Marysin). Офіційну назву «Ліцманштадтське гетто» ця зона відчуження отримала 8 лютого 1940 року. До Лодзинського гетто також були депортовані євреї з Австрії, Богемії та Моравії, Словаччини, Люксембургу. Ізольовані люди розміщувалися на площі 4 км², відокремленій колючим дротом та високим парканом від зовнішнього світу. Загальна кількість людей у зоні складала 200 000 осіб. Постійна нестача їжі, води, теплого одягу, взуття та дрів для опалення призвела до масової смертності серед ув'язнених. Приблизно 40 000 осіб, за час існування гетто, померли.

У гетто була двошарова система керування. Охороною периметру та виходу із зони гетто займалися німецький райхскомісаріат та поліція. Усі рішення приймалися також райхскомісаріатом. У самій зоні, підпорядковуючись адміністрації райхскомісаріату, керувало єврейське самоуправління Юденрат (нім. Judenrat). Головою старійшин Юденрату був Мордехай Хаїм Румковський, який за свою жорстокість до власного народу мав прізвисько Хаїм Грозний. Юденратом контролювалася їжа, керування школами, лікарнями, розподілом житла. Голови старійшин мали повноваження над економічною, юридичною та адміністративною структурами в зоні гетто. У поліції гетто служило 1 200 осіб. Голови старійшин мали також повноваження створювати нові підприємства, на яких євреї часто працювали за їжу. Здебільшого на цих підприємствах виробляли військову продукцію на потреби німецької армії.

Марка лодзинського геттоРедагувати

Див. Марка лодзинського гетто

Післявоєнний періодРедагувати

Наприкінці Другої світової війни у Лодзі залишилось менше ніж 300 000 жителів.  Під час адміністративного поділу 18 серпня 1945 регіон Лодзь отримав статус воєводства. Першим післявоєнним воєводою став Ян Дуб-Коціол. В післявоєнний час до 1948 року Лодзь виконувало функції столиці Польщі.

На початку комуністичного режиму в Польщі багато підприємців та промисловців втратили свій вплив і керування на маси, завдяки націоналізації приватних компаній. З 1960 по 1990 рр. було побудовано ряд великих панельних житлових будинків в районах Реткінії, Теофіліва, Відзева, Радогоща і Хойни, що охоплюють площу майже 30 км².

1 січня 1999 року внаслідок нової адміністративної реформи колишні Лодзьке та Серадзьке воєводства, а також частини колишніх Пйотрковського, Скерневицького, Плоцького, Каліського, Ченстоховського, Конінського та Радомського воєводств утворили єдине Лодзинське воєводство.

Лодзинське воєводство в часи Другої Речі ПосполитоїРедагувати

У 1945—1975 рр.Редагувати

У 1975—1998 рр.Редагувати

Чисельність населення по рокахРедагувати

  • 1975 — 1 079 200
  • 1980 — 1 127 800
  • 1985 — 1 149 100
  • 1990 — 1 139 500
  • 1995 — 1 116 300
  • 1998 — 1 099 700

ГеографіяРедагувати

Площа — 18 218,95 км². Лісистість Лодзького воєводства найнижча у всій Польщі — 21,2 %, що пояснюється високим розвитком міських зручностей.

РозміщенняРедагувати

Лодзьке воєводство розташоване у південно-центральній Польщі. Межує:

ТопографіяРедагувати

З півночі на південь область простягнулася на 172 км або на 1°33'03". Зі сходу на захід — на 179 км або 2°35'05".

Координати крайніх точок:

  • Північна 52° 23'38 "
  • Південна 50° 50'35 "
  • Західна: 18° 04'28 "
  • Східна: 20° 39'33 "

МістаРедагувати

 
Dawna przędzalnia Poznańskiego, dzisiaj hotel andel’s
 
Centrum Manufaktura
 
Centrum Manufaktura
 
Pałac Izraela Poznańskiego
 
Pałac Poznańskich
 
Przędzalnia Karola Scheiblera na Księżym Młynie
 
Remiza na Księżym Młynie
 
Osiedle robotnicze na Księżym Młynie
 
Pałac Scheiblera – obecnie Muzeum Kinematografii
 
Pałac Scheiblerów przy Piotrkowskiej
 
Pałac Edwarda Herbsta
 
Beczki Grohmana
 
Dworek i pałac Grohmana
 
Biała Fabryka
 
Fabryka Fryderyka Schweikerta
 
Nowoczesne centrum Łodzi
 
Łódzki Manhattan
 
Plac Wolności
 
Piotrkowska
 
Piotrkowska
повітові міста лодзького воєводства
 
вулиця Замкова в центрі Паб'яниць
 
стара фарика Krusche&Ender в Паб'яницях
 
Копальня брунатного вугілля i електронні в Белхатові
 
вулиця Ласка в Здунській волі – осьова вулиця міста
 
Sieradzki rynek
 
Klasycystyczny ratusz łowicki
 
Ратуш і Красовська брала в Велюні
 
Gotycki tył kolegiaty w Łasku
 
Kościół i były zakon jezuitów w Rawie Mazowieckiej

У воєводстві 44 міста, зокрема 3 міста на правах повітів. Ось найбільші міста воєводства станом на 30 червня 2014[4]:

Місто Населення Площа
  Лодзь 708.554 293,25
  Пйотркув Трибунальський 75.732 67,24
  Паб'яніце 67.462 32,99
  Томашів Мазовецький 64.712 41,3
  Белхатув 59.469 34,64
  Згеж 57.458 42,33
  Скерневиці 48.693 36,08
  Кутно 48.123 33,59
  Радомсько 47.560 51,43
  Здунська Воля 43.430 24,57
  Сєрадз 43.195 51,22
  Лович 29.280 23,42
  Велюнь 23.451 16,87
  Опочно 22.100 24,75
  Олександрів Лодзький 21.257 13,82
  Озорків 20.136 15,46

ДемографіяРедагувати

Згідно з даними від 30 червня 2014 року воєводство мало 2 508 464 мешканців[4].

Відомості від 30 червня 2014:

Опис Загалом Жінки Чоловіки
одиниця осіб % осіб % осіб %
населення 2 508 464 100 1 312 958 52 1 195 506 48
поверхня 18 218,96 km²
густота залюднення
(душ/км²)
138 72 66
  • Вікова піраміда мешканців лодзького воєводства на 2014 рік[5].


 

(синім кольором - жінки, чорним - чоловіки)

Адміністративний поділРедагувати

Ludność i powierzchnia
(dane GUS, stan: 30 czerwca 2014)[4]
п/п Герб Повіт Головне місто Плща
[км²]
Людність
(30 червня 2014)
Густота залюднення
[осіб/км²]
1   Белхатівський Белхатув 967,60 113.157 117
2   Брезинський Бжезіни 358,56 30.909 86
3   Кутнівський Кутно 886,86 100.194 113
4   Ласький Ласьк 618,23 50.670 82
5   Ленчицький Ленчиця 772,75 51.469 67
6   Ловицький Лович 988,17 80.144 81
7   Східнолодзький Лодзь (Łódź) 499,76 69.991 140
8   Опочинський Опочно 1040,19 77.919 75
9   Паб'яницький Паб'яніце 492,18 119.596 243
10   Паєнчанський Паєнчно 803,82 52.390 65
11   Пйотрковський Пйотркув Трибунальський 1428,74 91.568 64
12   Поддембицький Поддембіце 881,21 41.836 47
13   Радомщанський Радомсько 1442,57 116.039 80
14   Равський Рава-Мазовецька 646,20 49.499 77
15   Серадзький Сєрадз 1490,83 119.847 80
16   Скерневицький Скерневиці 753,57 38.249 51
17   Томашовський Томашів-Мазовецький 1024,79 119.492 117
18   Велюнський Велюнь 926,48 77.542 84
19   Верушовський Верушув 577,13 42.227 73
20   Здунськовольський Здунська Воля 369,23 67.834 184
21   Згерський Згеж 855,18 164.916 193
22   Лодзь (Łódź) 293,25 708.554 2416
23   Пйотркув Трибунальський 67,24 75.732 1126
24   Скерневиці 34,41 48.693 1415
Разом 24 21 18 218,95 2 508 464 138

Наука й освітаРедагувати

СполученняРедагувати

Залізничні перевезенняРедагувати

У воєводстві діють залізниці:

  • залізнична лінія № 1 Варшава-Центральна → Катовіце
  • залізнична лінія № 3 Варшава-Західна → Франкфурт-над-Одрою
  • залізнична лінія № 4 Гродзиськ-Мазовецький → Заверче
  • залізнична лінія № 11 Скерневиці → Лович-Головний
  • залізнична лінія № 12 Скерневиці → Луків
  • залізнична лінія № 14 Лодзь-Каліська → Борщ
  • залізнична лінія № 15 Беднари → Лодзь-Каліська
  • залізнична лінія № 16 Лодзь-Видзів → Кутно
  • залізнична лінія № 17 Лодзь-Фабрична → Колюшки
  • залізнична лінія № 18 Кутно → Пила-Головна
  • залізнична лінія № 22 Томашів-Мазовецький → Радом
  • залізнична лінія № 24 Пйотркув-Трибунальський → Белхатув → Заріччя
  • залізнична лінія № 25 Лодзь-Каліська → Дембиця
  • залізнична лінія № 33 Кутно → Бродниця
  • залізнична лінія № 53 Томашів-Мазовецький → Спала
  • залізнична лінія № 131 Хоржув-Батори → Тчев
  • залізнична лінія 181 Нові Герби → Олешниця
  • залізнична лінія No. 458 Лодзь-Фабрична → Лодзь-Видзів
  • Вузькоколійка Рогів — Рава — Біла

Повітряні перевезенняРедагувати

Діють такі летовища:

  • Летовище Горщанів — з багатофункціональною трав'яною поверхнею
  • Летовище Каменськ-Орла Гора — промислове з асфальто-бетонним покривом
  • Летовище Ленчиця-Велика Лежниця — військова повітряна база
  • Аеропорт Лодзь Люблинек — щоденно приймає та відправляє літаки у внутрішньому та міжнародному сполученнях
  • Ласк — військовий повітряна база, що може приймати громадянські літаки
  • Пйотркув Трибунальський — багатофункціональний з асфальтобетонною поверхнею
  • Томашів Мазовецький — військова повітряна база

ПромисловістьРедагувати

  • Лодзький промисловий округ
  • Петриківсько-Белхатівський промисловий округ


ПриміткиРедагувати

  1. Wyniki badań bieżących – Baza Demografia – Główny Urząd Statystyczny. demografia.stat.gov.pl. Процитовано 25 листопада 2020. 
  2. Інструкція з передачі українською мовою географічних назв і термінів Польщі. Міністерство екології та природних ресурсів України. 2001. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 30 квітня 2013. 
  3. Словники України on-line. Український мовно-інформаційний фонд НАН України. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 29 квітня 2013. 
  4. а б в Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою Ludność2014-06 не вказано текст
  5. http://www.polskawliczbach.pl/lodzkie [Архівовано 2 лютого 2016 у Wayback Machine.], спираючись на відомості GUS.
  Великопольське воєводство   Куявсько-Поморське воєводство   Мазовецьке воєводство
  Великопольське воєводство     Мазовецьке воєводство
  Опольське воєводство   Сілезьке воєводство   Свентокшиське воєводство