Опольське воєводство

воєводство Польщі

Опо́льське воєво́дство (пол. Województwo Opolskie) — воєводство Польщі.

Опольське воєводство
Województwo opolskie
POL województwo opolskie COA.svg
POL województwo opolskie flag.svg
Герб Прапор
Opolskie (EE,E NN,N).png
На мапі Польщі
Адміністративний центр Ополе
Населення: 980 771[1]
Площа: 9411,87
Густота: 104
Урбанізація: 65,5 %
Номери автомобілів: O
TERYT: 16 Код ISO: PL-OP


Адмніністративний поділ
Woj opolskie adm.png
повіти гродські
земські
1
11
ґміни міські
місько-сільські
сільські
3
32
36
Влада
Уряд
Воєвода: Славомир Клосовський
Маршалок: Анджей Була
Адреса: ul. Piastowska 14
45-082 Opole (воєвода, маршалок)
Лого воєводства:
Opolskie logo.png
Мапа
Офіційна сторінка

У найменшому польському воєводстві багато визначних пам'яток. Адміністративний центр воєводства – місто Ополе (Opole) — місто, розташоване на річці Одрі за 85 кілометрів на південний схід від Вроцлава. У середньовіччі Ополе було столицею самостійного князівства.

Опольське воєводство межує:

ІсторіяРедагувати

Нижня Сілезія і більша частина Верхньої Сілезії стали частиною Пруссії у 1742, протягом Першої Сілезької війни. Незначна частина залишилася в межах Богемської корони під керуванням Габсбургів як князівство Верхньої і Нижньої Сілезії, або Австрійська Сілезія. У XIX-му ст. Верхня Сілезія стала промисловою областю завдяки багатим покладам вугілля і залізної руди.

У 1919 після Першої Світової війни, східна частина, більшістю населення у якій були етнічні поляки, відійшла до Польщі як Автономне Сілезьке Воєводство, тоді як західна частина, більшість населення у якій була німецькомовною, залишилась за Німеччиною як Провінція Верхня Сілезія. З 1919—1921 відбулося три Сілезьких повстання у польськомовній частині Верхньої Сілезії. Під час Верхньосілезького плебісциту[en] 60 відсотків голосів було подано проти з'єднання з Польщею.

Після 1945 майже вся Верхня Сілезія стала частиною Польщі. Більшість німецькомовного населення була депортована відповідно до рішень Потсдамської конференції. Ця програма депортації також включала німецькомовних мешканців Нижньої Сілезії, східної Померанії, Данцигу і Східної Пруссії. Ці німецькі вигнанці були транспортовані до сучасної Німеччини (зокрема колишня Східна Німеччина) і були замінені поляками, більшість з колишніх польських провінцій, анексованих СРСР на сході. Незначна частина Верхньої Сілезії відійшла до Чехословаччини, як Чеська Сілезія. У 1945 році було утворене Сілезько-Дабровське воєводство з якого в 1950 році були виділені Сілезьке та Опольське воєводства. Опольське воєводство з деякими територіальними змінами проіснувало до адміністративного розподілу в 1998 року, а також об'єднане 1 січня 1999 року з | Ченстоховського, Катовицького, Опольського та Бельського воєводств.

МістаРедагувати

Назва Польська назва Населення Площа Густота
Баборув Baborów 3136 11,86 264
Бжег Brzeg 37 842 14,61 2590
Бичина Byczyna 3661 5,73 639
Бяла Biała 2598 14,72 176
Волчин Wołczyn 6117 7,47 819
Глогувек Głogówek 5742 22,06 260
Глубчице Głubczyce 13 333 12,54 1063
Глухолази Głuchołazy 14 879 6,83 2178
Гоголін Gogolin 6089 20,35 299
Гожув-Шльонський Gorzów Śląski 2581 18,53 139
Гродкув Grodków 8709 9,88 881
Добродзень Dobrodzień 4045 19,51 207
Завадзьке Zawadzkie 8146 16,46 495
Здзешовіце Zdzieszowice 13 127 12,35 1063
Кендзежин-Козле Kędzierzyn-Koźle 65 161 123,71 527
Кетш Kietrz 6317 18,74 337
Ключборк Kluczbork 25 583 12,35 2071
Кольоновське Kolonowskie 3399 55,7 61
Корфантув Korfantów 1861 10,23 182
Крапковіце Krapkowice 17 840 21,01 849
Левін-Бжеський Lewin Brzeski 5846 11,64 502
Лесьниця Leśnica 2905 14,51 200
Намислув Namysłów 16 358 22,61 723
Немодлін Niemodlin 6856 13,12 523
Ниса Nysa 47 027 27,51 1709
Озімек Ozimek 9811 3,25 3019
Олесно Olesno 10 060 15,08 667
Ополе Opole 126 748 96,55 1313
Отмухув Otmuchów 5211 27,82 187
Пачкув Paczków 8125 6,6 1231
Прашка Praszka 8161 9,36 872
Прудник Prudnik 22 927 20,5 1118
Прушкув Prószków 2701 16,22 167
Стшельці-Опольські Strzelce Opolskie 19 853 29,96 663
Уязд Ujazd 1640 14,76 111

ПриміткиРедагувати

  1. Wyniki badań bieżących – Baza Demografia – Główny Urząd Statystyczny. demografia.stat.gov.pl. Процитовано 2020-11-25. 

ПосиланняРедагувати


  Нижньосілезьке воєводство   Великопольське воєводство   Лодзинське воєводство
  Нижньосілезьке воєводство     Сілезьке воєводство
  Чехія