Відкрити головне меню

Газова свердловина

Газова свердловина (рос. газовая скважина, англ. gas well, gasser; нім. Gasbohrloch n, Gasbohrung f, Gassonde f) – свердловина для розкриття газового пласта і вилучення з нього газу, а також для закачування газу в підземне сховище і наступного його відбору.

Загальний описРедагувати

Газові свердловини поділяються на експлуатаційні, нагнітальні, спостережувальні, п’єзометричні.

Конструкція газових свердловин вибирається виходячи з особливостей геологічної будови покладу, кліматичних умов, фізико-хімічних характеристик газу, розподілу температур від вибою до гирла, умов експлуатації і буріння, а також техніко-економічних показників.

Обладнання стовбура газової свердловини: ряд обсадних колон, фонтанні труби (для подачі газу від вибою до гирла Г.с.), хвостовик, пакери, вибійні і пригирлові штуцери, клапани для подачі інгібіторів корозії і спеціальні клапани для попередження відкритого фонтанування у аварійних ситуаціях.

Для забезпечення герметичності з’єднин труб у процесі експлуатації газових свердловин використовують спеціальні ущільнювальні мастила.

Діаметр обсадних колон газової свердловини (від 114 до 340 мм) вибирається з урахуванням забезпечення безаварійної роботи і вільного опускання фонтанних труб (внутрішній діаметр від 33 до 168 мм), клапанів, пакерів, а також здійснення ремонтних і дослідницьких робіт.

Технологічний режим експлуатації газових свердловин (operating conditions of gas well exploitation; н. technologisches Regime n der Förderung von Gassonden – режим, за якого підтримується певне співвідношення між дебітом свердловини і вибійним тиском або його ґрадієнтом при заданій умові відбору газу на вибої свердловини. Основою для встановлення технологічних режимів експлуатації свердловин (проектних дебітів з урахуванням обмежувальних факторів і вимог правил охорони надр і техніки безпеки) є результати гідродинамічних досліджень свердловин на стаціонарних і нестаціонарних режимах припливу в них флюїду.

Див. такожРедагувати

ЛітератураРедагувати