Відкрити головне меню

Кутно

місто та міська ґміна Польщі

Ку́тно (пол. Kutno) — місто у центральній Польщі, адміністративний центр Кутнівського повіту Лодзького воєводства.

Кутно
Kutno

Герб
Герб
Ратуша
Ратуша
Основні дані
52°14′ пн. ш. 19°22′ сх. д. / 52.233° пн. ш. 19.367° сх. д. / 52.233; 19.367Координати: 52°14′ пн. ш. 19°22′ сх. д. / 52.233° пн. ш. 19.367° сх. д. / 52.233; 19.367
Країна Польща
Регіон Лодзьке воєводство
Столиця для Кутновський повіт і Ґміна Кутно
Засновано 1301
Магдебурзьке право 1386
Площа 33,59 км²
Населення 46429 (2011)[1]
· густота 1402 (2008[2]) осіб/км²
Міста-побратими Бат-Ям, Coevordend (2004)
Телефонний код (48) 24
Часовий пояс UTC+1 і UTC+2
Номери автомобілів EKU
GeoNames 3094170
Поштові індекси 99-300 до 99-302
Міська влада
Веб-сторінка um.kutno.pl
Мапа


Кутно у Вікісховищі?

ГеографіяРедагувати

Місто розташоване у північній частині Лодзького воєводства, за 20 км від географічного центру Польщі.

КліматРедагувати

Клімат континентальний.

Середня температура січня −3.3 °C, липня +18.4 °C. У середньому випадає 550 мм опадів на рік. Більшість опадів випадає у тепле півріччя, найменше — в зимові місяці та в березні.

Місцевості містаРедагувати

 
Один із житлових районів міста — вид з-над річки Охні

Кутно не поділене на менші управлінські одиниці[3]. Склалося так, що деякі частини міста прийнято називати «osiedle» (наприклад, Лукошин — колишнє містечко, яке зараз стало частиною Кутна). В українській мові немає відповідника цьому слову. Можна порівняти з українським фразеологізмом «іду в місто», де під «містом» мається на увазі центральний масив міста.

У реєстрі топоніміки зареєстровано такі місцевості в Кутні: Антонів, Азори, Білявки, Дибів, Костюшків, Малі Котлиська, Лукошин (старий і новий), Пусники, Скленчки, Стара Весь (Старе село), Стодулки, Валентинів, Вікторин, Жвіровня.

Стихійно від об'єктів і назв вулиці додатково утворились сучасні назви районів: Піски, Рейтана, Тарновського, Олімпійська, «Венеція», Майдани, Грюнвальд, Баторего, Ратаї (між кільцем Солідарності, Тарговицею і Будинком культури), «Белфаст» (між віадуктом і Азорами).

ІсторіяРедагувати

Кутно є дуже древнім поселенням. З великою ймовірністю воно могло існувати уже в середині дванадцятого століття.

Зберігся документ від 1161 року про податок, який накладав Ленчицька препозитура на кутнян.

У 1753 і 1774 роках у місті були нищівні пожежі.

У 1775-му Анджей Замойський продав місто ленчицькому воєводі Станіславу Гадомському.

У 1833 році розпочалися вистави в театрі.

Сучасний етап розвитку міста розпочався з відкриттям залізниці Варшава-Бидгощ у 1862-му році: місто почало розростатися.

Про заснування міста існує безліч народних переказів та легенд.

ОсвітаРедагувати

 
Університет народного господарства
  • Кутненський університет народного господарства, вулиця Лелевела, 7
    • «Школа тшечєго вєку» (спеціалізований університет для активних пенсіонерів)
    • на базі Кутненського університету діють філії Лодзького та інших університетів
  • музичне училище ім. Курпінського
  • близько десятка середніх загальоноосвітніх шкіл, а також гімназій (як номерних, так і спеціалізованих). Більшість іменні. Так, є школи імені Сенкевича, Міцкевича, Костюшки, Марії Склодовської-Курі
  • католицькі школи
  • розвинена мережа дошкільної освіти.

ДемографіяРедагувати

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][4]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 21780 3706 15611 2463
Жінки 24649 3447 14856 6346
Разом 46429 7153 30467 8809

ТранспортРедагувати

Налагоджено систему міських, приміських та дальніх перевезень.

 
Залізничний вокзал
Докладніше: Кутно (станція)

Із Кутна можна потрапити без пересадок у такі міста як Варшава, Познань, Краків, Берлін, Ряшів, Лодзь, Бидгощ, Гдиня, Сопот, Щецин залізничним та автотранспортом.

Станція Кутно є вузловою, звідси розходяться чотири напрямки. Перший потяг було прийнято ще в середині 19-го століття.

Подорожуючим з України можуть бути цікаві прямі поїзди та автобуси до Пшемисля і Любліна, або проїзд з пересадкою (див. сайт e-podroznik.pl).

Найближчі аеропорти — Лодзь, Варшава-Модлін, Варшава-Окенче (ім. Шопена), Катовіце-Пиржовіце.

ТуризмРедагувати

Туристичні об'єкти і пам'яткиРедагувати

 
Палаци Геральти, тепер державна музична школа I—II ступенів ім. К.Курпінського
 
Ратуша, тепер краєзнавчий музей
  • Старе Місто — охоплює два ринки, сполучені між собою вулицею Королівською, котра разом з відремонтованою площею Пілсудського стала визначною пам'яткою міста, місцем, де кутняни охоче проводять свій вільний час, прогулюючись Старим містом, тут дуже легко знайти сліди середньовічного міста: стара ринкова площа (площа Свободи), костел і Здунський Ринок (вул. Здуньска і Театральна). Деякі кам'яні будинки на вул. Королівській були споруджені в вісімнадцятому столітті. Нинішній Новий ринок і вул. Королівська засновані в першій половині дев'ятнадцятого століття. Деякі будинки зберегли ліпні прикраси і оригінальні форми, створюючи рідкісний і цінний архітектурний ансамбль з періоду Королівства Польського.
  • Ратуша в Кутні — Сьогодні в будівлі розміщується Регіональний музей.
  • Музей Битви над Бзурою — В парку ім. Весни Народів знаходиться усипальна каплиця Мнєвських — колишніх власників Кутна. Вона була побудована в дев'ятнадцятому столітті. В даний час всередині діє Музей битви над Бзурою.
  • Поштовий палац — Палац поштовий, також званий саксонським палацом, був палацом короля Августа III по дорозі з Варшави у Дрезно. Будівля є однією з найстарших у місті, як це було встановлено ще у вісімнадцятому столітті. 11 грудня 1812, під час втечі з Росії, в палаці саксонському зупинився імператор Наполеон Бонапарт. Сьогодні палац поступово відновлюють після пожежі, яка пошкодила будівлю в січні 2003.

Кутно в культуріРедагувати

Засоби масової інформаціїРедагувати

  • Gazeta Lokalna Kutna i Regionu (місцева газета Кутна і регіону)
  • місцевий журнал КСІ
  • офіційний сайт міста
  • офіційний сайт міської управи

Згадки в мистецтвіРедагувати

  • про Кутно пише Мечислав Фіялковський в мемуарних книгах «Неймовірний світ» i «Усмішки минулих років»
  • Кутно є головним місцем дії у поетично-прозаїчній книзі Артура Фриза «місто на битвою. 24 муніципальних сонети»
  • про вокзал станції Кутно співає гурт «Польска»
  • пісня «O Кутно» (слова: Ярема Пшибора)
  • Куба Сенкевич співає про Кутно в пісні «Marymoncki dzwon»
  • Войцех Млинарський співає у пісні «Неділя на головному»
  • Анджей Росевич має в репертуарі пісню «Весільна подорож до Кутна»
  • гурту Піджама Порно в пісні: «Дурна 6, Мудра 11»
  • в пісні «Давайте пити так» гурту Play & Mix,
  • EBS (Есенція Багатих Слів) — співає пісню, яка називається «Кутно»
  • У Кутні пройшла частина фільму «Вбити священика» (режисер Агнешка Холланд)
  • У військовому серіалі «Ставка понад життя» в розділі 6 «Залізний хрест», Агент J-23 (Станіслав Микульський) при розмові з годинникарем, згадує ім'я генерала Вєнігера. Годинникар (у виконанні Броніслава Павлика) відповідає, що нібито генерал наказав розстріляти польських військовополонених під Кутном.
  • У комедійному серіалі «Зрадниці» в розділі 8 «Фартовний день»
  • У фільмі «Контрольовані бесіди» Ришард Оходський, якого грає Станіслав Тим, дзвонить знайомому полковнику Зигмунту Малібдену в готель в Сувалки і помилково дозвонюється в Кутно.

ПриміткиРедагувати

  1. а б GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018. 
  2. Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [недоступне посилання — відсутня історія]
  3. Informacja z Biura Prasowego UM w Kutnie, z dnia 23.03.2010.
  4. Згідно методології GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018. 

ПосиланняРедагувати

ДжерелаРедагувати