Балка Студенець
Балка Студенець[1][2], Балка Студенок[3] — балка (річка) в Україні у Старобільському й Новопсковському районах Луганської області. Ліва притока річки Айдару (басейн Дону).
| Балка Студенець | |
|---|---|
| Витік | у селі Караяшник |
| • координати | 49°22′04″ пн. ш. 39°13′55″ сх. д. / 49.36778° пн. ш. 39.23194° сх. д. |
| Гирло | Айдар |
| • координати | 49°30′25″ пн. ш. 39°04′51″ сх. д. / 49.50694° пн. ш. 39.08083° сх. д. |
| Басейн | Дону |
| Країни: | |
| Довжина | ~20,88 км |
Опис
ред.Довжина балки приблизно 20,88 км, найкоротша відстань між витоком і гирлом — 18,92 км, коефіцієнт звивистості річки — 1,10[2]. Формується декількома балками та загатами[1][3]. На деяких ділянках балка пересихає[2].
Розташування
ред.Бере початок у селі Караяшник. Тече переважно на північний захід через село Писарівку і впадає у річку Айдар, ліву притоку річки Сіверського Дінця.
Цікаві факти
ред.- У селі Писарівка балку перетинає автошлях Т 1302[2] (автомобільний шлях територіального значення в Луганській та Донецькій областях. Проходить територією Новопсковського, Старобільського, Кремінського, Попаснянського та Бахмутського районів через Танюшівку (пункт контролю) — Новопсков — Старобільськ — Рубіжне — Новодружеськ — Лисичанськ — Соледар — Бахмут. Загальна довжина — 162,1 км.).
- У XX столітті на балці існували водокачки, молочно-тваринна ферма (МТФ), газгольдери та газові свердловини[3], а у XIX столітті — багато вітряних млинів[1].
Примітки
ред.- ↑ а б в Военно-топографическая карта Российской Империи 1846-1863 гг. (издавалась до 1919 г.), созданная под руководством Ф.Ф. Шуберта и П.А. Тучкова. Масштаб: 3 версты на дюйм. Ряд: XXIV, лист: 17. Показаны территории: Харьковской губернии.
- ↑ а б в г Балка Студенець на Google.Maps
- ↑ а б в Топографічна карта Главного штабу М-37-091. Новопсков. Масштаб 1 : 100 000. Стан місцевості подано на 1989 рік.
Джерела
ред.- Словник гідронімів України – К.: Наукова думка, 1979. – С. 536