Відкрити головне меню

Базилівський (Базилевський) Микола Пимонович (* 20 липня 1909(19090720), с. Суботів Чигиринського повіту на Черкащині — † 23 липня 1993, м. Київ) — український публіцист, літературознавець, театрознавець.

Базилівський Микола Пимонович
Народився 20 липня 1909(1909-07-20)
Суботів, Суботівська волость, Чигиринський повіт, Київська губернія, Російська імперія
Помер 23 липня 1993(1993-07-23) (84 роки)
Київ, Україна
Поховання Байкове кладовище
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Ukraine.svg Україна
Діяльність публіцист, літературознавець, театрознавець
Alma mater Київський національний університет імені Тараса Шевченка (1939)
Заклад Київський національний університет імені Тараса Шевченка і Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка

Закінчив Київський університет ім. Т. Г. Шевченка у 1938 р.. Друкуватись почав ще студентом з 1925 р.

В роки Голодомору 19321933 років працював директором школи, в якій, рятуючи дітей, спеціально організував гарячі сніданки для учнів. Їжу готував з висівок. Через це змушений був переховуватись від переслідувань НКВС.

До радянсько-німецької війни викладав у Київському університеті. Під час війни був змобілізований до лав Червоної армії і брав участь в обороні Києва від німецько-фашистських загарбників. Потрапив в оточення та змушений був переховуватися на окупованій німцями території.

Після війни працював помічником Тичини Павла Григоровича. Був арештований радянськими репресивними органами за звинуваченням в українському буржуазному націоналізмі. Проте, через рік був звільнений за клопотанням Бажана Миколи Платоновича і за вказівкою Хрущова Микити Сергійовича.

Працював завідувачем літературною частиною Київського драматичного театру ім. Івана Франка. У цей час активно виступає в пресі з театрознавчими студіями про Гната Юру, Амвросія Бучму, Юрія Шумського, Наталю Ужвій, Юрія Мілютенка, Євгена Пономаренка, Віктора Добровольського та їнших корифеїв театру.

Перейшов на викладацьку роботу (доцент) на факультет журналістики Київського державного університету. У роки хрущовської відлиги активно спіпрацює з студентськими організаціями шестидесятників та їх окремими представниками. Науковий керівник дипломної роботи Чорновола В'ячеслава.

Після початку репресій змушений піти з університету та перейти на роботу в редакцію Української Радянської Енциклопедії під керівництвом Бажана Миколи Платоновича.

В останні роки свого життя займався дослідженням творчості Лесі Українки в частині її перебування на Кавказі. Відкрив нові сторінки в шевченкознавстві (Шевченко та Август Харамбачиш, Шевченко та Айра Олдрідж).

Похований на Байковому кладовищі.

ДжерелаРедагувати

  • Митці України: Енцикл. довід. Упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза. За ред. А. В. Кудрицького.-К. : УЕ, 1992. с.832